Формаційний підхід: основні характеристики, Термін "суспільно-економічна формація", Розробка поняття "суспільно-економічна формація": постановка питання, Філософія історії Бібліотека українських підручників

3.5.2. Формаційний підхід: основні характеристики

Зосереджуючи свої зусилля на виявленні каузальних і функціональних зв'язків між основними елементами існуючої соціальної системи у процесі створення такої теорії розуміння історичного процесу, яка відповідала б вимогам науки, Маркс і Енгельс намагалися розкрити сутність історичних процесів і явищ, виявити загальну структуру суспільства як динамічної системи. У процесі формування та подальшого розвитку власної теорії філософсько-історичного знання засновники марксизму (уже на основі знань про цю структуру суспільства) розробляють розуміння суспільства як цілісного соціального організму. Тим самим відбулося своєрідне "повернення" від сутності знову до світу історичних явищ і процесів. Однак останні розглядалися тут уже в єдності зі своєю сутністю у рамках суспільства як органічної динамічної системи. Такий розгляд і здійснив Маркс у процесі написання "Капіталу" і розробки ключового поняття для своєї системи — категорії "суспільно-економічна формація".

Маркс прагнув за допомогою цієї категорії зобразити суспільство як систему не тільки внутрішньо розчленовану, високодиференційовану, таку, що має складну структуру; а й як систему прогресуючу, динамічну, щоб на цій основі осмислити історію людства як природно-історичний процес розвитку та зміни суспільно-економічних формацій.

Формаційний підхід завершує багатовіковий розвиток класичної філософії історії і водночас є першим нарисом філософії історії некласичного типу. Як і будь-яка попередня, ще суто класична філософсько-історична система, філософсько-історичне вчення Маркса теж грунтується на моністичному, універсалістському розумінні історії. Але якщо попередні мислителі, включаючи Гегеля, пропонували у своїх системах водночас універсалістські філософські конструкції світобудови як такої, то система Маркса обмежується вже лише світобудовою історичного універсуму. З попередниками Маркса єднало також і те, що він трактував всесвітню історію як єдиний лінійно-поступальний процес, а саме: природно-історичний процес послідовної зміни суспільно-економічних формацій.

3.5.2.1. Термін "суспільно-економічна формація"

До середини XIX ст. поняття "суспільно-економічна формація" не вживалося. Вперше термін "суспільна формація" К. Маркс застосував у своїй праці "Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта", гіпотетично десь у грудні 1851 р. Вдруге К. Маркс використовує цей термін у травні 1858 р. в "Економічних рукописах 1857—1859 рр.", ще пізніше, втретє, — 1859 р. — у передмові праці "До критики політичної економії". Загалом же до виходу в світ першого тому "Капіталу" (вересень 1867 р.) поняття "формація" зустрічається у Маркса не менше 25 разів.

Ф. Енгельс вперше вживає це поняття у 1868 р. у конспекті першого тому "Капіталу" та в одній із рецензій на цей том. Окрім цього, у його працях поняття "формація" зустрічається ще лише чотири рази, причому використовується суто термінологічно.

Отже, на основі викладеного вище можна зробити принаймні два висновки.

1. Поняття суспільно-економічної формації входить до власного категоріального апарату вчення, розробленого Марксом і Енгельсом, і є в контексті цього вчення одним із наріжних.

2. Левова частка роботи щодо формування і розробки цього поняття виконана Марксом.

3.5.2.2. Розробка поняття "суспільно-економічна формація": постановка питання

Поняття "суспільно-економічна формація" вироблялося вельми повільно і важко. Цьому терміну у Маркса і Енгельса передували спочатку такі, як: "форма суспільства", "стан суспільства", "організація суспільства", "форми спілкування". Пізніше — "економічна форма суспільства", "економічна структура суспільства" і, нарешті, найближче до поняття суспільно-економічної формації — "економічна формація суспільства".

Сам термін "формація" запозичено Марксом із геології. Ймовірних джерел запозичення — три: а) власні заняття Маркса геологією; б) "Філософія природи" Гегеля — параграф 339; в) книга Дюро де Ла Маля "Політична економія римлян", де вживається французький термін, що відповідає терміну "формація".

Паралель між геологічними і суспільними формаціями Маркс проводить принаймні тричі: 1) січень 1863 р. — в економічних рукописах 1861—1863 рр. "До критики політичної економії (2-й варіант "Капіталу")78; 2) у першому томі "Капіталу", де він пише про те, що "епохи історії суспільства, подібно до епох історії Землі, не відокремлюються одна від одної абстрактно точними межами79; 3) у "Начерках відповіді на лист В. Засулич", де зазначається, що, подібно тому як і в геологічних утвореннях, в історичних витворах є ряд типів первинних, вторинних, третинних тощо, а також проводиться пряма аналогія між архаїчною, або первинною, геологічною формацією земної кулі та архаїчною суспільною формацією80.

Термін "формація" дуже вдалий, бо схоплює відразу два зрізи людського суспільства — суспільство як прогрес і як стан, структуру системи відносин між людьми. Подібно до цього ми, говорячи про формації Землі, характеризуємо не тільки її первинний стан, пласт, а й формування. Розглядаючи ті чи інші історичні типи суспільства як своєрідні макроіндивіди історії, що характеризуються стадіями народження, формування, розвитку, занепаду і переходу до іншого, наступного, досконалішого типу суспільства, Маркс значною мірою вже відходить від лінійної парадигми класичного філософсько-історичного мислення. Він прагне уникнути, і це деякою мірою йому справді вдається, однобічностей прогресистської, регресистської та циклічної філософії історії як напрямів класичної філософії історії — тобто однобічних і таких, що взаємовиключають один одного.

Даючи формаційну типологію суспільств у контексті історичного розвитку, Маркс менше уваги приділяв аналізові суспільства як такого, що пізніше дало підстави для тверджень, нібито він взагалі уникав такого аналізу, вважаючи поняття "суспільство взагалі" мало не псевдопоняттям.

У зв'язку з цим виникає загальніше питання — як взагалі співвідносяться поняття "суспільство" та "суспільно-економічна формація"?