НОВІ ІНДУСТРІАЛІЗОВАНІ КРАЇНИ, СЬОГОДНІШНІ СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ: ГЛОБАЛІЗАЦІЯ, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

НОВІ ІНДУСТРІАЛІЗОВАНІ КРАЇНИ

"Третій світ" — це не щось єдине. Тоді як більшість країн "третього світу" плентають далеко позаду західних суспільств, деякі з них нині успішно вийшли на шлях індустріалізації. Ці країни іноді називають новими індустріалізованими країнами (НІК), і серед них можна згадати такі, як Бразилія та Мексика в Латинській Америці, Гонконг, Південна Корея, Сингапур і Тайвань у Східній Азії. Темпи економічного зростання найуспішніших НІК, таких як Тайвань, у кілька разів перевищують темпи західних індустріальних економік. Жодна країна "третього світу" не фігурувала серед тридцяти найбільших світових експортерів у 1968 році, але через двадцять п'ять років Гонконг та Південна Корея увійшли до першої п'ятнадцятки.

У 1990-і роки азіатські НІК показували найстабільніші рівні економічного процвітання. Вони успішно розвивають не тільки свою економіку, а й інвестують великі капітали за кордоном. Виробництво сталі в Південній Кореї подвоїлося за останнє десятиріччя, а її суднобудівна та електронна промисловості є одними з тих, що ведуть перед у світі. Сингапур перетворюється на головний фінансовий і комерційний центр Південно-Східної Азії. Тайвань посідає помітне місце в мануфактурній та електронній промисловості. Ці процеси розвитку безпосередньо зачепили Велику Британію, чия частка світової сталеливарної продукції, наприклад, значно зменшилася за останні тридцять років.

Умови життя в цих суспільствах швидко змінюються. Найзаможніші серед азіатських країн з ентузіазмом поринають у новий світ споживання.

"Сьогодні "новий" заможний азіат виглядає приблизно так: він носить сорочки та краватки від Ферраґамо, годинника марки "Ролекс" або "Картьє", тримає в руці валізку-дипломат "Луїс Вітон", ставить свій підпис авторучкою "Монблан", їздить на службу в своєму шикарному "БМВ", майже безперестанку розмовляє по мобільному телефону "Моторола", платить за все не готівкою, а користується карткою "Америкен Експрес", мандрує літаками компанії "Сингапур Ерлайнз", мешкає в міській квартирі й має заміську віллу". (Ыа1зЫи, 1995, р. 31).

Багатство, розкоші та споживацький шик існують поряд із традиційними формами шлюбу та родини, а іноді й поряд із обробітком землі задля власного прогодування та сільськими злиднями.

СЬОГОДНІШНІ СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ: ГЛОБАЛІЗАЦІЯ

Зверніть увагу на багатий вибір продуктів у місцевій крамниці або супермаркеті, коли ви підете туди наступного разу. Розмаїття товарів, які тут, на Заході, доступні кожному, хто має гроші (і ми сприймаємо це як щось цілком природне), залежить від неймовірно складної мережі економічних зв'язків, що покриває весь світ. Продукти, виставлені на полицях, виготовляються в сотні різних країн або мають у своєму складі виготовлені в тих країнах інґредієнти. Усі вони мають регулярно перевозитися по всій земній кулі, й потрібні постійні потоки інформації, щоб координувати мільйони трансакцій, які щодня укладаються.

Суспільства в сучасному світі

"До сьогодні людське суспільство ніколи не існувало", — написав антрополог Петер Ворслі (Worsley, 1984, р. 1), маючи на увазі, що тільки недавно ми дістали змогу говорити про певні форми людських зв'язків, які охоплюють усю земну кулю. Світ у багатьох важливих відношеннях перетворився на єдину соціальну систему внаслідок зміцнення стосунків взаємозалежності, в яких сьогодні фактично заанґажована кожна людина. Глобальна система тепер не просто середовище, в якому розвиваються і змінюються окремі суспільства, такі як Велика Британія. Суспільні, політичні та економічні зв'язки, що перетинають кордони між країнами, у вирішальний спосіб формують долю тих, хто живе в кожній з таких країн. Узагальнений термін, яким позначають цю внутрішню взаємозалежність світового суспільства, — ГЛОБАЛІЗАЦІЯ.

Жодне суспільство на земній кулі більше не живе в цілковитій ізоляції від інших, і навіть у найбагатших суспільствах кожна людина залежить від товарів, що постачаються з-за кордону. Наприклад, майже всі телевізори, які продаються у Великій Британії, виготовляють та монтують за кордоном, переважно на Далекому Сході. Інший приклад — автомобільна промисловість. Десь сорок років тому в Сполучених Штатах вироблялося більше автомашин, аніж у всіх інших країнах світу разом. Сьогодні Сполучені Штати посідають в цій галузі тільки третє місце; і Європа, і Японія, кожна окремо, виробляють більше автомобілів. До того ж частини, з яких складаються автомобілі, виготовляються в багатьох країнах. Наприклад, марка "Форд-Мондео" має частини, виготовлені в 112 різних місцях, розкиданих по шістнадцятьох країнах і трьох континентах. Сама назва автомобіля "Мондео" включає в себе смисл глобальної природи автомобільної промисловості1. Глобальні процеси принесли великі вигоди багатьом людям, які живуть в індустріалізованих суспільствах; тепер їм доступна набагато більша розмаїтість промислових товарів та харчових продуктів, аніж будь-коли раніше. Водночас той факт, що нині ми заанґажовані в набагато ширшому світі, сприяв виникненню багатьох надзвичайно серйозних проблем, яким ми мусимо тепер давати раду.

Процеси глобалізації — це чи не найважливіші суспільні зміни, що відбуваються сьогодні. Соціологічний аналіз, який обмежується вивченням окремих суспільств, стає все більш архаїчним. Як людські створіння, ми все більше й більше поділяємо одну спільну долю. Найфундаментальніші проблеми, що сьогодні ускладнюють людське життя, такі як відвернення екологічної катастрофи або уникнення великомасштабних воєнних конфліктів, — неминуче глобальні за своєю природою.