ПЕРЕДМОВА ДО ТРЕТЬОГО ВИДАННЯ, ПРО ЦЮ КНИЖКУ, ГОЛОВНІ ТЕМИ, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

ПЕРЕДМОВА ДО ТРЕТЬОГО ВИДАННЯ

Готуючи текст цього видання, я переглянув його радикально й доскіпливо. Всі дані були приведені до сучасного стану. Я використав матеріали найостанніших досліджень, які були мені доступні, і то з найрозмаїтіших джерел: книжок і наукових журналів, газет та інших періодичних видань, а також із Інтернету. Коли виникала потреба, я піддавав змінам також більш теоретичні розділи книжки з метою ознайомлення студентів із найзальнішими проблемами сучасності. Інтеґруючи нові матеріали в ті частини тексту, котрі вже витримали випробування практикою і часом, я ставив собі за мету створити книжку, що правила б за вступ до соціології на сьогоднішньому етапі її розвитку.

Серед тих змін, які відрізняють це видання від попереднього, можна назвати і цілком нові розділи, присвячені соціології тіла, а також соціології засобів масової комунікації та популярної культури. Соціології освіти тепер присвячений окремий розділ. Розділи, що мають ті самі заголовки, як і у попередньому виданні, були значною мірою переписані і в більшості випадків реорганізовані. Я зберіг порівняльний підхід, який, на мою думку, був визначальною характеристикою попередніх видань.

Вважаю за свій обов'язок щиро подякувати тим багатьом читачам, які надіслали мені свої пропозиції щодо змін у тексті книжки та привернули мою увагу до неточностей чи помилок. Хочу також висловити вдячність окремим людям, що надали мені допомогу в тій або іншій формі. За матеріали, що стосуються Сполучених Штатів, я маю дякувати Крисові Алену, Мітчу Дьюнеєру, Стіву Дану, Дону Фастінґу, Сьюзен Ґостад та Діані Висоцькій. За британські матеріали я дякую насамперед науковцям Ульріху Беку, Дієрдру Бодену, Клодіусу Джелерту, Монсера Ґіберно, Девідові Гелду, Майклові Маґуайру, Джону Томсону та Бено Верлену. Аврил Саймондс щиро й зацікавлено допомагав мені, зробивши і переробивши безліч ескізів поданого матеріалу в окремих розділах. Із науковців Кембриджа я особливо вдячний Джулії Гарсент, Джил Мотлі, Сью Поуп, Школя Росу та Енді Вінарду. З тих, хто працює в Оксфорді, мені передусім допомогли Джейн Ді Ґей, Ребека Гаркін, Сью Лей, Лін Лукас, Джейн Роуз та Пем Томас. Дон Г'юберт доклав чимало зусиль, щоб підготувати та видати рукопис. Альона Леденьова багато працювала як мій асистент-дослідник на заключному етапі написання книжки. Вона надала неоціненні пропозиції щодо її загального поліпшення. Ен Боун підготувала видання книжки, виявивши при цьому неабиякий хист, проникливість і чуття.

ПРО ЦЮ КНИЖКУ

Цю книжку було написано з вірою в те, що соціологія має відігравати визначальну роль у новітній інтелектуальній культурі та по сідати центральне місце серед суспільних наук. Багато років викладаючи соціологію на всіх рівнях, я переконався в необхідності подання деяких її останніх досягнень та здобутків у формі елементарного вступу до цієї науки.

Моєю метою було написати книжку, в якій би поєдналися певна оригінальність поглядів із аналізом усіх фундаментальних тем, що цікавлять сьогодні соціологів, У книжці я уникав надмірно складних понять; проте від самого її початку й до кінця викладено ідеї та відкриття, взяті з переднього краю цієї науки. Хочу вірити, що це не упереджений підхід; я намагався висвітлити головні перспективи розвитку соціології, зберігаючи безсторонність, хоч це й не означає, що я був невибагливим.

ГОЛОВНІ ТЕМИ

Книжка побудована навколо ряду основних тем, кожна з яких допомагає сформувати прикметні особливості цієї праці. Одна з таких головних тем — це світ у процесі змін. Соціологія постала з перетворень, які відмежували суспільний лад Заходу, що все більше й більше індустріалізується, від стилю життя, характерного для попередніх сторіч. Світ, утворений внаслідок цих перемін, є головним об'єктом зацікавлення соціологічного аналізу. Темпи суспільних перетворень щодалі прискорюються, й можливо, що ми стоїмо на порозі переходу не менш фундаментального, аніж той, який відбувся наприкінці вісімнадцятого та впродовж дев'ятнадцятого сторіч. Соціології ми завдячуємо докладний опис перетворень у минулому та осмислення головних тенденцій розвитку сьогоднішнього суспільства.

Другою основною темою цієї книжки є глобалізація суспільного життя. Протягом тривалого часу в соціології панував погляд, що суспільства можна вивчати як незалежні утворення. Але навіть у минулому суспільства ніколи не існували ізольовано. Сьогодні ж ми спостерігаємо очевидне прискорення процесів глобальної інтеграції. Як приклад можна назвати швидке зростання міжнародної торгівлі. Наголос на глобалізації, зроблений у цій книжці, також тісно пов'язаний із тим великим значенням, якого ми надаємо сьогодні взаємозалежності, що існує між "першим світом" і "третім світом".

По-третє, ця книжка написана з відверто компаративістських позицій. Соціологію не можна опанувати, виходячи тільки з інституцій якогось одного окремого суспільства. І хоча, звичайно, дискусія передусім торкається Британії, вона повсякчас урівноважується багатим розмаїттям матеріалів, запозичених з інших суспільств та культур. Тут розглядаються дослідження, що здійснюються в інших країнах Заходу, втім, я часто посилаюся також на Росію та інші східноєвропейські суспільства — суспільства, в яких сьогодні відбуваються істотні зміни. Ця книжка також містить у собі значно більше матеріалу щодо країн "третього світу", аніж його досі подавалося у вступах до соціології. Крім того, я приділяю велику увагу зв'язкам між соціологією та антропологією, чиї сфери інтересу значною мірою накладаються одна на одну. Якщо взяти до уваги ті зв'язки, які сьогодні існують між суспільствами в різних частинах світу, а також фактичне зникнення багатьох форм традиційної соціальної системи, соціологія та антропологія відрізняються щодалі менше й менше.

Четверта тема — це необхідність історичного підходу в соціологічних дослідженнях. Це означає набагато більше, аніж просте включення в "історичний контекст", у якому відбуваються події. Одним із найважливіших досягнень соціології за останні кілька років було посилення наголосу на історичному аналізі, що слід розуміти не тільки як застосування соціологічного підходу до аналізу минулого, але і як своєрідний спосіб кращого розуміння інституцій сучасності. Останні дослідження з історичної соціології широко висвітлюються в цій книжці й використовуються для інтерпретації в більшості окремих розділів.

По-п'яте, упродовж викладу особлива увага приділяється проблемам гендеру. Питання тендеру звичайно розглядається як окрема галузь у межах соціології в цілому, тож дане видання містить у собі розділ, у якому викладаються міркування та дослідження на цю тему. Проте питання тендерних відносин є настільки фундаментальними для соціологічного аналізу, що їх годі обмежити рамками окремої галузі соціології як дисципліни.

Шоста тема — це зв'язок між суспільним і особистим. Соціологічна думка істотно допомагає процесу самопізнання, яке, віддзеркалюючись у свою чергу, допомагає ліпше осмислити суспільний світ. Вивчення соціології сприяє визволенню думки: соціологія розширює обрії наших уподобань та уяви, відкриває нові перспективи щодо джерел нашої власної поведінки й допомагає нам усвідомити, що існують культурні контексти, які відрізняються від нашого власного. Оскільки соціологічні ідеї кидають виклик догмі, навчають оцінювати культури розмаїття і дозволяють нам заглянути в глиб функціонування суспільню інституцій, то ці студії сприяють розширенню обріїв людської свободи