СТРУКТУРА КНИЖКИ , ЩО ТАКЕ СОЦІОЛОГІЯ?, ПОЛЕ ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІОЛОГІЇ: ПЕРШИЙ ПРИКЛАД, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

СТРУКТУРА КНИЖКИ

На початку цієї книжки я не приділяю особливої уваги теоретичном обговоренню основних соціологічних понять. Натомість такі поняті детально пояснюються, коли запроваджуються у відповідних розділах, де я повсюди намагався ілюструвати ідеї, поняття і теорії на конкретних прикладах. Хоча ці приклади, як правило, беруться з матеріалів соціологічних досліджень, я також досить часто брав їх із інших джерел (наприклад, із газетних репортажів), аби проілюструвати те чи те положення. Я доклав чималих зусиль, щоб стиль мого письма був якомога простішим і яснішим, водночас намагаючись зробити свій виклад жвавим і "багатим на несподіванки".

Розділи упорядковані так, щоб читач поступово опанував різні галузі соціології, але я подбав і про те, щоб книжкою можна було користуватися гнучко і легко пристосовувати її до потреб окремих навчальних курсів. Розділи можна пропускати або вивчати їх у іншому порядку без особливої шкоди для розуміння. Кожен розділ написано як окремий незалежний текст із посиланнями на інші розділи, якщо виникає така потреба.

Розділ 1.ЩО ТАКЕ СОЦІОЛОГІЯ?

Основні поняття

• соціологія • наука

Ми живемо сьогодні, наприкінці двадцятого сторіччя, у світі, сповненому тривог, але водночас і дивовижних перспектив на майбутнє. Цей світ вирує змінами, позначений глибокими конфліктами, напругами та суспільними розколами, як і руйнівним впливом сучасної технології на навколишнє середовище. А проте ми спроможні контролювати свою долю і змінювати кожен своє життя, сподіваючись на краще, чого попередні покоління навіть уявити собі не могли.

Як постав сьогоднішній світ? Чому умови нашого життя так відрізняються від тих, за яких жили наші батьки й діди? В якому напрямку відбуватимуться зміни в майбутньому? Ці питання становлять щонайактуальніший інтерес для соціології — наукової галузі, яка, з огляду на сказане вище, має відігравати роль у новітній інтелектуальній культурі.

СОЦІОЛОГІЯ — це вивчення соціального життя людини, груп людей та суспільств. Це надзвичайно цікава й захоплююча справа, оскільки йдеться про нашу власну поведінку як суспільних істот. Поле соціологічних досліджень надзвичайно широке — від аналізу випадкових зустрічей між окремими індивідами на вулиці й до вивчення глобальних соціальних процесів. Один короткий приклад допоможе вам скласти елементарне уявлення про суть соціології та завдання, які вона перед собою ставить.

ПОЛЕ ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІОЛОГІЇ: ПЕРШИЙ ПРИКЛАД

Чи закохувалися ви коли-небудь? Безперечно, що так. Більшість людей ще зі свого підліткового віку знають, що це таке закохатися. Романтичне почуття любові є для багатьох із нас найсильнішим переживанням, яке ми будь-коли спізнавали. Чому люди закохуються? Відповідь на це запитання видається на перший погляд очевидною. В коханні знаходить вияв фізичний та особистісний потяг, який двоє індивідів відчувають одне до одного. Сьогодні ми можемо ставитися скептично до поняття "любов навіки", але ніхто не стане заперечувати, що закоханість — це та частина життєвого досвіду, яка виникає з базових людських емоцій. Якщо двоє закохуються одне в одного, то цілком природно, що вони прагнуть особистісного та сексуального завершення своїх взаємин — можливо, у формі шлюбу.

Проте ця ситуація, яка сьогодні видається нам самоочевидною, насправді — доволі рідкісна. Закоханість — це не той досвід, який переживають більшість людей у світі, а коли й переживають, то нечасто пов'язують із думкою про одруження. Ідея романтичного кохання набула повсюдного поширення в нашому суспільстві зовсім недавно, а в більшості культур узагалі ніколи й не існувала.

Лише в новітні часи на любов і сексуальність стали дивитись як на тісно пов'язані почуття. Історик середньовічної Європи Джон Босвел зазначав, якими дивними є сучасні уявлення про романтичне кохання. В середньовічній Європі ніхто по суті не одружувався з кохання. Була навіть така середньовічна приказка: "Палке кохання до своєї дружини — це подружня зрада". У ті часи і ще багато сторіч по тому чоловіки та жінки брали шлюб тільки для того, щоб утримати власність у руках родини або задля народження й виховання дітей, які працюватимуть у родинному господарстві. По одруженні чоловік і жінка могли стати близькими одне одному; проте це відбувалося, як правило, після шлюбу, а не раніш. Подеколи люди мали сексуальні взаємини поза шлюбом, але це пробуджувало в них лише частку тих емоцій, які ми ототожнюємо з коханням. На романтичне кохання дивилися, в кращому випадку, як на слабкість, а в гіршому — як на хворобу.

Наше сьогоднішнє поводження майже цілком протилежне. Босвел слушно говорить про "справжню одержимість новітньої індустріальної культури" романтичним коханням:

"Усі, хто поринає сьогодні в "море кохання", вважають це чимось цілком природним... Дуже мало дотеперішніх або неіндустріалізованих сучасних культур погодилися б із незаперечним на Заході твердженням, що "мета чоловіка — покохати жінку, а мета жінки — покохати чоловіка". Більшість людей у більшості історичних епох та країн визнали б таке визначення духовних поривань людини вельми вбогим!"

Таким чином, романтичне кохання не можна вважати за природне для людини; воно радше формується під дією широких суспільних та історичних впливів. А це якраз ті впливи, що вивчають соціологи.

Більшість із нас сприймають світ відповідно до знайомих характеристик з нашого особистого життя. Соціологія показує, що треба мати набагато ширший погляд на те, чому ми є такі, які ми є, і чому ми поводимося так, а не інакше. Вона вчить нас, що те, що ми сприймаємо як природне й неминуче, добре або істинне, може й не бути таким, і що наші "нахили" формуються під потужним впливом історичних та суспільних сил. Розуміння витончених, але складних і глибоких способів, в які індивідуальне життя кожного з нас віддзеркалює контексти нашого соціального досвіду, є фундаментальним для соціологічного світогляду.