Інтернаціональні форми закону вартості та нерівномірності економічного розвитку й інтернаціоналізація капіталу, Закономірності формування інтернаціональної вартості. , Економічна теорія - Мочерний С.В Бібліотека українських підручників

Інтернаціональні форми закону вартості та нерівномірності економічного розвитку й інтернаціоналізація капіталу

Закономірності формування інтернаціональної вартості.

Інтернаціоналізація виробництва й обміну зумовлює дію закону вартості в його інтернаціональній формі, зокрема формування інтернаціональної вартості. Найважливішими органічно пов'язаними факторами, від яких залежить утворення інтернаціональної вартості, є:

1) з одного боку, середня інтенсивність праці у масштабі світового господарства, з іншого — інтенсивність національної праці у різних країнах;

2) з одного боку, середня продуктивність праці у межах світового господарства, з іншого — продуктивність національної праці.

З цього приводу К. Маркс писав: "Середня інтенсивність праці змінюється від країни до країни, тут вона більша, там менша. Ці національні середні становлять шкалу, одиницею виміру якої є середня одиниця праці всього світу. Отже, більш інтенсивна національна праця в порівнянні з менш інтенсивною виробляє за однаковий час більшу вартість, яка виражається в більшій кількості грошей.

Але закон вартості в його інтернаціональному застосуванні зазнає ще більших змін завдяки тому, що на світовому ринку продуктивніша національна праця вважається також інтенсивнішою, якщо тільки конкуренція не примусить продуктивнішу працю знизити продажну ціну її товару до його вартості. Отже, різні кількості товарів одного й того самого виду, які виробляються в різних країнах за однаковий робочий час, мають неоднакові інтернаціональні вартості, що виражаються в різних цінах"1.

Третім важливим фактором нормування інтернаціональної вартості є ступінь складності праці, який залежить насамперед від рівня освіти та кваліфікації робітників.

Вартість також відображає виробничі відносини між товаровиробниками і тому є категорією безпосереднього виробництва. Адже саме у цій сфері формуються витрати суспільно необхідної праці на виробництво товарів, концентрується праця, яка утворює вартість. Прихована суспільна природа праці виявляється надалі у мінових відносинах товарів. Отже, оскільки вартісний характер товару виявляється лише в його відношенні до іншого товару, а це відбувається за допомогою зовнішньої форми вияву вартості — мінової вартості у сфері обміну, то вартість стає і категорією обміну.

З інтернаціоналізацією виробництва й обігу категорія вартості поповнюється елементами якісно нового змісту, модифікується. її модифікованою формою є інтернаціональна ціна виробництва, сформована в процесі міжнародної конкуренції, яка лежить в основі світової ціни. Залежно від співвідношення попиту і пропозиції світова ціна може відхилятись від інтернаціональної. Як правило, світові ціни формуються в центрах міжнародної торгівлі — міжнародних товарних біржах, і за ними здійснюються міжнародні торговельні угоди.

У межах світового господарства на однаковий товар може встановлюватись кілька світових цін. Наприклад, нині налічується до 50 видів ринку золота. На світовому ринку машин і обладнання основними споживачами і постачальниками є розвинуті країни (при цьому виокремлюються ринки обладнання для легкої, машинобудівної промисловості тощо, міжнародні торговельні біржі з торгівлі металами, енергоносіями та ін.). На ринках золота переважну частку цього товару спочатку скуповують дилери, на ринку машин і обладнання реалізація здійснюється здебільшого шляхом підписання контрактів між виробниками і споживачами, а також через посередників. Крім географічного фактора, наявність багатьох світових ринків одного товару зумовлена різними видами валюти платежу, особливостями поставки товарів, умовами розрахунків та іншими факторами. На рівень світових цін впливають термін гарантійного обслуговування, швидкість ліквідації поломок, форми платежів, розрахунків, кредитів та інші чинники.

Конкретними видами світових цін є ціни міжнародних торгів, аукціонів, ціни фактичних торговельних угод та ін.

В якісному аспекті за умов, коли при виробництві певного продукту на поставки по кооперації в окремих галузях припадає до 60 % вартості готової продукції, причому значну п частину створюють зарубіжні фірми, вартість як суспільне відношення виражає виробничі зв'язки і відносини між промисловими компаніями багатьох країн. Зокрема, у межах багатонаціональних монополій елементи виробництва втрачають своє національне походження, а виготовлені товари стають носіями інтернаціональної вартості. Крім того, оскільки у межах СОТ регулюється більше 4/5 світового товарообороту, то у понятті "інтернаціональна вартість" частково відображаються відносини між цією міжнародною організацією і національними країнами (державами), які належать до неї.

Україна експортує в основному продукцію паливно-сировинних галузей, тому практично не може впливати на формування інтернаціональної вартості на товари і послуги, пов'язані з розгортанням НТР у галузях машинобудування та інших наукомістких сферах виробництва.

На світовому ринку обмін товару на товар відбувається на еквівалентній основі, тобто на базі інтернаціональної вартості, інтернаціональних витрат виробництва. Тому країна, в якій при виробництві товарів застосовується продуктивніша, інтенсивніша і складніша праця, на світовому ринку перебуває у вигіднішому становищі. її товари отримують вищу вартісну оцінку, а затрачений на їх виробництво один робочий день може обмінюватися на кілька робочих днів іншої країни, де нижчі продуктивність, інтенсивність і складність праці. Але такий розвиток подій може бути вигідний обом країнам: економічну вигоду країни, у якій досягнуто вищого рівня складності, продуктивності й інтенсивності праці, становитиме різниця між інтернаціональною та національною вартістю, тобто між інтернаціональними та національними витратами праці. Економічна вигода тих країн, де нижчий рівень складності, продуктивності й інтенсивності праці, залежить від рівня порівняльних витрат виробництва, які утворюються шляхом зіставлення, з одного боку, витрат на виробництво створених країною товарів, які обходяться відносно дешевше, а з іншого — витрат на виробництво таких товарів, які у разі відсутності міжнародної торгівлі коштували б країні дорожче при організації власного виробництва. Економічні вигоди, отримувані країнами з різним рівнем продуктивності, інтенсивності, складності праці, спонукають їх до участі у міжнародному поділі праці, у процесі інтернаціоналізації виробництва. За відсутності зовнішньої торгівлі промислово розвинутим країнам довелося б збільшити витрати виробництва у промисловості щонайменше у 1,5—2 рази.

Внаслідок засилля міжнародних монополій у сфері зовнішньої торгівлі відбувається двояке відхилення від інтернаціональної вартості: з одного боку, при експорті із слаборозвинутих країн сировини, яка приносить їм до 80 % валютних надходжень, міжнародні монополії, розвинуті держави занижують ціну на сировину, встановлюють штучний бар'єр на шляху надходження виготовлених у розвинутих країнах готових виробів. З іншого — штучно завищують ціни на товари (зокрема, на нові технології, на різні види послуг), які імпортуються слаборозвинутим країнам з промислово розвинутих.

Залучаючись до процесів міжнародного поділу праці, міжнародного усуспільнення виробництва, кожна країна потрапляє у сферу дії законів конкурентної боротьби, формою вияву яких є міжнародна конкуренція. Основними її суб'єктами є національні компанії і транснаціональні корпорації, держави та міжнародні організації. Інтенсифікація процесу інтернаціоналізації виробництва посилює таку боротьбу. Так, у 80-ті роки XX ст. індекс приватних прямих інвестицій зріс порівняно з 60-ми роками і становив 420, а індекс обсягу капіталістичного експорту за цей же період становив 370, промислового виробництва — 250. Найважливішим фактором прискорення інтернаціоналізації виробництва є розгортання НТР, зокрема інформаційна революція, внаслідок чого посилюється дія закону нерівномірності у світовому господарстві.