ІМОВІРНІ ТЕНДЕНЦІЇ МАЙБУТНЬОГО РОЗВИТКУ ЕТНІЧНИХ ВІДНОСИН, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

ІМОВІРНІ ТЕНДЕНЦІЇ МАЙБУТНЬОГО РОЗВИТКУ ЕТНІЧНИХ ВІДНОСИН

Етнічні конфлікти та поділ мають місце не тільки в тих країнах, про які ми згадували. Після розпаду радянського комунізму в республіках, які раніше входили до складу Радянського Союзу, включаючи й саму Росію, вибухнули етнічні війни. Етнічні баталії клекотять у деяких регіонах Індії та в Шрі-Ланці. У Руанді, в Африці, етнічні суперечності призвели до спалаху громадянської війни, не менш дикунської та кровожерної, аніж війна в європейській Боснії. Таким чином, залагодження проблем, пов'язаних з етнічним розмаїттям світу, перетворилося на фундаментальне завдання, яке належить розв'язувати глобальному суспільству.

Сполучені Штати Америки — це найрозмаїтіша в етнічному плані країна Заходу, що й створювалася як "суспільство іммігрантів". Опрацьовані тут моделі можливого майбутнього етнічного розвитку мають очевидний стосунок для знаходження шляху для перемін у Європі та деінде. Були запропоновані три моделі, характерні для розвитку етнічних відносин у Сполучених Штатах. Одна з них — це асиміляція, згідно з якою імміґранти відмовляються від свого оригінального побуту та звичаїв, пристосовуючи свою поведінку до цінностей та норм більшості. Не одне покоління іммігрантів відчувало на собі тиск, який приневолював їх "асимілюватися" в такий спосіб, і в результаті багато їхніх дітей стали більш-менш справжніми "американцями".

Друга модель — це модель сплаву. Згідно з нею, традиції іммігрантів не розчиняються на користь тих, які домінували серед попереднього населення, а всі вони сплавляються разом, щоб утворити цілком нові культурні структури. Чимало людей вірили в те, що це найбажаніший результат розвитку етнічного розмаїття. Ця модель до певної міри віддзеркалює деякі головні тенденції американського культурного розвитку. Хоча "англокультура" залишилася домінантною в новій культурі Америки, характер цієї останньої почасти відбиває вплив різних етнічних груп, які нині складають американське населення.

Третя модель — це модель культурного плюралізму. З цього погляду найдоцільніше сприяти розвиткові справді плюралістичного суспільства, в якому визначається рівна цінність численних відмінних субкультур. Сполучені Штати тривалий час зберігали плюралістичний характер свого суспільства, але етнічні відмінності тут здебільшого асоціювалися з нерівністю, аніж рівним і незалежним членством у рамках національної спільноти.

В Європі ми спостерігаємо такі самі лінії напруги й подібні можливості вибору. Більшість офіційних урядових політик, і у Британії, і деінде, прагнуть скерувати людей на першу стежку — асиміляції. Як і в Сполучених Штатах, результати такої політики можуть виявитися вкрай проблематичними там, де етнічні меншини дуже відрізняються від решти населення фізично, як у випадку вихідців із Вест-Індії та Азії, що оселилися у Британії. Постійна наявність расизму (часто інституалізованого) в Європі перешкоджає можливості більш-менш реалізувати ідею сплаву.

Лідери більшості етнічних меншин постійно наголошують на готовності вийти на стежку плюралізму. Досягнення "відмінного, проте рівного" статусу вимагатиме тривалої й упертої боротьби, і така перспектива поки що уявляється дуже далекою. Багато людей досі дивляться на етнічні меншини як на загрозу: загрозу їхній праці, їхній безпеці та їхній "національній культурі". Перетворення етнічних меншин на "козлів відпущення" є сталою тенденцією. Доки більшість молодих людей у Західній Європі поділятимуть упередження, властиві старшим поколінням, доти етнічні меншини в більшості країн матимуть майбутнє, де пануватиме постійна дискримінація, а соціальний клімат характеризуватиметься напруженістю й тривогою.

В передбачуваному майбутньому, як і в минулому, найперспективнішим уявляється шлях змішування трьох моделей, з більшим наголосом на плюралізмі, аніж дотепер. Проте було б помилкою вважати, що етнічний плюралізм є результатом лише різних культурних цінностей та норм, які "заносяться" в суспільство іззовні. Культурне розмаїття створюється також досвідом етнічних груп в процесі їхнього пристосування до ширшого соціального середовища, в якому вони опиняються.

Резюме

1. Певні прошарки населення утворюють етнічні групи внаслідок того, що поділяють спільні культурні характеристики, які відокремлюють їх від інших представників цього населення. Етнічність — це та низка культурних ознак, які відрізняють одну групу від іншої. Головні визначальні ознаки етнічної групи — це мова, історія або походження, релігія, а також манера вбиратися та прикрашати себе. Етнічні ознаки повністю засвоюються в процесі культурного навчання, хоча іноді їх вважають "природними".

2. Меншина — це та група, члени якої дискриміновані порівняно з більшістю населення. Членам меншин часто властиве сильне відчуття групової солідарності, що часто виникає з колективного досвіду утискуваних.

3. Раса — це набір фізичних ознак, таких як колір шкіри, що вважаються членами суспільства або спільноти за соціально значущі, такі, що сигналізують про відмінні культурні ознаки. Чимало народних уявлень про расу мають міфічну природу. Не існує чітко виражених ознак, за якими можна було б поділити людей на певні раси.

4. Расизм — це коли індивідам певного фізичного вигляду хибно приписують успадковані характеристики особистості або поведінки. Расист — це той, хто вірить, що можна біологічно пояснити ознаки нижчевартості, які начебто притаманні людям тієї чи іншої фізичної будови.

5. Зміщення та "козловідпущення" — це психологічні механізми, що асоціюються з упередженням та дискримінацією. В процесі зміщення почуття ворожнечі спрямовуються проти об'єктів, які не є реальним джерелом цих тривог. Люди переносять свій неспокій та відчуття небезпеки на "козлів відпущення". Упередження — це необ'єктивний погляд на якогось індивіда або групу; дискримінація — це поведінка, спрямована на те, щоб позбавити членів якоїсь групи можливостей, відкритих для представників інших груп.

6. Етнічна поведінка засвоюється дітьми в дуже ранньому віці. Наприклад, вони привчаються думати про білих як про вищі істоти, а про чорношкірих — як про нижчі.

7. Групова замкненість та привілейований доступ до ресурсів є важливою складовою багатьох ситуацій етнічного антагонізму. Проте деякі з фундаментальних аспектів сучасних етнічних конфліктів, зокрема расистське ставлення білих до чорношкірих, можна зрозуміти лише під поглядом історії експансії Заходу та колоніалізму.

8. Історичні приклади ілюструють різні способи, якими суспільства намагалися дати раду проблемі етнічних меншин (від рабства та апартеїду до відносної терпимості), і те, як реагували на це меншини.

9. Імміграція призвела до утворення численних етнічних меншин на території Великої Британії, Сполучених Штатів та інших індустріально розвинених країн. Великі етнічні відмінності існують у Сполучених Штатах, передусім між білими й чорними. Відмінності в

Сполученому Королівстві та в інших європейських країнах виявлені не так різко, проте етнічні конфлікти стали звичайним явищем.

10. Можна виділити три моделі можливого майбутнього розвитку етнічних відносин: перша наголошує на асиміляції, друга — на сплаві, а третя — на культурному плюралізмі. Асиміляція — це коли нові групи іммігрантів засвоюють поведінку та мову домінантної спільноти. Сплав — це коли різні культури та світогляди етнічних груп у суспільстві сплавлюються в одне ціле. Плюралізм — це коли етнічні групи існують нарізно й беруть участь в економічному та політичному житті. В останні роки переважно наголошується на третьому з цих можливих шляхів, коли різні етнічні ідентичності сприймаються як рівноцінні в контексті загальної національної культури.

Додаткова література

Frances Abound, Children and Prejudice (Oxford: Blackwell, 1989). Дискусія про те, як у дитинстві формуються упередження.

Steven Fraser, The Bell Curve Wars: Race, Intelligence and the Future of America (New York: Basic Books, 1995). Збірник критичних статей щодо поглядів, викладених у книжці Мерея та Гернстайна "Крива Бела" (Murray and Herrnstein, The Bell Curve).

Geoffrey Harris, The Dark Side of Europe: The Extreme Right Today (Edinburgh: Edinburgh University Press, 1990). Порівняльне дослідження активізації правоекстремістських груп у сучасній Європі.

Trevor Jones, Britain's Ethnic Minorities (London: Policy Studies Institute, 1993). Дослідження меншин у Британії.

David Mason, Race and Ethnicity in Modern Britain (Oxford: Oxford University Press, 1995). Аналіз ролі та значення раси й етнічності в сучасному британському суспільстві; історичне тло міграції та етнічного розмаїття; етнічні проблеми державної політики.

Важливі терміни

• меншина (або етнічна меншина) • етнічний антагонізм

• стереотипне мислення • апартеїд • раса

• зміщення • мікросеґреґація • макросегрегація

• "козловідпущення" • меццосеґреґація • культурний плюралізм

• проекція • авторитарна особистість • асиміляція

• групова замкненість • сплав • розміщення ресурсів