Консультативна психологія. , Психодіагностика і прогнозування. , Психологічна реабілітація. , Психофармакологія. , Основи психології - Киричук О.В. Бібліотека українських підручників

Консультативна психологія.

Консультативна психологія — розділ знань, що містить систематичний опис процесу надання психологічної допомоги населенню, організаціям, установам, окремим людям. Вона грунтується на соціальній, клінічній і диференціальній психології, психології особистості і тестології. Конкретна модель консультування може будуватися як на одній із теоретичних орієнтацій — психоаналітичній, особистісно-центрованій, біхевіоріаль-ній, когнітивній тощо, так і на одній із парадигм консультування: І) тренінг життєвих навичок; 2) тренінг людських стосунків і комунікативних навичок; 3) тренінг у вирішенні проблем і прийнятті рішень; 4) тренінг у підтриманні здорового способу життя; 5) орієнтація і розвиток здібностей; 6) допомога у становленні самоідентич-ності і в особистісному розвитку. Моделі консультування специфікуються відповідно до життєвих ситуацій, шо викликають психічну дезадаптацію, порушення в розвитку. Проблемами, що найбільшою мірою вплинули на специфікацію моделей консультування за останнє десятиріччя, є алкоголізм, наркоманія, насильство над дітьми, труднощі у навчанні дітей.

Психодіагностика і прогнозування.

Психодіагностика — галузь психологічної науки, що розробляє методи виявлення і виміру індивідуально-психологічних особливостей людини.

Оформлення психодіагностики як самостійного напряму досліджень відбувалося в 20-х роках XX ст. Значний вклад у його становлення внесли праці Ф. Гальтопа, Дж. Кеттела, Г. ЕШнгауза, ?. Крапе літі, А. Біне та ін.

Одним із першочергових завдань психодіагностики є подолання розриву між теорією і практикою, між академічними концепціями індивідуальності, особистості та реальністю їх дослідження.

Психологічна реабілітація.

Психологічна реабілітація — система медико-психологічних, педагогічних, соціальних заходів, спрямованих на відновлення, корекцію або компенсацію порушених психічних функцій, станів, особистісного й соціально-трудового статусу хворих та інвалідів, а також осіб, які перенесли захворювання, зазнали психічної травми в результаті різкої зміни соціальних відносин, умов життя і т. п.

Актуальним завданням психологічної реабілітації є розробка ефективних методів відновлення особистісних установок, спрямованих на подолання наслідків хвороби в осіб, що перенесли нервові й психічні захворювання та потребують психологічної корекції у випадках зміни життєвих стереотипів, соціальної дезадаптації (у результаті тривалого лікування, соціальної ізоляції, стихійного лиха тощо). Особлива увага в психічній реабілітації звертається на компенсацію втрачених професійних і соціально-адаптивних якостей.

Психофармакологія.

Психофармакологія — галузь психології, що склалася на перехресті фармакології, медичної психології, патопсихології та нейрофізіології. Завдання фармакології— розробка і впровадження ефективних лікарських засобів для лікування нервово-психічних розладів, галюцинацій, психомоторного збудження, порушень пам'яті, депресій тощо. Останнім часом стала формуватися професійна фармакологія, зорієнтована на корекцію психічних станів людини в екстремальних ситуаціях її діяльності (емоційна напруженість, втома, адаптація до надзвичайних екологічних факторів).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Асмалов А. Г. Психология индивидуальности. Методологические основы развития личности в историко-эволюционном процессе // Учебно-методическое пособие для студентов факультетов психологии государственных университетов. М., 1986. Бодалев А. А. О предмете акмеологии // Психолог, журн. 1993. Т. 14. № 5. Гроф Станислав. Надличные переживания в сеансах ЛСД-терапии // Вопр. саморазвития человека. 1990. Вып. 11. Донченко Е.А. Социетальная психика. К., 1994.

Драгунская Л. С. Медицинская психология, аксиология и проблемы психодиагностики //• Психолог, журн. 1989. Т. 10. № 3.

Казночеев В. П., Спирин Е. А . Социоприродный феномен человека: многообразие

измерений и свойств // Там же. № 5.

Китов А. И. Экономическая психология. М., 1987.

Ломов Б. Ф. Диалектика социального и природного в развитии человека и его отношений с миром // Психолог, журн. 1989. Т. 10. № 3. Менегетти Антонио. Введение в онтопсихологию. Пермь, 1993. Платонов К. К. Краткий словарь системы психологических понятий. М., 1984. Пьер Тейяр де Шарден. Феномен человека. М., 1987.

Роменець В. А. Вчинковий принцип в історії психології // Історія психології епохи Відродження. К., 1988. '

Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. М., 1946.

Огтич Энтони. Возникновение трансперсонального направления: личный отчет // Журн. трансперсон, психологии. 1976. № 1.

Экологическая антология. Москва; Бостон, 1992. Stanislaw Siek. Formowanie osobowosci. Warszawa, 1986.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Як можна пояснити процес виникнення нових галузей психології?

2. Чим зумовлені процеси інтеграції і диференціації у певній сфері наукового знання, зокрема психологічного?

3. Які існують підходи до класифікації галузей психології?

4. Як можна кваліфікувати вплив і значення загальної психології в системі галузей психологічного знання? м ,

5. Який зв'язок у предметах і методах пізнання історії психологи, історичної психології та етнопсихології?

6. Які спільні аспекти дослідження в психології особистості, ВІКОВІЙ І соціальній психології? В чому полягає їх суттєва відмінність?

7 У чому полягає "відносність" відокремленості одних галузей психологи від інших (наприклад, психодіагностики, психологічного консультування тощо)?

8. На основі запропонованого переліку галузей психології спробуйте вибудувати свою модель "дерева" психологічної науки.

9. Спробуйте спрогнозувати розвиток існуючих та появу нових галузей психології у сучасному світі.