Тенденції розвитку, Варіації моделей сім'ї, Південноазіатські сім ?, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

Тенденції розвитку

Варіації моделей сім'ї

Згідно з Рапопортом, "родини в сьогоднішній Британії перебувають у перехідному стані від суспільства, де панувала одна обов'язкова норма, що чітко визначала, яким має бути сімейне життя, до суспільства, де множинність норм визнаватиметься явищем законним і, більше того, бажаним" (Rapoport and Rapoport, 1982, p. 476). Обґрунтовуючи свій аргумент, Рапопорт ідентифікує п'ять типів різновиду: організаційний, культурний, класовий, життєвого шляху і когорти.

"Чи відомо комусь із тут присутніх про якусь причину, що могла б перешкодити цим двом перевезти своє майно до одного помешкання?" Daily Telegraph: The Best of Matt, Orion, 1995.

Сім'ї організують свої відповідні індивідуальні домашні обов'язки і свої зв'язки з ширшим соціальним середовищем по-різному. Контраст між "ортодоксальною" сім'єю (дружина як домогосподарка і чоловік як "годувальник") і сім'єю подвійної кар'єри або сім'єю самітного батька або самітної жінки, які мають на своєму утриманні дітей, ілюструє це розмаїття. У плані культурному ми спостерігаємо набагато більшу різноманітність вірувань та цінностей, ніж було раніше. Наявність етнічних меншин (таких як вест-індська, азіатська, грецька та італійська спільноти) і вплив громадських рухів, таких як фемінізм, спричинили значне культурне розмаїття форм сім'ї. Стійкі класові розподіли між бідними, кваліфікованим робітничим класом та різними угрупованнями в середньому та вищому класах спричиняють значні варіації в структурі сім'ї. Варіації в сімейному досвіді протягом життєвого шляху — очевидні. Наприклад, індивід може походити з сім'ї, де батьки завжди жили разом, а сам він, одружившись, потім розлучиться. Інша особа може бути вихована в сім'ї з одним батьком (або матір'ю), потім одружуватися кілька разів і мати дітей від кожного шлюбу.

Термін когорта стосується наявності різних Генерацій у сім'ях. Наприклад, сьогодні зв'язки між батьком—матір'ю і дідом—бабусею стали слабшими, ніж вони були раніше. З другого боку, багато людей доживають тепер до старості, тож три "послідовні" сім'ї можуть існувати водночас, підтримуючи між собою тісні зв'язки: одружені онуки, їхні батьки та батьки їхніх батьків.

Південноазіатські сім ?

Серед різновиду британської сім'ї є одна модель, яка дуже відрізняється від інших — це та, що пов'язана з південноазіатськими групами населення. Південноазіатське населення налічує у Сполученому Королівстві понад мільйон чоловік. Міграція розпочалася в 1950-і роки з трьох головних регіонів Індійського субконтиненту: Пенджабу, Гуджарату та Бенгалії. В Британії ці мігранти утворили общини, об'єднані релігією, походженням, кастою і, що найважливіше, кревною спорідненістю. Багато мігрантів виявили, що їхні уявлення про честь і вірність родині майже цілком відсутні серед автохтонів Британських островів. Вони намагалися зберегти єдність своїх родин, але з житлом виявилося сутужно. Великі старі будинки можна було купити тільки в місцевостях, де не було роботи; там же, де була потреба в робочій силі, доводилося селитись у малих будиночках і руйнувати розширені сім'ї.

Південноазіатські діти, народжені у Сполученому Королівстві, перебувають під впливом двох різних культур. Удома їхні батьки сподіваються або вимагають від них дотримання принципів співпраці, взаємоповаги та відданості сім'ї. У школі їм доводиться домагатися успіху у суспільному середовищі, де панують конкуренція та принцип індивідуалізму. Більшість із них воліють організовувати своє домашнє та особисте життя в рамках етнічної субкультури, оскільки вони цінують близькі взаємини, що асоціюються з традиційним сімейним життям. Проте вплив британської культури не може не відчуватися. Молоді люди обох статей вимагають, щоб із ними більше радилися, уряджаючи їхні шлюби.

Міцність азіатської родини, як серед азіатських груп у Сполучено-ному Королівстві, так і в самій Азії, нещодавно стала темою широкої дискусії. Френсис Фуку яма (Francis Fukuyama, 1994) говорить про "суспільний капітал", створений азіатською родиною, — йдеться про форми довіри та взаємодопомоги, що розвинулися в рамках родини в азіатських країнах. На думку вченого, цей суспільний капітал — один з головних чинників, що сприяють швидкому економічному розвиткові азіатських країн, таких як Тайвань, Гонконг і Синґапур.

Проте традиційні форми азіатської родини перебувають під великим тиском не тільки у Британії, а й у самих азіатських країнах. Частка розлучень у щойно згаданих країнах зростає, а рівень народжуваності падає (див. мал. 7.1). Економічний розвиток та дедалі більша демократизація поступово породжують вищий ступінь індивідуалізму й створюють умови для руху в напрямку рівності обох статей.