ДЕБАТИ ПРО "СІМЕЙНІ ЦІННОСТІ", Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

ДЕБАТИ ПРО "СІМЕЙНІ ЦІННОСТІ"

"Сім'я розпадається!" — кричать оборонці сімейних цінностей, спостерігаючи зміни, що сталися протягом кількох останніх десятиріч. Це набагато ліберальніше й відкритіше ставлення до сексуальності, швидке зростання кількості розлучень та загальні пошуки особистого щастя коштом нехтування давніших концепцій сімейного обов'язку. "Ми повинні відновити моральний сенс сімейного життя, — твердять ці люди. — Ми повинні повернутися до традиційної родини, яка була набагато стабільнішою та впорядкованішою, аніж заплутана павутина взаємин, у якій більшість із нас борсається сьогодні".

"Ні! — відповідають їхні опоненти. — Ви гадаєте, що сім'я розпадається, а насправді вона лише стає більш розмаїтою. Ми повинні активно заохочувати врізноманітнення форм сім'ї та сексуального життя, а не наполягати, щоб кожного втискували в одну й ту сам} форму".

Котра з цих двох сторін має рацію? Мабуть, нам слід критичні поставитися до обох цих поглядів. Повернутися до традиційної сім'ї неможливо. І не тільки тому, що, як ми вже раніше пояснювали традиційної сім'ї в тому вигляді, в якому ми сьогодні її собі уявляємо, ніколи не існувало, і навіть не тому, що колишня сім'я мала надто багато темних сторін, аби робити з неї модель для сучасного життя. Повернутися до традиційної родини неможливо насамперед тому, що суспільні переміни, які трансформували давніші форми шлюбу, е здебільшого незворотними. Жінки ніколи не повернуться, у своїй більшості, до тієї домашньої ситуації, з якої вони виборсалися з такими труднощами. Сексуальні партнерства та шлюби, на краще це чи на гірше, ніколи вже не стануть такими, якими вони були колись. Емоційне спілкування або, висловлюючись точніше, активне створення й підтримування взаємин стало центральним у житті кожного з нас як в особистій, так і в родинній сфері.

Яким же буде результат? Темпи зростання пропорції розлучень, можливо, трохи й вирівнялися, стали не такими високими, як ще зовсім недавно, але не падають. Усі виміри кількості розлучень мають, до певної міри, характер оцінки, але на основі колишніх тенденцій ми можемо припустити, що близько шістдесяти відсотків укладених тепер шлюбів розпадуться протягом наступних десяти років.

Розлучення, як ми вже переконалися, це аж ніяк не віддзеркалення нещастя. Люди, які в давніші часи почували себе змушеними тягти ярмо невдалого шлюбу, сьогодні мають змогу спробувати розпочати нове життя. Але не випадає сумніватися в тому, що сучасні тенденції стосовно сексуальності, шлюбу та родини глибоко тривожать окремих людей у той самий час, як вони створюють нові можливості для вдоволення та самореалізації для інших.

Ті, хто твердить, що велике розмаїття форм родинного життя, які ми сьогодні спостерігаємо, треба вітати, оскільки вони вивільняють нас від обмежень та прикростей, що їх людям доводилося терпіти в минулому, безперечно, мають певну рацію. Чоловіки та жінки можуть залишатися сьогодні одинаками, якщо їм хочеться, не ризикуючи накликати на себе громадський осуд, якого колись неминуче зазнавав старий парубок і, ще більшою мірою, стара діва. Пари, які сьогодні воліють жити разом поза шлюбом, більше не ризикують бути відторгнутими своїми респектабельнішими друзями, поєднаними в законному шлюбі. Гомосексуальні подружжя можуть жити разом, не викликаючи до себе тієї ворожнечі, яка оточувала б їх у ще зовсім недалекому минулому.

Після всього сказаного важко утриматися від висновку, що ми опинилися на роздоріжжі. Чи майбутнє принесе нам подальший розпад довготривалих офіційних та неофіційних шлюбів? Чи гіркота та насильство і далі, все більше й більше, визначатимуть наш емоційний та сексуальний світ? Ніхто нічого не знає напевне. Але той соціологічний аналіз проблем шлюбу та сім'ї, який ми щойно завершили, дає нам усі підстави вважати, що ми не подолаємо наші труднощі, озираючись у минуле. Нам слід спробувати примирити індивідуальні свободи, які більшість із нас навчилися цінувати у своєму особистому житті, з потребою формувати стабільні й тривалі взаємини з іншими людьми.

Резюме

1. Спорідненість, сім'я і шлюб — це тісно пов'язані поняття, що мають ключове значення для соціології й антропології. Спорідненість означає або генетичні узи, або ті, що виникають унаслідок шлюбу. Сім'я — це група споріднених між собою людей, пов'язаних спільною відповідальністю за виховання дітей. Шлюб — це союз між двома людьми, які живуть разом у сексуальному зв'язку, що схвалюється суспільством.

2. Нуклеарна сім'я — це така, в якій подружжя або хтось один із батьків живуть разом зі своїми або всиновленими дітьми. У випадку, коли разом живуть не тільки подружжя з дітьми, а й інші їхні родичі, або ці родичі перебувають із ними в тісних і постійних взаєминах, ми говоримо про розширену сім'ю.

3. У західних суспільствах шлюб, а отже, й сім'я, асоціюється з моногамією (культурно схваленими сексуальними взаєминами між однією жінкою й одним чоловіком). Багато інших культур толерують або й заохочують полігамію, за якої індивід може бути одружений із двома або й більше партнерами водночас. Полігінія, за якої чоловік може брати собі більше, аніж одну дружину, явище набагато поширеніше, аніж поліандрія, коли одна жінка може мати більш як одного чоловіка.

4. У Західній Європі та в Сполучених Штатах моделі нуклеарної сім'ї утвердилися задовго до розвитку індустріалізації, хоча й спізнали на собі її глибокий вплив. Зміни в моделях сім'ї були спричинені такими обставинами, як розвитком централізованого врядування, зростанням міст та необхідністю працювати поза сімейним колом. Ці зміни мають тенденцію спричиняти в усьому світі рух до систем нуклеарної сім'ї, розкладаючи розширені сімейні формування та інші види груп спорідненості.

5. У більшості індустріальних країн існують форми сім'ї найрозмаїтіших видів. Так, у Британії сім'ї південноазіатського та вест-індського походження відрізняються від домінуючих типів сімейних утворень.

6. Протягом повоєнного періоду в моделях родинного життя на Заході відбулися великі зміни. Велика частка жінок нині включена до сфери оплачуваної робочої сили, кількість розлучень зростає, а значна частина населення живе або в неповних сім'ях, або в родинах із вітчимом чи мачухою. Співжиття (коли двоє людей живуть разом у позашлюбному сексуальному зв'язку) стає дедалі поширенішим явищем у багатьох індустріальних країнах.

7. Багато людей живуть сьогодні в сім'ях із вітчимом або мачухою. Така родина утворюється, коли мати або батько з дитиною (або дітьми) одружується вдруге або вступає у співжиття з новим партнером.

8. Родинне життя далеко не завжди являє собою картину гармонії та щастя. Темну сторону сім'ї ми часто бачимо в прикладах сексуального зловживання та домашнього насильства. У більшості випадків саме чоловіки сексуально скривджують дітей, і, як здається, це має стосунок до інших видів насильницької поведінки, притаманних деяким чоловікам. 9. Шлюб перестав бути (якщо він колись був) умовою регулярних статевих стосунків як для чоловіків, так і для жінок; він уже не є також основою економічної діяльності. Видається очевидним, що різні форми соціальних та сексуальних взаємин існуватимуть і надалі. Шлюб і сім'я залишаються стійкими усталеними інституціями, хоч їм доводиться витримувати великі стреси й напруження.

Додатвова література

Stewart Asquith and Anne Stafford, Families and the Future (Edinburgh: HMSO, 1995). Аналіз питань, пов'язаних із дітьми та майбутнім сім'ї.

Diana Gittins, The Family in Question (London: Macmillan, 1992). Глибоко сучасна і серйозна праця, в якій розглядаються головні аспекти сімейного життя в сучасних суспільствах.

Helen O'Connell, Women and the Family (London: Zed Books, 1994). Перегляд ролі жінок у сімейних відносинах.

Roderick Phillips, Untying the Knot: A Short History of Divorce (Cambridge: University Press, 1991). Цікаві студії з історії розлучень у Європі та в Сполучених Штатах.

Ann Phoenix, Young Mothers? (Cambridge: Polity Press, 1991). Обговорення проблем, пов'язаних із матерями-підлітками в сучасному суспільстві.

Важливі терміни

- нуклеарна сім'я - розширена сім'я - моногамія

- полігамія – полігінія - поліандрія

- афективний індивідуалізм - серійна моногамія - патрилінійна спадковість

- матрилінійна спадковість - неповна сім'я - сім'ї з вітчимом або мачухою

-сексуальне скривдження дітей – інцест - кібуци

- співжиття - гомосексуальні сім'ї