Ознаки станів психічного здоров'я , Загальна психологія - Максименко С.Д. Бібліотека українських підручників

Ознаки станів психічного здоров'я

Психічні стани здоров'я

Здоров'я людини - як наукова, так і практична проблема - належить до глобальних проблем людства. На перший план виходять дослідження умов праці, відпочинку, вільного часу людини — її дозвілля, мотивів вчинків та поведінки.

Мета розділу - визначити способи психодіагностики здоров'я, грунтуючись на:

— способі розуміння і тлумачення поняття здоров'я;

— концептуальних засад психодіагностики здоров'я, її.мети, виходячи з якої відкривається можливість визначати міру психосоматичного здоров'я здорової людини — її творчості;

— обґрунтуванні предмета психодіагностики, що є основою для системи випробування і визначення психічних станів здоров'я і їх трансформації в процесі розвитку людини.

Бо психічне здоров'я людини — природна її властивість.

Питання експрес-оцінки навантаження людини і стану здоров'я її душі і тіла в останній час зацікавило учених, які працюють у галузі пси-холого-педагогічних наук. Передусім практичних психологів, оскільки психічні стани - і особливо втомлюваність - належать не тільки до фізіології, але мають і суто психологічний аспект, бо відповідають на запитання - буде чи не буде оптимально розвиватися у людини механізм творчості.

Традиційно показником здоров'я населення є кількісна характеристика його захворюваності у певних місцевостях. Метою ж психології є не діагностика здоров'я за кількісними показниками захворюваності населення, не фізичний розвиток людини, хоч і він має важливе значення, а також не процес переходу від хвороби до здоров'я.

Психічний стан — характеристика людини—її властивість, яку можна вимірювати. Вона відбиває порівняно тривало існуючі системи ознак, риси чи прикмети, специфічні для даної людини. Це - її положення на якийсь певний момент - багатство чи убогість душі і тіла.

Людство накопичило велику кількість критеріїв здоров'я: здоровий дух у здоровому тілі (Ювенал), душевне здоров'я - духовний стан, здатність тіла і духу, здоров'я визначає цінність особистості тощо. Наприклад, Бенедикт Спіноза, торкаючись проблеми душевного здоров'я, стверджував: той, хто керується розумом, завжди перебуває під впливом лише одного добра.

Виключні вимоги до здоров'я людини визначені у статуті (ВООЗ): "Здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб та фізичних дефектів". Здоров'я людини - проблема, розв'язання якої полягає у досягненні нею стану гармонії, її розвитку і утриманні оптимального психічного здоров'я на все життя.

Звідси випливає необхідність розрізнення: а) психічних станів здоров'я людини і б) психічних станів здоров 'я здорової людини. Оскільки сучасної класифікації станів здоров'я поки що не існує, скористуємося уявленнями Авіценни про стани здоров'я тіла. Тіла і, зрозуміло, душі, бо вони - протилежності в єдності мислячого тіла і діючої душі людини.

Нами вивчалися залежність станів психічного здоров'я людини від станів механізму творчості, типових рис і їх активності і на цих засадах виявлялися критерії психічного здоров'я людини.

Передбачалось доведення таких положень:

— застосування системного підходу і принципу цілісності допомагає відкрити нові предмети дослідження і перейти від вивчення будови і формування вищих психічних функцій до активності наявних якостей і властивостей психіки і тіла людини у їх взаємозв'язку - механізмів психіки;

— психічне здоров'я характеризується не лише відсутністю хвороб та фізичних дефектів у людини, а й станами механізму творчості, взятими за основу класифікації; вони - критерії для визначення і оцінки станів за посередництвом наявних якостей і властивостей його складових та спрямованості людини на: а) самозбереження, б) споживання інформації та енергії, в) творчість, що й визначає продуктивність дій людини;

— механізм творчості - прижиттєве новоутворення із складових душі - мислення, почуттів та уяви й тіла людини - психомоторики і енергопотенціалу;

— механізм творчості - знаряддя і засіб реалізації цілей, наслідком чого є: а) матеріально-речові перетворення, б) перетворення соціальних структур і відносин та в) самоперстворення суб'єкта дій, здатного здійснювати відкриття, винаходи та створювати художні образи.

Методи дослідження. Принцип дихотомії. За його допомогою здійснюється дихотомічний поділ об'єму поняття "психічне здоров'я" на два суперечливі одне одному видовому понятті: одне — характеризується наявністю відомої ознаки, а друге - її відсутністю. Так поділ поняття "психічне здоров'я" дає дві групи його видів: "психічне здоров'я" і " психічне не-здоров'я, тобто психічна хвороба".

Підставою дихотомії поняття "психічне здоров'я" є не змінність ознаки його предмету, а наявність її або відсутність. Саме ж поняття "психічне здоров'я" дихотомія поділяє на дві частини протилежних його властивостей психіки людини: вона може перебувати у багатьох станах в межах "гранично здорова" і " не здорова і не хвора". Ми скористаємося класифікацєю станів здоров'я, яку запропонував Авіценна.

Ознаки "психічне здоров'я" і " психічне нездоров'я" повною мірою вичерпують об'єм поняття, що поділене на дві частини. Якщо поняття "психічне здоров'я" розкрити через поділ його на стани, що межують між собою, то залишається частина поняття, що містить у собі частку не.

2. Метод комбінаторики - прийом знаходження можливих сполучень із заданої кількості складових механізму творчості.

3. Безпосереднє експертне оцінювання його станів в учнів і студентів. Експертами в наших дослідженнях були вчителі, які підвищували кваліфікацію в інституті удосконалення вчителів. Підготовка експертів включала:

1) оволодіння основами концепції механізму творчості (лекційна частина курсу - 10 годин) і практичний розвиток дослідницьких здібностей і складання іспиту:

2) знання "критеріїв станів механізму творчості", які "накладалися" на стан учня, що і об'єктивувало його оцінку;

3) розвиток уміння складати психологічну характеристику дієвості учня, відповідаючи на стандартні запитання.

Описова характеристика станів механізму творчості складалась із аналізу відповідей на питання:

а) Як учень діє в навчально-виховному процесі?

б) Як він ставиться до інших учнів?

в) Як до нього ставляться його однокласники?

2. Методом незалежної експертної оцінки обстежено близько 8 тис. учнів від 13 до 17 років.

На другому етапі поряд з визначенням станів механізму творчості учнів, експерти оцінювали його стан і розподіляли по групах: однодію-чий, дводіючий і гармонійний.

Ми виходили з того, що механізм творчості - є механізмом перетворення дискомфорту на комфорт, механізм втілення - вдосконалення гармоній існує в кожному із нас. Щоб він діяв, треба гармонійно розвивати всі його складові.

Причому в оптимальному стані психічного здоров'я мають перебувати і душа (мислення, почуття і уява), і тіло (енергопотенціал і психомоторика). Щоб ви себе не заводили в оману, попередимо одразу: ніяких компенсацій у цій цілісності не буває. 1 тоді:

1) мислення, почуття та уява знаходять у дискомфорті нові задачі;

2) психомоторика їх розв'язує;

3) енергопотенціал дає життя діям (пізнавальним, моральним, естетичним).

З цього і випливають напрями індивідуалізації навчання і виховання. Бо в юнаків різні сили мислення, почуттів та уяви і відповідно - різні пропорції їх у механізм і творчості: цим і відрізняються люди один від одного.

Складові механізму творчості (мислення, почуття, уява) упорядковані методом комбінаторики і визначено число варіантів сполучень. Сполучення складових механізму творчості передбачає, в яких станах він може перебувати і чим вони суттєво різнять учнів за манерою дій, поведінки і творчого потенціалу.

Отже, на підставі оцінки станів за допомогою "матриці" - зображення сполучень складових механізму творчості, експерти визначали три провідні групи станів і профільну спрямованість на роботу з інформацією та перетворення енергії.

Хоча механізм творчості - неподільна цілісність, але у ній окремі складові можуть перебувати у певних станах дієздатності: а) працювати разом; б) підсилювати одна одну; в) виключати із активності одна одну. У такому разі говориться про зони потужності механізму творчості:

1) гармонійний - людина працює творчо (мудрець, геній, талант);

2) дисгармонійний - людина втратила природну здатність до творчості і спрямовує свої сили на збереження свого комфортного стану та здобутків ноосфери (дилетант і ерудит);

3) зруйнований- людина перебуває на межі норми і патології, здатна до механічної (розумової та фізичної) роботи, "аварійна" в діях і поведінці (виконавець).

Окрему групу становлять учні, які працюють переважно силами пам'яті: їх називають "зубрилами". Незалежна експертна оцінка і бесіди з учнями, з'ясувала, що вони ще з початкової школи натреновані на запам'ятання великих обсягів інформації без осмислення її змісту, беруть його силами пам'яті: запам'ятовують, зберігають і потім відтворюють матеріал як копію оригіналу.

А в середній і в старшій школі так само продовжують діяти з установками на буквальне відтворення завченого. Учні не знають, який саме матеріал засвоюють роботою механізму творчості, а який — силами процесів пам'яті. До того ж, пам'ять - не механізм творчості, а умова, сховище матеріалу.

Отже, на підставі оцінки станів за допомогою "матриці" - зображення сполучень складових механізму творчості - експерти визначали три провідні групи станів і профільну спрямованість на роботу з інформацією та перетворення енергії.

Серед відносно самостійних станів механізму творчості типізовано:

Однодїючі: 1. Мислення. 2. Почуття. 3. Уява.

Дводіючі:

4. Мислення -почуття.

5. Мислення - уява.

6. Почуття - мислення.

7. Почуття - уява.

8. Уява - мислення.

9. Уява - почуття.

Гармонійні стани механізму творчості:

10. Мислення - почуття - уява.

11. Мислення - уява - почуття.

12. Почуття - мислення - уява.

13. Почуття - уява - мислення.

14. Уява - мислення - почуття.

15. Уява - почуття - мислення.

Що ми маємо? Типологію станів механізму творчості, його потужності та індивідуальності. Це - 15 відносно самостійних механізмів творчості. Але це не означає, що їх всього 15, бо поділ індивідуальностей за пропорціями сили складових досягне чотиризначного числа. Серед них лише 6 (!) оптимальних психічних станів, коли людина здатна до творчих дій, а інші - стани механізму творчості, які мають ті чи інші дефекти, а отже, і ущербне психічне здоров'я.

Особливості функціональних вад у механізмі творчості:

А. Механізми творчості звичайних учнів перебувають у станах:

1. Гармонійний стан механізму творчості - 11,33%.

2. Дводіючий - 50,25%.

3. Однодіючий - 20,21%.

Експертній оцінці піддано 300 учнів, складено більше 150 характе-ристик-описів учнів-відмінників і визначені зв'язки станів механізму творчості з успішністю навчання.

Б. Механізми творчості учнів-відмінників перебувають у станах:

1. Гармонійному -12,33%.

2. Дводіючому - 25,25%.

3. Однодіючому - 23,91%.

4. З домінуючою пам'яттю, у "зубрилок" - 38,51%.