Система охорони здоров'я в Сполучених Штатах, Оцінка, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

Система охорони здоров'я в Сполучених Штатах

У Сполучених Штатах Америки на охорону здоров'я щороку витрачається величезна сума грошей, значно вищий відсоток від загальних видатків, аніж у будь-якій іншій країні світу (див. таблицю 6.1). Американська система медичного обслуговування фінансується насамперед приватними програмами страхування, що їх доповнюють урядові програми "Медична опіка" (Medicare) для людей старшого віку і "Медична допомога" (Medicaid) для бідняків. Система охорони здоров'я в Сполучених Штатах набагато фраґментованіша й різноплановіша, аніж у більшості інших країн, де існують усеохопні, підтримувані урядом національні програми охорони здоров'я. Наприклад, лікарні США належать федеральному урядові або урядам штатів, муніципальним або окружним властям, приватним організаціям, релігійним орденам, добровільним неприбутковим групам або кільком таким організаціям водночас.

Таблиця 6.1. Тривалість життя, здоров'я і добробут

Країни згідно з тривалістю життя

Номер за рангом тривалості життя у світі

Середня тривалість життя, 1992 p., (в роках)

Загальні витрати на охорону здоров'я, % від ВНП

Витрати на охорону здоров'я на душу населення, 1991 p., (в доларах США)

Японія

1

78,6

6,8

1771

Швеція

4

77,7

8,8

2372

Іспанія

5

77,4

6,5

877

Греція

6

77,3

4,8

274

Канада

7

77,2

9,9

1847

Нідерланди

8

77,2

8,7

1664

Австралія

11

76,7

8,6

1466

Франція

12

76,6

9,1

1912

Ізраїль

13

76,2

4,2

509

Сполучене Королівств

14

75,8

6,6

1003

Німеччина

17

75,6

9,1

1782

США

18

75,6

13,3

2932

Ірландія

22

75,0

8,0

886

Джерело: World Bank, World Development Report, 1994; дані про загальні видатки на охорону здоров'я в % від ВНП були дуже близькі в 1996 p., див.: The Economist, The Pocket World in Figures, 1996.

Незважаючи на багатство країни і на ті величезні суми, що витрачаються на індустрію охорони здоров'я, Сполучені Штати відстають за деякими основними показниками здоров'я. Наприклад, країна посідає досить низьке місце за двома найпоширенішими цифрами, що визначають фізичне здоров'я населення, — середньою тривалістю життя і рівнем дитячої смертності. В більшості європейських країв середня тривалість життя вища, ніж у Сполучених Штатах, а рівень дитячої смертності — нижчий. Однією з причин такого стану речей є те, що, за приблизними оцінками, 37 мільйонів людей у Сполучених Штатах не мають особистого медичного страхового поліса й фактично позбавлені доступу до закладів системи здоров'я.

Логіка американської системи охорони здоров'я заснована на тому, що конкуренція сприяє найдешевшому обслуговуванню, оскільки дозволяє споживачам робити вибір. Вади такого підходу всім добре відомі. Насправді споживачі не мають змоги ходити й прицінюватися, коли вони хворі, і, як правило, вони неспроможні технічно оцінювати якість тих послуг, що їм пропонуються. Люди з обмеженими фінансовими можливостями мають і обмежений доступ до медичних послуг. Заможним людям набагато легше купити собі доброякісну медичну продукцію, аніж тим, у кого з грішми сутужно. Люди, чиї потреби повністю задовольняє медичний страховий поліс, мало зацікавлені в тому, щоб шукати собі дешевше обслуговування. В результаті утворюється система охорони здоров'я, яка надто дорого коштує, щоб функціонувати відповідно до вже досягнутого рівня стану здоров'я, і яка має серйозні прогалини в обслуговуванні потреб усього населення.

Оцінка

Оцінка різних структур систем охорони здоров'я в кінцевому підсумку приводить нас до певних основних питань, на які треба так чи так відповісти. Ми повинні разом ухвалити кілька фундаментальних рішень. Наприклад, чи має значення вік пацієнта? Чи повинні ми докладати більше зусиль для врятування життя молодої людини, аніж для того, щоб вилікувати стару? Чи слід вважати деякі аспекти здоров'я та тілесного вигляду більш важливими, аніж інші? Якщо так, то чому? На ці запитання немає простих відповідей. У Британії та інших індустріалізованих країнах майбутнє, очевидно, належить ініціативам, спрямованим не на те, щоб здешевити вартість медичного обслуговування, а на те, щоб перейти від лікування захворювання на його останній стадії розвитку до превентивної медицини та більш здорового способу життя.