ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ, Характеристика основних категорій теорії організації, Поняття і зміст системи, Характеристика організаційної системи, Сутність структури, Організація торгівлі - Апопій В.В. Бібліотека українських підручників

РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ

Організація торгівлі як галузь знань, науковий напрямок базується насамперед на фундаментальних положеннях теорії організації, теорії управління, а також економічної теорії. Разом з тим організація торгівлі має власні категорії, особливості, принципи і зміст, які поки мало розроблені і потребують теоретичного обґрунтування.

2.1. Характеристика основних категорій теорії організації

У підґрунтя теорії організації покладено низку категорій, які визначають загальні і фундаментальні поняття цієї науки. Сутність і зміст основних категорій важливо і необхідно вивчати, оскільки вони відображають суттєві, загальні властивості та відносини в структурі організації й організаційної діяльності.

Поняття і зміст системи

Категорія "система" — надзвичайно складна, тому існують численні визначення її поняття. Найбільш точно відповідає сучасним вимогам (у контексті організації) визначення, відповідно до якого система с впорядкованою сукупність взаємозв'язаних та взаємодіючих підсистем, елементів, компонентів, які закономірно створюють цілісну організацію, спрямовану на досягнення заданої мети.

Для системи характерні такі ознаки:

• наявність множини елементів, тобто таких об'єктів, які в межах системи спроможні виконувати функції підпорядкованих загальній меті;

• взаємозв'язки і відносини між елементами, причому стійкі й цілеспрямовані;

• цілісний характер організації завдяки об'єднанню і взаємодії внутрішніх елементів, різнорідних, але в системі сумісних.

• інтегративність якостей, тобто наявність у системи властивостей, яких не мають окремі елементи;

• еволюційний розвиток, який поєднує циклічні і хаотичні форми розвитку;

• синергізм.

Різноманіття систем надзвичайно широке, проте єдиного підходу до їх класифікацій ще не вироблено. У літературі частіше зустрічається поділ систем на три класи: природні, ідеальні (гуманітарні, наукові), штучні. До останнього класу належать також соціально-економічні системи, до яких примикає і сфера торгівлі з її підсистемами.

Характеристика організаційної системи

Організаційну систему слід розглядати як агреговану цілісність, що включає організаційні елементи, організаційні відносини, виконує організаційні функції і цілі. Реально така система виявляється як організаційна модель, організаційна побудова.

Елементами організаційної системи в торгівлі є підсистеми, елементи (роздрібні підприємства, оптові організації, об'єкти торговельно-посередницької діяльності, а також підрозділи цих організаційних формувань).

Сукупність різноякісних, але порівняно однорідної діяльності підприємств та організацій формують різні підсистеми, насамперед роздрібної, оптової, державної, кооперативної торгівлі. Підсистеми у сфері торгівлі мають ступінчастий характер, тобто вони ієрархічні. Наприклад, для системи споживчої кооперації характерні такі ступені організації: Укоопспілка — облспоживспілка — райспоживспілка — споживче товариство — торговельне об'єднання — торговельне підприємство — філія торговельного підприємства. Така ієрархічна побудова вказує на надмірну централізацію організації споживчої кооперації. В інших підсистемах ієрархічна структура більш, спрощена включаючи два-три рівня.

Спід зазначити, що багатоступінчастість характерна для підсистем з глибокою спеціалізацією торгівельної діяльності, а при універсальному характері торгівлі це є ознакою надмірної централізації господарських функцій, координації, регулювання, контролю.

Організаційні елементи в системі взаємодіють через організаційні відносини і зв'язки. Сукупність відносин в організаційних системах структурно різниться залежно від призначення самої системи. В організаційних системах торгівлі наявні такі відносини: організаційно-економічні, соціальні, технологічні і, безперечно, організаційно-правові. Що стосується зв'язків, які підтримують взаємодію складників системи і стійкість її як цілісної структури, то вони відображають зміст організаційних відносин. Форми ж зв'язків набагато ширше і складніше.

Характеристика організаційної системи буде неповною без розкриття її функцій і цілей. Функція є об'єктивною складовою організаційної системи, оскільки саму організацію можна розглядати як сукупність здійснення функцій. Функції притаманні організації на всіх без винятку рівнях ієрархії. Головною функцією організаційної системи є організаційна функція, тобто забезпечення досягнення таких цілей, як розвиток (зростання), стійкість і взаємодія.

Організаційні системи належать до складних систем. їм властиві особливості і характерні ознаки:

• складна внутрішня організація;

• наявність підсистем з функціональним характером діяльності;

• складні організаційні відносини і форми зв'язків;

• внутрішня і зовнішня взаємодія елементів системи;

• ієрархічна структура, або багатоступінчаста побудова;

• переміщення значних потоків товарів, коштів, інформації всередині системи. Отже, складність структур пояснюється не тільки складом елементів, а й у значною мірою зв'язками, функціями та різноманіттям цілей.

Сутність структури

Структура виступає об'єктивно необхідною складовою організаційної системи. Вона зумовлює основні властивості й організаційні характеристики системи. Структура залишається незмінною в процесі функціонування систем, тобто вона забезпечує їй стійкість і цілісність.

Інтуїтивно структури часто уявляються як сукупність зв'язків і відносин між ними, продиктованими функціями і завданнями системи. Тому під структурою розуміють сукупність організаційних об'єктів і взаємозв'язків, що визначаються змістом функцій і цілей системи. Однак більш точно — структура є стійка впорядкованість у просторі і часі організаційних елементів і зв'язків.

Для організаційних систем найхарактернішими є три типи структур:

1) сітьова;

2) скелетна;

3) централізована.

Типи структур

Сітьова Скелетна Централізована

Рис. 2.1. Типи структур

У сучасних теоріях організації виділяють екстенсивні та інтенсивні структури. У першому випадку спостерігається зростання елементів у часі, в другому — зростання видів зв'язків та їх інтенсивності при незмінній чисельності елементів.

Отже, зв'язки в структурі відіграють суттєву роль. До основних можна віднести такі види зв'язків структури: економічні, господарські, соціальні, технологічні, інтеграційні, коопераційні. У структурі зв'язки мають пряму і зворотну спрямованість. Важливе значення для системи мають таки характеристики зв'язків, як тривалість, стійкість, інтенсивність та ефективність.