Основні шляхи розв'язання інших глобальних проблем, Основні ознаки екологічної кризи. , Паливно-енергетична та сировинна проблеми. , Економічна теорія - Мочерний С.В Бібліотека українських підручників

Основні шляхи розв'язання інших глобальних проблем

Основні ознаки екологічної кризи.

Вона почалася у середині 70-х років XX ст.

Екологічна криза — різке загострення суперечностей між людиною та природою, їх конфлікт, глобальне порушення рівноваги у природному кругообігу речовин внаслідок панування капіталістичної власності, істотного деформування соціально-економічної системи в країнах колишнього СРСР та Східної Європи, а також антиекологічної господарської діяльності людей. Ірраціональних процесів народонаселення тощо.

Найважливішими її ознаками є:

1. Глобальні зміни клімату та виникнення парникового ефекту. В результаті безпрецедентних масштабів впливу людини на навколишнє середовище (потужність світової індустрії нині подвоюється за п'ять років), виходу людської діяльності за межі планети в космічний простір, втягнення у процес виробництва всіх елементів біосфери (повітря, води, рослинного і тваринного світу), знищення озонового шару планети, що може призвести до всесвітнього потепління, танення льодів Арктики, затоплення значної частини заселених районів Землі, до зростання руйнівної сили ураганів, тропічних циклонів, штормів. Щороку на нашій планеті відбувається до 10 тис. повеней, зсувів, ураганів, тисячі землетрусів, сотні вивержень вулканів, тропічних циклонів. За останні ЗО років внаслідок цих природних катаклізмів загинуло понад 3,2 млн осіб. Якщо екологічна криза загострюватиметься, кількість жертв від природних катастроф зростатиме.

2. Проблема відходів, тобто всього, що викидає людина в процесі виробничої діяльності, нераціональних форм організації відпочинку. В Україні у 1990 р. на 1 жителя припадало 300 тонн відходів, на початку 2003 р. — майже 500 т, причому 90 % з них — токсичні. За рік у світі нагромаджується 300—400 млн т небезпечних відходів. Особливо шкідливі радіоактивні відходи. Якщо до природних нуклідів живий світ пристосовувався впродовж усього процесу еволюції і вони не накопичуються в рослинах і тваринах (наприклад, у рослинах від 10 до 100 разів менше природних радіонуклідів, ніж у ґрунті), то радіонукліди ядерної енергетики засвоюються рослинним і тваринним світом. Унаслідок цього у деяких сільськогосподарських рослинах їх концентрація у 70—100 разів вища, ніж у ґрунті; у рибі і водяних рослинах — у десятки й сотні разів вища, ніж у ґрунті. Найнебезпечніші для людини радіоактивні нукліди — стронцій 90 і цезій 137, які добре засвоюються рослинами і тваринами і, потрапляючи з їжею в організм людини, випромінюванням руйнують його. Крім того, радіонукліди ядерної енергетики змінюють хімічний склад речовин у біосфері, нагромаджують у навколишньому середовищі нові шкідливі джерела випромінювання, що спричиняє зростання онкологічних та генетичних захворювань, особливо серед дітей та вагітних жінок, не кажучи вже про наслідки аварії на ЧАЕС.

Великої шкоди здоров'ю завдають викиди під час випробування ядерної зброї. Так, у США підприємці в 1987 р. поховали приблизно 7 млн т шкідливих речовин, причому про 25 % з них навіть не повідомили. Експорт отруйного сміття з промислово розвинутих капіталістичних країн у слаборозвинуті щорічно перевищує 2 млн т, а експорт отруйних відходів загалом становить понад 3 млн т у рік.

Відходи нагромаджуються й у Світовому океані. Океанський планктон щорічно поглинає до 50 млрд т вуглекислого газу, значна частина якого (33 % ) осідає на дно. Цей процес істотно впливає на вміст вуглекислого газу в атмосфері планети.

Паливно-енергетична та сировинна проблеми.

Використання паливно-енергетичних і сировинних ресурсів на нашій планеті постійно зростає. Так, щорічне споживання енергії у світі сягнуло нині понад 10 млрд т умовного палива, а в 1950 р. воно становило приблизно 2,5 млрд т, збільшується енергоозброєність безпосередніх виробників. Нині промисловий робітник у процесі праці застосовує енергію приблизно у 1000 кінських сил. На кожного жителя планети припадає більше 2 кВт енергії, а для забезпечення загальновизнаних норм якості життя необхідно 10 кВт енергії на людину. Такого показника досягнуто лише в деяких найрозвинутіших країнах. У зв'язку з цим, а також через постійне зростання населення планети, нераціональне використання енергії, сировини, нерівномірний розподіл паливно-енергетичних та сировинних ресурсів серед різних регіонів країн світу та інші фактори, виробництво та споживання енергії і далі зростатимуть.

Основною причиною загострення паливно-енергетичної проблеми з погляду речового змісту є зростання масштабів залучення природних ресурсів у господарський обіг та їх обмежена кількість на нашій планеті. З погляду суспільної форми такою причиною є відносини капіталістичної (насамперед монополістичної) власності, які зумовлюють хижацьку експлуатацію природних ресурсів. Схожі явища відбуваються в Україні.

Нераціональне використання енергоресурсів значною мірою спричинене неоколоніальною політикою імперіалістичних держав, зокрема "політикою дешевої сировини", яка знекровлює економіку країн, що розвиваються. Так, з 200 млрд дол., які споживачі розвинутих капіталістичних країн сплачують за сировинні товари, імпортовані з країн, що розвиваються, останні отримують лише приблизно 30 млрд дол.

Величезні витрати енергетичних ресурсів мали місце в затратній економіці колишнього СРСР та країнах Східної Європи. Цю негативну тенденцію не подолано.