Сучасна філософія історії: від некласичної до постнекласичної парадигми, Некласична філософія історії на стадії зрілості: основні характеристики, Плюралізм підходів і полісемантичність понять як відмітні ознаки некласичної філософії історії, Комплемент

Розділ 5. Сучасна філософія історії: від некласичної до постнекласичної парадигми

5.1. Некласична філософія історії на стадії зрілості: основні характеристики

5.1.1. Плюралізм підходів і полісемантичність понять як відмітні ознаки некласичної філософії історії

Як уже зазначалося, однією з найважливіших характеристик некласичної філософії, перехід до якої відбувся з середини XIX ст., є плюралістичність, співіснування багатьох пізнавальних позицій, підходів, концепцій, теорій, методів, методологій, парадигм тощо.

Іншою істотною рисою некласичного філософсько-історичного мислення виступає визнання полісемантичності, своєрідної смислової багатошаровості основоположних понять історіософії, теорії та методології історичного пізнання.

5.1.2. Комплементарність і лейтмотивність цивілізаційного та формаційного підходів у системі некласичного філософсько-історичного мислення

Слід визнати, що й серед усього розмаїття підходів цивілізаційний підхід, разом з формаційним, продовжують відігравати роль чи не найважливіших, інтеграційних. Однак на стадії вже не становлення, а утвердження, поширення та розвитку некласичної філософії історії різні версії цивілізаційного та формаційного розуміння історії постають не як послідовні етапи, а в ролі підходів, що співіснують і взаємодоповнюють один одного. Це теж один з істотних чинників полісемантизації понять "формація" й "цивілізація".

Тенденція ж до дедалі чіткішої і ширшої полісемантичності означених понять, передусім поняття "цивілізація", сьогодні вже ю в кого мабуть, не викликає сумніву.

5.1.3. Цивілізація як поняття некласичної філософії історії: основні значення

Перебіг історичних подій у нашому столітті — крах колоніальних імперій, руйнівний вплив світових війн тощо дещо збив у Західної Європи її цивілізаторську пиху і претензії на звання єдиної цивілізації. Десь із середини XX ст. акцент поступово зміщується на мультиплікативний підхід до питань цивілізації. У більшості випадків ідеться вже не про цивілізацію, а про цивілізації. Відповідно й історичний процес загалом постає не лише як один і єдиний моноліт, що проходить через ряд темпорально-просторових видозмін, а як низка послідовних і співіснуючих соціокультурних формоутворень, локалізованих у соціальному просторі та часі.

5.1.3.1. Мультиплікативне трактування як одна з версій

Втім, і за цих умов подібне тлумачення цивілізації виступало лише одним із можливих, причому — не першорядних. Зокрема, в Українській Радянській Енциклопедії знаходимо: "цивілізація (від лат. civilis — громадянський, державний) —

1) у широкому розумінні — будь-яка форма існування живих істот, наділених розумом;

2) синонім культури. У марксистській літературі термін вживається також для означення матеріальної культури;

3) історичний тип культури, локалізованої в часі і просторі (давні цивілізації Єгипту, Месопотамії, Індії тощо);

4) етап суспільного розвитку, що приходить на зміну варварству (Л. Морган, Ф. Енгельс)"1.

Від цього принципово не відрізняється й визначення цивілізації, у виданому УРЕ "Філософському словнику* 2. Скажімо, у другому виданні філософського словника зафіксовано такі значення згаданого терміна:

1) форма існування живих істот, наділених розумом;

2) синонім культури, сукупність матеріальних і духовних досягнень суспільства;

3) ступінь розвитку матеріальної та духовної культури, суспільного розвитку в цілому;

4) відносно самостійне, цілісне сооівльно-історичне утворення, локалізоване у просторі й часі, що може мати ієрархічні рівні (напр., антична цивілізація, елліністична цивілізація, афінська цивілізація)* 3.

Варто, мабуть, не закривати очі но те, що визначення цивілізації в українських енциклопедичних виданнях є, по суті, дуже близькими до тих, що були сформульовані у загальносоюзних (читай — російських) енциклопедіях та енциклопедичних словниках. Досить зазирнути в одне з останніх видань "Советского энциклопедического словаря", де цивілізація визначається таким чином:

1) синонім культури;

2) рівень, ступінь соціального розвитку, матеріальної та духовної культури (антична цивілізація, сучасна цивілізація);

3) ступінь суспільного розвитку, що йде за варварством (Л. Морган, Ф. Енгельс);

4) у деяких ідеалістичних теоріях епоха деградації та занепаду на противагу цілісності, органічності культури"4.

Або ж у виданні "Философского энциклопедического словаря" часів перебудови цивілізація інтерпретується як:

1) синонім культури. У марксистській літературі вживається для означення матеріальної культури;

2) рівень, ступінь суспільного розвитку, матеріальної та духовної культури (антична цивілізація);

3) щабель суспільного розвитку, що йде за варварством (Л. Морган, Ф. Енгельс)"5.

Не можна не визнати, з одного боку, що вже ці виміри семантичного поля терміна "цивілізація" зробили можливим значно конкретніше його розуміння, були значним кроком вперед. З іншого ж боку, над усіма цими визначеннями цивілізації ще досить відчутно тяжіє глобалістський, монументалістський монізм. Плюралістинність розуміння цивілізації є тут ще підпорядкованим моментом, лише пробиває собі шлях до того місця і значення, які їй належать насправді.

5.1.3.2. Поняття "цивілізація": розширення семантичного поля

Лише починаючи з середини 80-х років XX ст. мультиплікативний підхід до цивілізаційної проблематики з "рецесивного" поступово змінюється на "домінантний". Різко розширюється та набагато щільніше "засівається" в цей час і поле семантичних значень слова "цивілізація".

У філософській, філософсько-історичній, історичній та соціологічній літературі України, інших країн колишнього СРСР та зарубіжжя протягом останнього десяти-п'ятнадцятиліття рясніють такі терміни, як: "глобальна цивілізація", "африканські цивілізації", "прото-індійська цивілізація", "стародавня індійська цивілізація", "локальні цивілізації", "космогенні цивілізації", "перші цивілізації", "шумеро-вавилонська цивілізація", "стародавні цивілізації", "античні цивілізації", "грецька цивілізація", "римська цивілізація", "антична цивілізація", "середньовічна цивілізація", "буржуазна цивілізація", "буддійська цивілізація", "мусульманська цивілізація", "європейська цивілізація", "індійська цивілізація", "китайська цивілізація", "доіндустріальні цивілізації", "індустріальні цивілізації", "індустріальна цивілізація", "традиційні цивілізації", "технічна цивілізація", "технічні цивілізації", "техногенна цивілізація", "цивілізм (постсоціалістична цивілізація)" тощо.