Карл Маркс, Макс Вебер, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

Карл Маркс

Ідеї Карла Маркса (1818—1883 рр.) різко контрастують з ідеями Конта та Дюркгайма, але подібно їм він вдавався до спроб тлумачення суспільних змін, що відбувалися в часи індустріальної революції. Політична діяльність молодого Маркса спричинилася до його конфлікту з німецькою владою; якийсь час він жив у Франції, а потім перебрався на постійне проживання до Британії як політичний вигнанець. Він писав багато й на різні теми. Навіть найсуворіші критики Маркса розглядають його діяльність як важливий внесок у розвиток соціології. В своїх працях він здебільшого зосереджував увагу на економічних питаннях і завжди пов'язував економічні проблеми із суспільними інституціями, через що його праці були і є багатими на соціологічні відкриття.

Марксів світогляд ґрунтувався на тому, що він називав матеріалістичною концепцією історії. На його думку, не ідеї і не цінності, що їх плекають люди, є головними рушіями суспільних змін (як вважав Дюркгайм), а економічні впливи. Конфлікти між класами багаті — бідні, спонукають до історичного розвитку. За висловом Маркса: "Вся людська історія була в найбільшій мірі історією класової боротьби".

Хоча Маркс писав про різні періоди історії, однак зосереджувався на змінах, що відбувалися в сучасному йому суспільстві. Найважливішими суспільними змінами він вважав ті, які були пов'язані з розвитком капіталізму. Капіталізм — це система виробництва, яка радикально відрізняється від попередніх економічних систем, відомих в історії, оскільки товари та послуги, що виробляються за цієї системи, продаються широким колам споживачів. Власники капіталу (фабрики, машини, великі суми грошей) утворюють панівний клас. Основна маса населення становить клас найманих працівників, або робітничий клас, що складається з людей, які не мають власних засобів проживання і змушені шукати роботи в тих, хто володіє капіталом. Таким чином, капіталізм — це класова система, в якій конфлікти є звичайним явищем.

Згідно з Марксом, у майбутньому на зміну капіталізму прийде суспільство, яке не матиме класів, тобто чітких ліній поділу між багатими й бідними. Він не хотів цим сказати, що в такому суспільстві зникне будь-яка нерівність між людьми. Радше він мав на увазі, що суспільства не будуть більше розколоті на невеликий клас, який монополізує всю економічну та політичну владу, і велику масу людей, що мають дуже мало вигоди від багатства, створюваного їхньою працею. Економічна система перейде до суспільної власності, і натомість виникне суспільство з більшою соціальною рівністю, а ніж те, яке ми маємо тепер.

Учення Маркса справило далекосяжний вплив на світ двадцятого сторіччя. Ще недавно, до падіння радянського комунізму, більш як третина населення земної кулі жила в суспільствах, чиї уряди заявляли, що черпають натхнення з Марксових ідей. Крім того, чимало соціологів перебували під впливом Марксової доктрини про класи та класовий поділ у суспільстві.

Макс Вебер

Як і Маркса, Макса Вебера (1864—1920 рр.) не можна назвати тільки соціологом; його коло інтересів охоплювало багато галузей знання. Народившись у Німеччині, де минула більша частина його творчого життя, Вебер був людиною з широким спектром наукового пошуку. Його праці стосуються галузі економіки, права, філософії та порівняльної історії не менш, ніж соціології, значна частина його наукового доробку присвячена розвиткові сучасного йому капіталізму. Як і інші мислителі свого часу, Вебер намагався зрозуміти сутнісні причини соціальних змін. Він перебував під впливом Маркса, проте до деяких провідних положень та висновків Маркса ставився дуже критично. Він відкидав матеріалістичне розуміння історії і надавав класовому конфліктові значно меншої вагомості, аніж Маркс. На думку Вебера, економічні фактори не слід недооцінювати, але й духовні ідеї та інші цінності мають не менший вплив на суспільні зміни.

У деяких із своїх найвідоміших творів Вебер аналізує ті особливі характеристики західного суспільства, що відрізняють його від інших великих цивілізацій. Він вивчав релігії Китаю, Індії та Близького Сходу і в процесі цих досліджень зробив великий внесок в соціологію релігії. При порівнянні провідних релігійних систем Китаю та Індії з релігіями Заходу Вебер дійшов висновку, що певні аспекти християнства сильно вплинули на розвиток капіталізму. Капіталістична перспектива виникла не тільки внаслідок змін у економіці, як вважав Маркс. На думку Вебера, культурні ідеї та цінності допомагають формувати суспільство і значною мірою визначають наші індивідуальні вчинки.

Веберове розуміння природи сучасних суспільств та причин поширення на весь світ західного стилю життя також істотно відрізняється від Марксового. Згідно з Вебером, капіталізм — особлива система організації економічного підприємництва — лише один із багатьох визначальних факторів, які формують суспільний розвиток. Набагато фундаментальнішим у формуванні капіталізму є вплив науки та бюрократії. Наука створила сучасну технологію і робитиме це й далі в усіх майбутніх суспільствах. Бюрократія — це єдиний засіб ефективної організації багаточисельних груп людей, і тому вона неминуче роздимається в процесі економічного й політичного розвитку. Процес розвитку науки, сучасної технології та бюрократії Вебер розглядав в сукупності як раціоналізацію — організацію суспільного й економічного життя згідно з принципами ефективності та на базі технічних знань.