Вибір підйомно-транспортного обладнання для механізації складських робіт і визначення потреби в ньому, Схема механізації торговельного підприємства, Добір підйомно-транспортного обладнання, Продуктивність обладнання, Організація торгівлі - Апопій В.В. Біб

10.5.3. Вибір підйомно-транспортного обладнання для механізації складських робіт і визначення потреби в ньому

Для складської переробки вантажів застосовуються підйомно-транспортні машини і механізми різних типів. Зручність і економічна вигідність застосування певного виду обладнання залежать від вантажообігу, характеру перероблюваних вантажів, їх маси і розмірів. Тільки ретельний аналіз і економічні розрахунки дають змогу вибрати найвигідніший для даного підприємства тип підйомно-транспортного обладнання і його потрібну кількість.

Схема механізації торговельного підприємства

При розробці схеми механізації торговельного підприємства й оснащення його підйомно-транспортним обладнанням слід ураховувати конструктивні особливості будівлі (поверховість, габарити приміщень, граничні навантаження на перекриття" розміщення опірних колон); обсяг вантажообігу; відстань переміщення вантажів; номенклатуру товарів, їх особливості, консистенцію і габарити; вид і розміри тари, масу одиничного вантажу, використання тари-обладнання.

Добір підйомно-транспортного обладнання

При доборі підйомно-транспортних машин і механізмів для товарного складу необхідно виходити з таких принципів: вибирати такі типи машин, які б відповідали технології обробки вантажів, мали експлуатаційну надійність у роботі, полегшували працю, були безпечними для обслуговуючого персоналу; продуктивна потужність обладнання має відповідати умовам і обсягам робіт; упровадження механізації складських операцій має бути економічним і ефективним.

Необхідним для вибору засобів механізації і визначення належної кількості обладнання є детальна розробка схеми складського торговельно-технологічного процесу. Найбільш прийнятна технологічна схема переробки вантажів на складах баз площею 5, 10,15 тис. м2 складається з таких операцій: розвантаження залізничного рухомого складу й автомобільного транспорту і переміщення товарів у експедицію; транспортування товарів з експедиції в місця зберігання; укладання товарів на зберігання; відбирання і сортування товарів на замовлення покупців; переміщення товарів в експедицію; подача товарів з експедиції на платформу для навантаження в автомобілі.

На основі розробленої технологічної схеми переробки вантажів на загально-товарних складах мають широко застосовуватись акумуляторні навантажувачі, штабелери, автонавантажувачі.

Для того щоб правильно вибрати необхідні типи машин, треба врахувати поділ вантажно-розвантажувальних робіт на роботи на відкритих складських майданчиках і в закритих складських приміщеннях. На відкритих складах передбачають використання візків з двигунами внутрішнього згоряння, у закритих приміщеннях — механізми з електроприводами. Вантажопідйомність необхідного обладнання визначається в кожному окремому випадку залежно від середньої ваги переміщуваної одиниці вантажу та його кількості.

Продуктивність обладнання

Поряд з визначенням номенклатури потрібного обладнання розраховують його продуктивність. Продуктивність є важливим техніко-економічним показником підйомно-транспортного обладнання. Розрізняють технічну, експлуатаційну і фактичну продуктивність.

Під технічною продуктивністю розуміють ту кількість вантажу в натуральному виразі (т, м3), яку можна переробити механізмом протягом певного часу (години, зміни) безперервної роботи при оптимальних умовах, тобто таких, які повністю відповідають його призначенню.

Годинну технічну продуктивність обладнання циклічної дії визначають за формулою

де Птех — годинна технічна продуктивність, т/год.; 60 — перевідний коефіцієнт, що означає кількість хвилин у годині; Вм — вантажопідйомність механізму, т; Т — тривалість одного циклу, хв.

Тривалість одного циклу роботи механізму циклічної дії визначається за формулою

де Т— тривалість одного циклу роботи механізму, хв.; Ті — час на завантаження механізму, хв..; Т1— час на розвантаження механізму, хв.; Д— середня дальність переміщення вантажу, м; Ш1 — швидкість переміщення механізму з вантажем, м/хв.; Ш2 — швидкість переміщення механізму без вантажу, м/хв.

Експлуатаційною продуктивністю називають таку кількість вантажів у натуральному виразі, яка може бути перероблена механізмом у певних умовах роботи. При визначенні експлуатаційної продуктивності беруть до уваги коефіцієнти використання вантажопідйомності і використання механізму за часом.

Фактична продуктивність становить кількість вантажу, фактично переробленого механізмом у даному підприємстві за певний період часу.

Годинна експлуатаційна продуктивність механізму безперервної дії при переміщенні штучних вантажів з однаковою вагою одиниці вантажу визначається за формулою

де Пс — годинна експлуатаційна продуктивність механізму, т/год; 3600 — перевідний коефіцієнт, що означає кількість секунд у годині; В — маса однієї одиниці вантажу, т; Від — відстань між серединами двох сусідніх вантажів, м; Ш — швидкість руху транспортувального органу, м/с; Кі — коефіцієнт використання вантажопідйомності механізму; K2 — коефіцієнт використання механізму за часом. Потрібна кількість механізмів визначається за формулою

де М — потрібна кількість механізмів, од.; Вд — добовий вантажооборот, що підлягає переробці механізмом, т; Пе — годинна експлуатаційна продуктивність механізму, т/год; Тд — кількість годин роботи механізму за добу, год.

Кінцевий вибір підйомно-транспортного обладнання і варіанта механізації можна зробити після порівняння варіантів за основними економічними показниками: собівартості переробки 1 т вантажу і терміну окупності витрат на техніку.