ВИСНОВКИ, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

ВИСНОВКИ

У світі неймовірних технологічних змін ніхто не може з певністю уявити собі майбутнє. Без сумніву, в осерді цих змін — досягнення медіа-технологій. Багато людей розглядає Інтернет як зразок нового світового ладу, що виникає наприкінці XX століття. Користувачі Інтернету живуть у "кіберпросторі". Кіберпростір — це простір взаємодії, утворений глобальною мережею комп'ютерів, з яких складається Інтернет. У кїберпросторі, як сказав би Бодрільяр, ми вже не "люди", а повідомлення на екранах один одного. За межами електронної пошти, де користувачі називають свої імена, в Інтернеті насправді ніхто нікого не знає — чоловік то чи жінка, в якій частині світу перебуває. У відомому мультфільмі про Інтернет показано собаку, що сидить за комп'ютером. На екрані з'являються титри: Інтернет добрий тим, що ніхто не знає того, що ви — собака".

Усі знають, як англійське слово "собака" (dog) читається навспак. Існує ще одна історія на тему нових комунікаційних технологій. "Теолог запитує у найпотужнішого суперкомп'ютера: "Чи є Бог?" Комп'ютер відповідає, що йому бракує потужності опрацювання інформації для відповіді на це запитання. Він просить під'єднати його до решти суперкомп'ютерів світу. І знову потужності бракує. Тоді комп'ютер під'єднався до всіх базових, міні- та персональних комп'ютерів. Зрештою він під'єднався до всіх комп'ютерів у автомобілях, мікрохвильових печах, відеомагнітофонах, годинниках тощо. Теолог запитав востаннє: "Чи є Бог?" Комп'ютер відповів: "Тепер є!" (Naisbitt, 1995, p. 80).

Цей анекдот подавав надію, але й викликав побоювання стосовно Інтернету. Чи не втратимо ми свої індивідуальні риси в кїберпросторії Хто над ким пануватиме — комп'ютерна технологія над нами чи ми над нею? Чи не знищать електронні засоби інформації всі інші форми комунікаційних посередників, скажімо, книги? На щастя, на всі ці запитання відповідь майже напевне буде негативною. Зазвичай люди, збираючись разом, не користуються відеозаписом, як на конференціях. Службовці у царині бізнесу тепер можуть користатися більшим, ніж будь-коли, числом засобів електронної комунікації. Водночас значно почастішали ділові зустрічі, на яких відбувається міжособистісна взаємодія.

Як окремі індивіди, ми не контролюємо процесу технологічних змін, і прискорені темпи таких змін загрожують поглинути наші життя. Однак настання світу комунікацій, принаймні досі, не створило нам "великого брата", радше навпаки, це сприяє децентралізації та індивідуалізму. Нарешті, книги й інші "доелектронні" засоби комунікації навряд чи зникнуть. Хоча ця книга й величенька, нею користуватися зручніше, ніж комп'ютерною версією. "Цифрове опрацювання" Неґропонте створювалося не для описаних ним пристроїв, а як книжка. Навіть Біл Ґейтс вважав за потрібне написати книгу про новий високотехнологічний світ, який він передбачає.

Тим часом Інтернет породжує власні реальні проблеми. Нещодавно в газеті "Guardian" з'явилася стаття під назвою "Фанати мережі насправді живуть невесело". У статті змальовано життя людей, які щодня витрачають години на комп'ютерну мережу. Утворилася навіть група підтримки осіб, залежних від Інтернету, що має назву "Спіймані в тенета" (Caught in the Net"). Кіберпросторові контакти не можуть замінити, та й навряд чи замінять, спілкування людей з плоті й крові.

Резюме

1. У сучасному суспільстві почали відігравати фундаментальну роль засоби масової інформації (мас медіа). Мас медіа — це засоби комунікації: газети, журнали, телебачення, радіо, кіно, відео, компакт-диски та інші їх форми, що працюють на масові аудиторії.

2. Найважливішими формами перших мас медіа були газети. Вони зберігають своє значення й досі, однак доповнюються іншими, сучаснішими засобами, особливо радіо й телебаченням.

3. Вплив мас медіа на нове життя значний. Вони служать не тільки для розваг, а й надають нам і самі формують багато інформації, якою ми користуємося в повсякденному житті.

4. Незважаючи на численні дослідження телепрограм і фактів насильства, досі не з'ясовано, наскільки і в який спосіб показ насильства на телеекрані стимулює агресивну поведінку в реальному житті. У більшості досліджень недооцінювався ступінь вибіркової інтерпретації глядачами побаченого ними, а також складні способи взаємозв'язку "фантастичного" та "реального".

5. Соціологи приділяли значну увагу дослідженню ролі телевізійних новин. Серію досліджень теленовин було проведено групою ДОСЛІДНИКІВ з університету Ґлазґо ("Glasgow Media Group"). їхня праця, в якій наводилися приклади необ'єктивності у презентації новин, викликали жваві дискусії, що тривають і досі.

6. У розмежуванні різних видів телепрограм важливе значення має поняття жанру. Жанр — це спільне розуміння творцями програми і глядачами того, що демонструється на екрані. Прикладами різних жанрів є новини, "мильні опери", ігрові шоу й трі-лери.

7. Перелік різних теорій мас медіа і популярної культури значно зріс. На переконання Ініса та МакЛуана, засоби інформації більше впливають на суспільство тим, як вони інформують, ніж тим, про що вони нас інформують. Говорячи словами МакЛуана, "посередником є повідомлення". Наприклад, телебачення впливає на поведінку й цінності людей тому, що воно відрізняється від природи інших мас медіа, скажімо, газет чи книжок.

8. До інших провідних теоретиків мас медіа належать Габермас, Бодрільяр і Томпсон. Габермас відзначає роль мас медіа у створенні "громадської сфери" — сфери громадської думки та громадських дебатів.

Бодрільяр перебував під великим впливом ідей МакЛуана. На його думку, нові мас медіа, особливо телебачення, дійсно змінюють "реальність", у якій ми живемо.

На переконання Томпсона, мас медіа створили нову форму соціальної взаємодії — "опосередковану квазівзаємодію", яка обмеженіша, вужча та однобічніша у порівнянні з повсякденним спілкуванням у суспільстві.

9. Сьогоднішнє розуміння того, що ми живемо в одному світі, значною мірою є результатом міжнародного масштабу засобів комунікації. Світовий інформаційний порядок — міжнародна система виробництва, розподілу та споживання інформаційних благ — став реальністю. За умов панівного становища індустріальних країн у світовому інформаційному порядку багато людей вважає, що на країни "третього світу" чекає нова форма інформаційного імперіалізму.

10. В індустріях мас медіа у цілому світі, як правило, домінує незначне число величезних компаній. Декотрі з них очолюють відомі медіа-підприємці, найвідомішим серед яких є Руперт Мердок. Багато опонентів занепокоєні зосередженням інформаційної влади в руках таких впливових людей, котрих, як то кажуть, не обирають демократичним шляхом.

11. Останніми роками з'являються мультимедійні засоби, пов'язані з розвитком Інтернету та можливим створенням "інформаційної супермаґістралі". Мультимедіа — це поєднання в одному інформаційному засобі функцій різних приладів, які потребують різних технологій; скажімо, "CD-ROM" може відтворювати як зображення і звук, так і програватися на комп'ютері. Стосовно ймовірних соціальних наслідків цих досягнень висловлено багато побоювань, проте судити про це ще рано.

Додаткова література

Nick Abercrombie, Television and Society (Cambridge: Polity Press, 1996). Вступ до теми про роль телебачення в новітньому суспільстві, способи продукування та споживання телепрограм.

James W. Carey, Communication as Culture: Essays on Media and Society (London: Unwin Hyman, 1989). Цікава та доступна добірка есе про важливість комунікацій та медіа в традиційному та сучасному суспільствах.

Richard Collins and Cristina Murroni, New Media, New Policies (Cambridge: Polity Press, 1996). Огляд нових комунікацій, медіа-технологій та їх регулювання.

John Eldridge (ed.), Getting the Meessage: News, Truth and Power (London: Routledge, 1993). Оновлена серія дискусій про доробок "медіа групи" з Ґлазґо.

John Eldridge (ed.), Glasgow Media Group Reader, vol. 1 (London: Routledge, 1995). Корисний аналіз змісту, мови та відеоряду новин.

John Fiske, Understanding Popular Culture (London: Unwin Hyman, 1990). Корисний аналіз змісту, мови та візуальності новин.

James Lull, Media, Communication, Culture (Cambridge: Polity Press, 1995). Корисне дослідження впливу масових комунікацій на культуру.

Nicholas Negroponte, Being Digital (London: Hodder and Stoughton, 1995). Варта уваги праця про вплив нової інформаційної технології.

The Polity Reader in Cultural Theory (Cambridge: Polity Press, 1994).

John Thompson. The Media and Modernity: A Social Theory of the Mph-(Cambridge: Polity Press, 1995). Провідне нове аналітичне вивчення медіа у поступі сучасних суспільств.

Важливі терміни

• громадська думка • символічна влада

• жанр • світовий інформаційний

• "глобальне містечко" порядок

• громадська сфера • регулювання мас медіа • гіперреальність • мультимедіа

• видимість (simulacrum) • інформаційна супермагістраль

• міжособистісна взаємодія су пер магістраль

• опосередкована взаємодія • Інтернет

• опосередкована • кіберпростір