Філософські категорії: версія Гегеля, Сучасні спроби визначення філософських категорій, Чисельність визначень — плутанина чи необхідність?, Філософія історії Бібліотека українських підручників

6.1.1.4. Філософські категорії: версія Гегеля

Ще одну досить оригінальну й етапну для розвитку світової філософської думки версію трактування категорій запропонував інший представник німецької класичної філософії — Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770— 1831). Він виокремлював кілька вимірів категорій, розглядаючи їх, зокрема, як: а) буттєві форми Абсолютної Ідеї, об'єктивного всесвітнього Логосу, "Бога, яким він є у своїй сутності до створення природи і конечного духу"7; б) стихійно, неусвідомлені, інстинктоподібно діючі форми людського мислення, зафіксовані у мові8; в) усвідомлені форми змісту, зовнішні та байдужі щодо самого змісту9; г) "в собі й для себе сущі поняття сутносності" духу, що виступають його "опорними і спрямовуючими пунктами життя і свідомості"10, тобто основоположні, "чисті" поняття діалектики як логіки. Як поняття логіки категорії, за Гегелем, постають у своїх взаємозв'язках і взаємопе-реходах, ніби щаблі повернення до себе, самонародження й самоусвідомлення Абсолютної Ідеї. Це буття (якість, кількість, міра); сутність (основа, явище, дійсність, до якої він відносить можливість, необхідність, випадковість, субстанцію, причину і взаємодію); поняття (суб'єктивність, об'єктивність, ідея)11.

6.1.1.5. Сучасні спроби визначення філософських категорій

У сучасній довідковій літературі теж поки що немає якогось єдиного, уніфікованого, загальноприйнятного визначення категорій. У різних словниках і енциклопедіях вони характеризуються з неоднаковим ступенем узагальнень і під різними кутами зору. Чи не найконкретніше визначення дає "Філософський словник", виданий головною редакцією УРЕ за редакцією академіка В.І. Шинкарука. Тут категорії визначаються як універсальні форми мислення і свідомості, які відображають загальні властивості й відношення об'єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ12. В останньому виданні української енциклопедії, виданої, щоправда, ще за часів СРСР, та в опублікованій ще раніше "Большой Советской Энциклопедии" міститься визначення саме філософських категорій: в УРЕ — як універсальних форм мислення, що відображають загальні властивості й відношення об'єктивної дійсності та пізнання13, у БСЭ — як найзагальніших і фундаментальних понять, що відображають істотні, всезагальні властивості й відношення явищ дійсності та пізнання14. У "радянській" п'ятитомній "Философской энциклопедии" категорії тлумачаться дещо інакше — як основні й найзагальніші поняття наук, особливо логіки. І, нарешті, ще одну точку зору на категорії пропонує зовсім недавно видрукуваний "Философский энциклопедический словарь", в якому зазначається, що категорії: а) в розмовній мові — те ж саме, що й вид, сорт, клас, ранг; б) у філософії — з одного боку, найзагальніші й водночас найпростіші форми дійсності, висловлювань і понять, "родові поняття" (Кант), від яких походять решта понять (категорії пізнання, свідомості), а з іншого — первісні і основні форми буття об'єктів пізнання (категорії буття, категорії реального)15.

6.1.1.6. Чисельність визначень — плутанина чи необхідність?

Як бачимо, навіть на рівні енциклопедій і словників, покликаних давати усталене й загальновживане визначення, спостерігаються розбіжності (і подекуди досить істотні) у трактуванні категорій. Здавалося б, чого там панькатися, чи не простіше і найправильніше проаналізувати всі ці визначення, одне з них як найвірніше, автентичне, залишити, а всі інші відкинути як хибні. Такий шлях, справді, найлегший, але аж ніяк не найпродуктивніший. Звичайно, набагато складніше співвідносити й узгоджувати різні погляди на категорії, вилущуючи раціональне зернятко з кожної точки зору, але це єдино вірний шлях. Адже будь-яка з цих точок зору відрізняється від інших тим, що акцентує увагу на характеристиках, що пройшли повз увагу прихильників інших поглядів на категорії. Тому лише у своїй сукупності всі ці точки зору, на кшталт смальтових плиток, дають необхідно повне, бездоганне (у своїй динаміці) "мозаїчне" відображення змісту "категорії"" як терміна.