БЕЗРОБІТТЯ, Аналізуючи безробіття, Чому темпи безробіття зросли?, Безробіття в Європі та у США, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

БЕЗРОБІТТЯ

Протягом XX століття темпи БЕЗРОБІТТЯ істотно змінювались. У країнах Заходу безробіття досягло свого піку на початку 1930-х років, коли у Британії налічувалося близько 20 відсотків незайнятої робочої сили. Ідеї економіста Джона Мейнарда Кейнса відчутно вплинули на державну політику в Європі та Сполучених Штатах у повоєнний період. Кейнс вважав, що безробіття виникає через брак достатньої купівельної спроможності; держава може втрутитися, щоб підвищити рівень попиту в економіці, а це приведе до створення нових робочих місць. Люди повірили, що завдяки державному управлінню економічним життям високі темпи безробіття вже відійшли в минуле. Курс на повну зайнятість став частиною урядової політики практично усіх країн Заходу. До 1970-х років така політика видавалась успішною, а економічне зростання — більш-менш стабільним.

Проте за останні п'ятнадцять років рівні безробіття у багатьох країнах різко зросли, і від кейнсіанства як від засобу контролю за економічною діяльністю значною мірою відмовилися. Через чверть століття після другої світової війни темпи безробіття у Британії становили менше двох відсотків. На початку 1980-х років вони підвищились до 12 відсотків, а далі сповільнилися, зрісши знову наприкінці десятиліття. У 1995 році вони становили 11 відсотків.

Аналізуючи безробіття

Проте годі інтерпретувати офіційну статистику безробіття однозначно (див. мал. 12.2). Безробіття не так легко визначити. Боно означає "стан без роботи". Однак "робота" означає тут "оплачувану працю" і до того ж "працю за певною спеціальністю". Люди, зареєстровані за всіма правилами як безробітні, можуть залучатися до різноманітних форм продуктивної діяльності, скажімо, до фарбування будинків або догляду за садом. Багато хто працює неповний робочий день або на оплачуваній роботі лише час від часу; пенсіонери не вважаються безробітними.

На думку багатьох економістів, стандартний показник безробіття слід доповнити двома іншими показниками. "Зневірені працівники" — це ті, що хотіли б знайти роботу, проте зневірилися в такій можливості і, отже, припинили пошуки робочого місця. "Вимушено частково оплачувані працівники" — це люди, які не можуть знайти повнооплачуваної роботи, якби навіть і хотіли. Додання таких показників дає більш повну демографічну картину безробіття (див. мал. 12.3). 1993 року в країнах Європейського Союзу налічувалося 4 мільйони "зневірених працівників" та 15 мільйонів "вимушено частково оплачуваних" порівняно з 34 мільйонами офіційно безробітних (The Economist, 22 July 1995, p. 92). В Японії при врахуванні цих двох додаткових категорій сукупне число безробітних зростає більш ніж удвічі.

Таксоманія можливої зайнятості, безробіття і тимчасового безробіття

Офіційний поділ безробітних у Британії добре задокументовано. Безробіття серед жінок перевищує безробіття серед чоловіків, а для етнічних меншин цей показник вищий, ніж для корінних жителів.

непрацюючі: безробітні працівники

Серед етнічних меншин, окрім того, вищі, ніж для решти населення, показники довгострокового безробіття. Нещодавнє зростання безробіття особливо відчутно позначилося на молодих людях, і знову-таки цей показник був вищий серед етнічних меншин корінного населення. Темпи безробіття для осіб віком від 16-ти до 19 років становлять близько 20 відсотків. Певною мірою цей показник штучно завищується, оскільки сюди включаються студенти, які працюють неповний робочий день на тимчасових посадах. Разом з тим значна частина молодих людей поповнила ряди довгострокових безробітних, особливо це стосується представників меншин. Більшу половину безробітних юнаків і дівчат становлять такі, що не працювали півроку й більше.

Перспектива безробіття може дуже хвилювати людей, які звикли до Гарантованої роботи. Ясно, що негайним наслідком цього є втрата доходу. Наслідки втрати роботи в різних країнах неоднакові через контрасти у рівнях допомоги з безробіття. Наприклад, у Британії безробітним надається довготривала соціальна допомога. Безробіття може спричиняти гострі фінансові труднощі, однак воно не впливає на доступ до сфери охорони здоров'я та інших соціальних пільг, оскільки вони Гарантуються державою. З іншого боку, у Сполучених Штатах, Іспанії та деяких інших західних країнах пільги безробітним надаються на коротший термін, тож економічні труднощі ці люди відчувають більше.

Чому темпи безробіття зросли?

Темпи безробіття у країнах Заходу останнім часом коливаються, і в цьому між різними країнами існують значні відмінності. За межами західного світу найнижчий показник безробіття стабільно утримувався в Японії. Порівняно високі рівні безробіття в багатьох країнах Заходу за останні два десятиліття, можливо, пояснюються комбінацією таких чинників:

• Важливою обставиною збільшення міжнародної конкуренції у тих промислових галузях, на яких традиційно ґрунтувалося процвітання Заходу. 1947 року 60 відсотків виробництва сталі припадало на Сполучені Штати. Сьогодні ця цифра становить близько 15 відсотків, тимчасом як у Японії та країнах "третього світу" (перш за все у Синґапурі, Тайвані та Гонконгу, котрі зараз збивають ціни на японські товари) виробництво сталі зросло втричі.

• Кілька разів, починаючи з "нафтової кризи" 1973 року (період, коли головні нафтовидобувні країни одночасно підвищили ціну на нафту), світова економіка переживала або дуже різкий спад, або сповільнення темпів виробництва.

• Інтенсивне використання мікроелектроніки в промисловості зменшило потреби в робочій силі.

• Тепер більше, ніж будь-коли, жінка шукає оплачуваної роботи, відтак дедалі більше людей претендує на обмежене число вакантних посад.

Невідомо, чи зростатимуть і далі теперішні високі темпи безробіття, чи, можливо, ще більше прискоряться у найближчому майбутньому. Схоже, що певні країни мають перевагу над іншими у можливостях протидії великомасштабному безробіттю. Темпи безробіття успішніше скорочувались у Сполучених Штатах, ніж у Британії та кількох інших провідних європейських державах. Можливо, це пояснюється тим, що очевидна економічна міць країни дає їй більше влади на світових ринках порівняно з меншими, економічно слабшими країнами. Можливе ще й інше пояснення: винятково великий сектор послуг у США породжує більше нових робочих місць, ніж у тих країнах, де значна частина населення традиційно була зайнята у виробництві.

Безробіття в Європі та у США

Протягом 1980-х — на початку 1990-х років в економіці США створено більше робочих місць, ніж будь-коли у країнах Західної Європи. Всупереч поширеному переконанню, це не були переважно так звані "макджобз" (macjobs) — низькооплачувані посади, скажімо, робота обслуговуючого персоналу в кіосках, де продаються гамбургери. Чотири з п'яти нових робочих місць у США припадали на менеджерські або професійні посади.

Чому в Європейських країнах створено менше робочих місць? Дехто переконаний, що головною причиною був високий рівень мінімальної зарплатні, яку кілька провідних європейських країн, наприклад, Франція, закріпили в законодавчому порядку. Можливо, вагоміша причина в існуванні бар'єрів на товарному ринку та ринку послуг. Приміром, у середньому 10 відсотків усіх робочих місць в індустріалізованих країнах припадає на роздрібну торгівлю. Цей сектор став головним джерелом створення робочих місць в Америці; натомість у Франції зайнятість у роздрібній торгівлі зменшилася. Можливо, це відбулося внаслідок суворого регулювання зонального поділу торгівлі та обмеження годин роботи. У США деякі великі магазини працюють цілодобово.

Високі рівні безробіття змусили багатьох замислитися над роллю оплачуваної роботи у житті в цілому. Вірогідно, що дехто перегляне своє ставлення до роботи, відмовившись від пануючих раніше поглядів. У заключній частині розділу ми розглянемо цю проблему.