Дитяча проституція, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

Дитяча проституція

Проституція часто затягує у свої тенета дітей. Вивчення дитячої проституції в Сполучених Штатах, Британії та Західній Німеччині показує, що більшість неповнолітніх повій — це діти, які втекли з дому й, не маючи на що жити, взялися за проституцію, щоб добути засоби до прожитку.

Той факт, що багато таких дітей удаються до проституції, є почасти побічним наслідком законів, які забороняють наймати на працю неповнолітніх, але й повіями стають не лише ті дівчатка, що повтікали з дому. Можна виділити три великі категорії дітей, які займаються проституцією (Janus and Hein Вгасеу, 1980): втікачі з дому, яких батьки або зовсім не шукають, або які втікають щоразу, коли їх знаходять; періодичні втікачі з дому, які здебільшого живуть удома, але вряди-годи втікають, не з'являючись по кілька ночей; покинуті — це діти, чиї батьки або виявляють цілковиту байдужість до того, чим вони займаються і де бувають, або взагалі відмовляються від них. До всіх цих категорій належать не тільки дівчатка, а й хлопчики.

Дитяча проституція є складовою частиною індустрії "сексуальго туризму" в деяких реґіонах світу, скажімо, у Таїланді чи на Філіпінах. Туди прибувають групи чоловіків-туристів, орієнтованих на проституцію, з Європи, Сполучених Штатів і Японії, хоча у Великої Британії такі тури віднедавна заборонено законом. Члени багатьох жіночих азіатських організацій влаштовували чимало публічних вступів проти цих "екскурсій", але вони тривають і досі. Сексуальний туризм на Далекому Сході було започатковано постачанням повій для американських солдатів під час корейської та в'єтнамської воєн. "Центри відпочинку та розваг" були засновані в Таїланді, на Філіпінах, у В'єтнамі, Кореї та на Тайвані. Деякі з них існують і досі, обслуговуючи туристів, яких регулярно доставляють сюди морем, а також військових, розквартированих у цьому реґіоні.

Чому існує проституція? Безперечно, це тривке явище, яке не піддається спробам багатьох урядів викоренити його. Причому майже завжди йдеться про жінок, які продаються за гроші чоловікам, а не навпаки, хоча іноді, наприклад, у Гамбурзі, в Німеччині, чоловікі задовольняють сексуальні потреби жінок, для того там існують спеціальні "будинки втіхи". Звичайно ж, хлопчики та чоловіки продають себе і іншим чоловікам.

Жоден окремо взятті чинник не пояснює проституції. Може здатися, що чоловіки просто мають сильніші або найстійливіші сексуальні потреби, аніж жінки, і тому їм необхідно знімати зайву напругу в зносинах із повіями. Але це пояснення маловірогідне. Більшість жінок спроможні давати вихід своїм сексуальним емоціям набагато інтенсивніше. ніж це роблять чоловіки того самого віку.

Якби проституція існувала лише для обслуговування сексуальних потреб, то, безперечно, в її сфері було б багато чоловіків, які б догод жали за гроші жінкам.

Найпереконливіший висновок, який з усього цього можна зробити, це те, що проституція виражає і до певної міри сприяє подальшому збереженню тенденції, згідно з якою чоловіки ставляться до жінок як до об'єктів, які можна використовувати для своїх сексуальних потреб. Проституція є проявом у специфічному контексті соціальної нерівності між чоловіками й жінками. Звичайно ж, долучається сюди й багато інших елементів. Проституція дає можливість доступитися до сексуальної втіхи людям, які, з огляду на свої фізичні вади або наявність суворого морального кодексу, не можуть знайти собі інших сексуальних партнерів. Повії обслуговують чоловіків, що опинилися далеко віл дому, або тих котрі бажають одержати сенсуальні втіху, що не накдладає на них жодних зобов'язань, або ж тих чиї незвичні сексуальні вподобання не до смаку іншим жінкам. Але ці чинники виливають хіба що на масштаби проституції, а не на її загальну природу.