ПОДІЛ ПРАЦІ ТА ЕКОНОМІЧНА ЗАЛЕЖНІСТЬ, Тейлоризм та фордизм, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

ПОДІЛ ПРАЦІ ТА ЕКОНОМІЧНА ЗАЛЕЖНІСТЬ

Однією з найяскравіших характеристик економічної системи сучасного суспільства є існування надзвичайно складної системи ПОДІЛУ / ПРАЦІ. Праця поділилася на незліченну кількість різних професій. У традиційному суспільстві незайнятість у сільськогосподарському виробництві означала спеціальність ремісника. Навички ремесла здобувалися протягом тривалого періоду навчання, а робітник переважно виконував від початку і до кінця всі операції виробничого процесу. Наприклад, металіст, який виготовляв плуги, мусив сам кувати залізо, надавати йому форми і складати готові деталі. З розвитком сучасного промислового виробництва більшість традиційних ремесел одразу зникла, звільнивши місце професійним навичкам, що складають частину більш широкомасштабних виробничих процесів. Скажімо, електрик, котрий працює сьогодні у промисловому середовищі, може перевірити і полагодити тільки деякі частини одного типу машини; рештою частин та машин опікуватимуться інші люди.

Контраст у поділі праці в традиційному та сучасному суспільствах вражає. Навіть у найбільшому традиційному суспільстві, поряд з такими спеціалізованими заняттями, як купець, військовий та священик, як правило, існувало не більше двадцяти-тридцяти найголовніших ремесел. У сучасній промисловій системі наявні в буквальному розумінні тисячі різноманітних професій. Перепис населення Великої Британії засвідчив 20 тисяч різних професій та занять у британській економіці. У традиційних спільнотах більшість населення працювала на фермах і в економічному сенсі забезпечувала сама себе. Люди виробляли для себе харчові продукти, одяг та інші необхідні для життя речі. Натомість однією з головних рис сучасного суспільства є неймовірне зростання економічної взаємозалежності. Всі ми залежимо від гігантської армії інших працівників, розсіяних по всьому світу, які створюють товари і послуги, необхідні для нашого життя. За невеликими винятками, переважна більшість людей у сучасному суспільстві не виробляють їжу, яку споживають, не зводять будинків, у яких мешкають, і не створюють матеріальні цінності, якими користуються.

Тейлоризм та фордизм

Близько двохсот років тому Адам Сміт, один з основоположників сучасних економічних теорій, визначив переваги, які надає поділ праці, у показниках зростаючої продуктивності. Його найвідоміша праця "Про багатства націй" відкривається описом поділу праці на фабриці, де виробляються шпильки. Окрема людина могла виготовити приблизно двадцять шпильок на день. Однак, поділивши виробниче завдання на ряд простих операцій, десять робітників, співпрацюючи між собою, могли виготовити за день 48 тисяч шпильок. Інакше кажучи, норма виробітку на одного робітника зросла від 20 до 4800 шпильок, при чому кожен оператор виробляв у 240 разів більше, ніж працюючи самотужки.

Понад століття потому ці ідеї дістали найповніший вияв у працях Фредеріка Вінслоу Тейлора, американського консультанта з питань управління. Підхід Тейлора до того, що він називав науковим менеджментом, полягав у детальному дослідженні виробничих процесів з метою їх поділу на нескладні операції, які можна чітко організувати, визначивши точну тривалість. Тейлоризм, як почали називати науковий менеджмент, був не просто академічним дослідженням. Це була призначена для максимізації обсягу промислової продукції система виробництва, яка мала широкомасштабний вплив на організацію промислової діяльності і технологію.

Тейлор був зацікавлений у підвищенні ефективності виробництва, проте приділяв мало уваги результатам цієї ефективності. Масове виробництво потребує масових ринків збуту, і одним з перших, хто побачив цей зв'язок, був промисловець Генрі Форд. Фордизм — поглиблення тейлорівських принципів наукового менеджменту — є системою масового виробництва, прив'язаною до культивації масових ринків. Форд створив свій перший автомобільний завод у Гайленд-парку, штат Мічіґан, 1908 року, щоб виробляти лише один продукт —

"Форд" моделі Т. Це дозволило запровадити спеціалізовані інструменти та устаткування, створені для швидкості, точності й простоти операцій. Однією з найважливіших інновацій Форда була сконструйована ним конвеєрна лінія, ідея котрої, як кажуть, належала чиказьким різникам худоби, які оббіловували туші тварин на рухомій лінії. Кожний робітник на конвеєрній лінії Форда виконував спеціалізоване завдання, наприклад, умонтовував ручки у лівобічні дверцята автомобілів, що рухалися конвеєром. До 1929 року, коли виробництво моделі Т припинилося, було виготовлено 16 мільйонів автомашин.