Що таке девіантна поведінка?, Норми і санкції, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

Що таке девіантна поведінка?

ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА може бути визначена як нонконформістська щодо певної системи норм, які прийняті значною кількістю людей у спільноті або в суспільстві. Жодне суспільство, як ми вже підкреслювали, не може бути так просто поділене на тих, хто порушує його норми, і тих, хто їм підкоряється. Більшість із нас у певних випадках переступає усталені норми поведінки. Наприклад, нерідко буває, що ми чинимо дрібні крадіжки — поцупимо якусь дрібничку в крамниці або принесемо додому зі служби для особистого користування конторський папір або ручку.

Поняття девіантної поведінки (тобто відхилення від усталених правил або норм) дуже широке, як це ми зараз проілюструємо на кількох прикладах. Мільярдер Говард Г'юз збив своє величезне багатство завдяки тяжкій праці, новим ідеям і слушним рішенням. З погляду успіху, якого він домігся, його діяльність відповідала ключовим цінностям західних суспільств, цінностям, що наголошують на пріоритеті матеріальних здобутків та індивідуальних досягнень. З другого боку, його поведінка де в чому неабияк відхилялася від прийнятих норм. Кілька останніх років свого життя він прожив майже в цілковитій ізоляції від зовнішнього світу, по суті ніколи не виходячи з готельних апартаментів, які стали його домом. У нього відросло довжелезне волосся й довга скуйовджена борода, що робило його більше схожим на біблійного пророка, аніж успішного бізнесмена.

Г'юз багато чого досяг і водночас багато в чому відступав від норми. За протилежний приклад ми можемо взяти кар'єру Теда Банді. На позір, спосіб життя Банді цілком узгоджувався з нормами поведінки добропорядного громадянина. Він жив життям, яке здавалося не тільки цілком нормальним, а ще й дуже достойним. Наприклад, він відіграв активну роль у заснуванні Спілки самаритян, що організувала цілодобову телефонну службу для людей, які перебувають в стресовому стані чи близькі до самогубства. Але той-таки Банді вчинив цілу низку жахливих убивств. Перш ніж ухвалити йому смертний вирок, суддя похвалив підсудного за його здібності (Банді сам підготував промову на свій захист), але наприкінці зазначив, що він сам же таки й змарнував своє життя. Історія Банді свідчить, що людина може зовні дотримуватися всіх норм і водночас потай бути здатною на жахливі вчинки.

Поняття девіантної поведінки стосується не тільки окремого індивіда; воно прикладається й до діяльності груп. Для ілюстрації тут можна згадати про культ Харі Кришни. Це релігійна громада, чиї вірування та спосіб життя зовсім не такі, як у більшості людей, що проживають у Британії. Цей культ було засновано в 1960 роках, коли Шріл Прабгупада прибув на Захід з Індії, щоб поширити там учення про свідомість Кришни. Він адресував своє послання передусім молоді, а надто тим, хто вже приохотився до наркотиків, проголосивши, що кожен, хто стане "жити згідно з його настановами, перебуватиме постійно у стані ейфорії, спізнає вічне блаженство". Сьогодні послідовників Харі Кришни можна бачити повсюди, вони танцюють та співають на вулицях, в аеропортах, у місцях громадського відпочинку. Люди ставляться до них толерантно, навіть якщо ця віра й видається їм ексцентричною.

Кришнаїти являють собою приклад девіантної субкультури. Хоча сьогодні число їхніх прихильників значно зменшилося, вони все-таки спромоглися вижити в суспільстві. Це багата організація, яка фінансується пожертвами від її членів та тих, хто їй симпатизує. їхнє становище годі порівняти зі становищем ще однієї девіантної субкультури, про яку тут варто згадати задля контрасту, а саме — безпритульних. Удень вони або блукають вулицями, або сидять десь у парках та громадських закладах (таких як бібліотеки). Ночують вони, де пощастить знайти бодай якийсь прихисток, а часто просто неба. Більшість безпритульних провадять жалюгідне існування на задвірках суспільства.

Норми і санкції

Усі суспільні НОРМИ супроводжуються санкціями, які заохочують КОНФОРМІЗМ і перешкоджають виявам НОНКОНФОРМІЗМУ. Санкція — це будь-яка реакція з боку інших на поведінку індивіда або групи, що має на меті забезпечити дотримання тієї або тієї суспільної норми певною особою або групою. Санкції можуть бути позитивними (обіцянка винагороди за конформізм) або негативними (покарання за нонконформістську поведінку). Вони можуть також бути формальними або неформальними. Формальні санкції застосовуються спеціальною організацією або установою, покликаною стежити за виконанням певної системи норм. Неформальні санкції — це менш організовані й більш спонтанні реакції на нонконформізм. Наприклад, друзі можуть звинуватити студента в тому, що він відмовляється йти на якусь вечірку, бо йому, мовляв, треба підготуватися до завтрашнього семінару.

Головні види формальних санкцій у сучасних суспільствах — це ті, для здійснення яких існують суди та в'язниці. Поліція — це установа, покликана притягувати порушників до кримінальної відповідальності, тобто віддавати їх під суд, який може призначити їм тюремне ув'язнення. Закони — це формальні санкції, визначені владою як засади, що їх громадяни повинні дотримуватися; їх застосовують проти людей, які порушують ці засади. Там, де в закони, є й ЗЛОЧИНИ, оскільки злочин можна визначити як вид поведінки, що суперечить закону.

Тут ми можемо піти далі й розглянути головні теорії, які тлумачать та аналізують девіантну поведінку. Більшість таких теорій побудовані на вивченні злочинної діяльності, яка й для нас буде головною темою.