Перебудова територіальної структури торгівлі, Організація торгівлі - Апопій В.В. Бібліотека українських підручників

4.3. Перебудова територіальної структури торгівлі

Територіальна структура торгівлі відображає регіональні особливості і пріоритети структурної політики в регіонах. Однак сама регіональна політика відносно територіального розвитку торгівлі тільки формується, тому структура торгівлі складається під впливом некерованих факторів зі значними деформаціями.

Найбільш повну картину територіальної структури можна отримати за допомогою аналізу торгівлі в міській і сільській місцевості, а також за регіонами України.

В Україні за аналогією більшості країн світу концентрація торгівлі історично здійснювалась у містах. Ця закономірність зберігається й нині, але деформовано. У містах, де проживає 2/3 населення, зосереджено 70 % роздрібних підприємств, близько 75 % торговельних площ, 92 % товарообігу. Оптова торгівля, по-суті, вся розташована у місті.

На сільську місцевість з населенням 16 мли осіб (33 %) припадає лише 8 % загального обігу внутрішньої торгівлі. Розрив між товарообігом на одиницю міського і сільського населення — майже 6 разів, і він продовжує збільшуватися (табл. 4.3).

Дані табл. 4.3 підтверджують значні контрасти в територіальній структурі торгівлі. Так, у сільській місцевості забезпеченість населення торговельними площами становить лише 903 м2 на 10000 осіб постійного населення, що у 1,5 рази менше, ніж у міських поселеннях, і у 2,5 рази нижче від нормативу.

Аналогічний стан з товарообігом. Якщо в 1990 р. торгівля на селі займала 28 % у загальному товарообігу, то у 2003 році — 7,6 %. Більше того, з 28,5 тис. сільських поселень 5,8 тис, тобто близько 20 % не мають ні стаціонарних об'єктів торговельного обслуговування, ні пересувної торгівлі.

Істотні деформації спостерігаються у структурі товарообігу на селі. Співвідношення проданих продовольчих і непродовольчих товарів становить 89 : 11, що вказує на надзвичайно вузький сегмент непродовольчих товарів на сільському ринку.

Таблиця 4.3

Динаміка територіальних структурних змін в сфері торгівлі

Основні показники розвитку торгівлі Рік Місцевість Зміни, % (2003 р. до 1991 р.)
міська сільська місто село
Кількість торговельних об'єктів, тис. од. 1991 2003 59,6 57,9 58,725,9 0,91 0,55
Торговельні площі роздрібних підприємств, млн. м 1991 2003 6,74,4 3,51,4 0,68 0,48
Товарообіг на одиницю населення, грн. 2003 1223 187 0,45 0,10
Частка в товарообороті, %:— непродтоварів— продовольчих товарів 1991 2003 1991 2003 54604640 51114989 —— ——

Стабілізація сільського ринку пов'язана насамперед з комплексним, системним принципом формування сучасної мережі об'єктів торгівлі, диверсифікації системи торговельного обслуговування, підвищення реальних доходів і платоспроможності сільського населення, "легалізації" значної частини товарообігу.

Зазначені проблеми характерні не тільки для територіальної, а й регіональної структури торгівлі. У межах регіонів спостерігаються очевидні диспропорції і деформації в забезпеченості населення роздрібною мережею, торговельними площами, у структурі товарообігу, рівні споживання, якості обслуговування (табл. 4.4).

Аналіз даних табл. 4.3 показує, що лише в п'ятьох областях забезпеченість населення торговельними площами перевищує 1400 м на 10000 осіб. Отже, відносно нормативу або інших розвинутих країн (5000—5500 м на 10000 осіб) рівень забезпеченості надзвичайно низький. У більшості областей стан забезпеченості є не тільки низьким, але й спостерігається тенденція до скорочення торговельних площ у всіх регіонах.

Щодо забезпеченості населення роздрібними підприємствами, то особливого контрасту за регіонами не спостерігається. Відхилення від середньої забезпеченості по Україні (15 підприємств на 10000 осіб) незначні. За цим показником Україна лідирує серед багатьох країн. Але варто ще раз зауважити, що вітчизняні підприємства мають порівняно невеликі торговельні площі — середній розмір магазину не перевищує 90 м2

У регіональній структурі найбільш виражені деформації склались у товарообігу. Загалом товарообіг на одну особу малий — усього 707 грн на рік. В окремих областях цей показник становить 55—60 % середнього рівня по Україні. А різниця між найвищим і найнижчим рівнем відповідно перевищує 2 рази.

Таблиця 4.4

Регіональна структура сфери торгівлі

№ п/п Регіони Забезпеченість населення Грошові - доходи на одну особу, грн/рік Товарообіг на одну особу, грн/рік Частка грошових доходів у товарообігу, %
торг. прощ., м2 на 10000 жителів торг. підпр. на 10000 жителів
Україна 1350 15 2247,5 707 31,4
1 Автономна Республіка Крим 1275 15 1696 595 35,1
2 Вінницька 1248 16 1425 527 36,9
3 Волинська 1296 16 1939 643 48,0
4 Дніпропетровська 1320 12 3149 779 24,7
5 Донецька 1368 12 2626 640 24,3
6 Житомирська 1512 18 1463 543 37,1
7 Закарпатська 1275 17 1196 720 60,2
8 Запорізька 1313 13 2358 796 33,7
9 Івано-Франківська 975 15 2283 466 36,3
10 Київська 1320 15 1561 666 42,6
11 Кіровоградська 1275 17 1602 558 34,8
12 Луганська 1067 11 2179 439 20,1
13 Львівська 1480 20 1738 779 44,8
14 Миколаївська 1264 16 2498 564 22,6
15 Одеська 1312 16 1907 561 29,4
16 Полтавська 1349 19 2007 745 37,1
17 Рівненська 1190 14 1267 519 40,9
18 Сумська 1558 19 1522 732 48,1
19 Тернопільська 1152 16 1074 411 38,3
20 Харківська 2235 13 2031 877 43,2
21 Херсонська 1196 13 1526 531 34,8
22 Хмельницька 1463 19 1390 484 35,2
23 Черкаська 1358 14 1544 513 33,2
24 Чернівецька 1078 14 1023 606 59,2
25 Чернігівська 1776 21 1564 651 41,6

Усе це вказує на слаборозвинуту систему торговельного обслуговування в регіонах, недостатню роль торгівлі в забезпеченні матеріальних потреб населення, відсутності активної торговельної політики.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які зміни відбуваються в соціальній структурі торгівлі в сучасних умовах?

2. Що таке функціональна структура торгівлі?

3. Чим різняться стара і нова функціональні моделі сфери обігу товарів та послуг?

4. Як можна оцінити систему торговельного обслуговування в регіонах?