Проблеми успіху, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

Проблеми успіху

Нині жінки, котрі досягають економічного успіху, мають увійти до світу, до якого, як їм підказує інтуїція, вони належать лише почасти. Досвід жінок-службовців хтось порівняв з відчуттями людини, що вирушає до чужої країни на тривалий строк. Важливо взяти з собою надійні довідники та карти, а також дотримуватися звичаїв місцевих жителів. На новоприбульця чекає відчутний "культурний шок", і навіть той іноземець, що проживає на чужині постійно, ніколи не почуватиметься повністю "своїм". Однак з перебігом часу жінки можуть

справити модифікуючий вплив на чоловічу систему цінностей і узгодити між собою сімейні обов'язки та поклик до праці.

Одним з головних чинників, що впливають на кар'єру жінок, е переконання чоловіків у тому, що для жінок робота посідає другорядне після дітей місце. У дослідженні, проведеному у Британії, вивчалися погляди менеджерів, які проводили співбесіди з жінками-претендентами на посаду технічного персоналу у закладах охорони здоров'я. Дослідники виявили, що інтерв'юери завжди запитували жінок, чи є в них діти або чи мають вони намір їх мати. У розмовах з чоловіками-претендентами таких запитань практично ніколи не ставили. Коли у менеджерів цікавилися про причину цього, їхні відповіді зводилися до двох арґументів: (1) жінки з дітьми можуть вимагати додаткової відпустки на час літніх канікул або на період хвороби дитини; і (2) відповідальність за виховання дітей частіше покладається на матір, ніж на батька.

Дехто з менеджерів, ставлячи жінкам такі запитання, відчував необхідність "піклуватися" про них як про працівників, проте більшість інтерв'юерів прагнули оцінити надійність претендента жіночої статі як майбутньої колеґи. З цього приводу один менеджер зауважив: "Я усвідомлюю, що такі запитання мають надто особистий характер, однак, вважаю, нам потрібно про це знати. Чоловіки справді не опиняються у такому становищі, проте, на мою думку, це певною мірою несправедливо — рівних можливостей не існує, оскільки чоловік ніколи не може відчути, що дійсно має сім'ю" (Нотапз, 1987, р. 92). І все-таки, хоча чоловіки не можуть у біологічному розумінні "мати дітей", тобто народити їх, вони, звісно, можуть брати на себе відповідальність за їх догляд. Такої можливості не врахував жодний з менеджерів-респондентів. Таке саме ставлення зберігалось і стосовно підвищення жінок по службі: вважалося, що заради догляду за малими дітьми вони, найімовірніше, пожертвують своєю кар'єрою, незалежно від рівня досягнутої позиції. Ось як прокоментував цю ситуацію провідний менеджер:

"На вищих рівнях влади, як правило, чоловіки домінують тільки тому, що жінки самоусуваються від роботи на час пологів і подібних до цього справ... На мою думку, це не якийсь конче дискримінаційний підхід, а той життєвий факт, що жінки зазвичай залишають роботу, щоб вийти заміж і мати свою родину, а тому їхня кар'єра фрагментарна. Вони повертаються на роботу, розуміючи, що мають прогалини у службовому досвіді чи підготовці, а коли ви починаєте добір кандидатів на посаду, то керуєтесь не критерієм статі, а ймовірним внеском претендента у спільну справу. Якщо ви маєте двох кандидатів — жінку, яка через сімейні обставини не працювала три роки, та чоловіка, який працював, цілком очевидно, що, за рівності всіх інших умов, роботу одержить чоловік" (Ноmans, 1987, р. 95).

Серед небагатьох жінок, які обіймали керівні посади жодна не мала дітей, а кілька тих, що планували мати дітей у майбутньому, мали намір залишити свої посади, з тим, щоб, можливо, згодом змінити спеціальність.

Подібні результати дало і опитування жінок-менеджерів, проведене 1992 року в Іст-Англії (Verneу, 1992). Практично всі 200 респонденток назвали проблему догляду за дітьми як найважчу перешкоду для жінок, що прагнуть зробити кар'єру в бізнесі. Створення дитячих ясел при компанії багато жінок вважали оптимальним варіантом виходу із становища на деякий час, проте на такий варіант, згідно з даними дослідження, погодилося тільки два відсотки компаній.

Як слід тлумачити ці результати? Може, просуванню жінок по службі заважають саме чоловічі упередження? Деякі менеджери висловлюють думку, що жінкам-матерям не слід шукати оплачуваної роботи, а дбати про дітей та домашні справи. Однак більшість погодилася з тим, що жінкам слід надати рівні з чоловіками можливості просування по службі. Упереджена позиція менеджерів була більше пов'язана з фактом домашніх обов'язків матері, аніж із самою важливістю посади. Допоки серед більшості населення побутує думка, що батьківські обов'язки неможливо розподілити справедливо, проблема наймання на роботу жінок і далі існуватиме. Значна нерівність жінок та чоловіків щодо кар'єрних можливостей і надалі залишатиметься, за висловом одного з менеджерів, "життєвим фактом" (Cockburn, 1991).