Становлення системи філософсько-історичних категорій як ряд категоріальних переходів, Філософія історії Бібліотека українських підручників

6.2.1.15. Становлення системи філософсько-історичних категорій як ряд категоріальних переходів

Категорії філософії історії у процесі побудови, розвитку і функціонування цієї галузі знань багатогранно і багатоступінчасто пов'язані з життєдіяльністю людей, спільнот, культур, суспільств тощо і за багатьма вимірами зумовлені нею. Ця зумовленість виявляється, зокрема, не тільки через відношення певної філософсько-історичної категорії у її розвинутому вигляді з відповідною їй історичною реальністю, а й через взаємозв'язок категорій філософії історії в структурі її теоретичної системи, що формується, розвивається чи функціонує. Відтворення історичного поступу суспільства як цілісної і водночас внутрішньо розчленованої та динамічної системи у категоріальній системі філософії історії здійснюється не як якийсь один якісний стрибок, перехід з одного рівня на інший, а передбачає низку категоріальних переходів. Кожний такий перехід реалізується як постійне відтворення і розв'язання суперечностей між абстрактним (однобічним) і конкретним (єдністю різноманітності, багатоманітності), як перехід від абстрактнішої категорії до категорії конкретнішої. Кожна філософсько-історична категорія характеризує суспільно-історичну дійсність як ціле, але взяте лише в якомусь одному визначенні, з одного боку. Сама ж ця дійсність є "живою" і багатогранною цілісністю, котра може отримати адекватне вираження лише в такій же "живій", багатогранній і водночас цілісній системі філософсько-історичних категорій, яка розгортається ("виростає") з категорій простих, абстрактних і рухається, ускладнюючись, до категорій дедалі конкретніших і дедалі більше конституюючись як цілісність.

У контексті такого процесу перехід від однієї філософсько-історичної категорії до іншої постає не як дедукування понять, а щоразу як зняття виявленої певної невідповідності між однобічністю певної категорії, що характеризує розвиток суспільства лише з якогось одного боку, і конкретністю, багатобічністю реального соціально-історичного поступу соціуму. А також як фіксація і врахування різноманітних модифікацій, що відбуваються з певними історичними процесами, явищами, подіями тощо, відображуваними в тій чи іншій філософсько-історичній категорії під впливом нових, змінених умов і обставин людського буття.

Зняття цієї часткової невідповідності між філософсько-історичною категорією, що в цілому адекватно характеризує історичну реальність, і самою цією багатоликою, суперечливою, що перебуває у постійному русі, реальністю, дедалі глибшим, повнішим, різнобічнішим її розумінням і здійснюється через перехід до наступної, конкретнішої категорії. Такий перехід вимагає щоразу занурення у реальний життєвий світ людей, фіксації й осягнення нової грані їх практичних взаємодій у контексті історичної дійсності, використання у філософсько-історичній теорії дедалі нових фактів, переробки у поняття нових і нових-даних споглядання і уявлення, осмислення на рівні філософії історії змісту відповідних категорій культури та світогляду.

При цьому не можна розглядати формування і розвиток системи філософсько-історичних категорій спрощено, в еволюціоністському дусі. З цієї, еволюціоністської точки зору доповнення філософсько-історичної категоріальної системи, що формується чи розвивається, новою категорією розглядається як просте збільшення цієї системи, додавання з жорсткою каузальною послідовністю ще однієї "цеглини", яка механічно накладається на верхній "поверх" категоріальної будови, що залишається при цьому у своїх основних формах незмінною, застиглою.