МІСТА І РОЗВИТОК СУЧАСНОГО УРБАНІЗМУ , ТРАДИЦІЙНЕ МІСТО, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

Розділ 17. МІСТА І РОЗВИТОК СУЧАСНОГО УРБАНІЗМУ

Основні поняття

• урбанізм

ТРАДИЦІЙНЕ МІСТО

Міста в традиційних суспільствах, за сучасними нормами, здебільшого були дуже малими. Наприклад, Вавилон, одне з найбільших стародавніх міст Середнього Сходу, займало територію лише в 3,2 квадратних миль, і цю площу, ймовірно, населяло не більше як 15—20 тисяч чоловік. Перші міста світу з'явилися приблизно в 3500 році до н.е., у долинах річок Нілу в Єгипті, Тигру та Євфрату на території теперішнього Іраку, та Інду — на землях теперішнього Пакистану. Рим за часів імператора Авґуста був найбільшим старовинним містом, за винятком Китаю, яке налічувало близько 300 тисяч городян.

У більшості міст стародавнього світу, незважаючи на відмінність цивілізації, існували певні спільні риси. Міста зазвичай обносилися мурами, які насамперед були призначені для захисту міста від нападників, але також позначали межу між міською спільнотою та сільською місцевістю. Середмістя, де часто знаходився великий майдан, іноді було обнесено другим, внутрішнім муром. Хоча тут зазвичай містився ринок, середмістя разюче відрізнялося від ділових кварталів у центрах сучасних міст. Головними будівлями майже завжди були релігійні або політичні, такі як храми, палаци або суди. Оселі представників правлячих класів або еліти, як правило, зосереджувалися в центрі або поблизу нього, тимчасом як менш привілейовані городяни жили на околицях міста, а деякі за мурами, проте в разі нападу вони могли швидко опинитися під їхнім захистом.

Різні етнічні та релігійні групи часто оселялися в різних кварталах, де їхні представники жили й працювали. Іноді ці квартали теж обносилися мурами. Головний майдан, де відбувалися урочисті зібрання, був зазвичай замалим, щоб умістити більшість городян, тож спілкування між ними мало хаотичний характер, і, виступаючи на людях, урядовці мусили кричати на весь голос. Хоча в кількох традиційних містах існували центральні вулиці, здебільшого таких "вулиць" у сучасному розумінні було мало: за дороги правили ще не забудовані ділянки землі. Для більшості людей помешкання і робоче місце означали одну й ту саму будівлю, а іноді навіть одну і ту ж кімнату. Такого поняття, як "ходити на роботу", майже не існувало.

У кількох традиційних державах міста сполучалися складною системою шляхів, однак вони існували переважно для військових цілей, і сполучення у більшості випадків було сповільненим та обмеженим. Подорожі значною мірою мали специфічний характер; єдиними категоріями осіб, які подорожували реґулярно, були купці та військові. У традиційних державах міста були головними осередками науки, мистецтва та космополітичної культури, однак рівень їхнього впливу на сільські округи залишався відносно низьким. У містах проживала тільки назначна частина населення, а поділ між містами й сільською місцевістю був чітко вираженим. У той час більшість людей проживала в невеликих сільських громадах, і вони рідко спілкувалися з урядовцями чи міськими торговцями.

Аналізуючи в цьому розділі роль сучасних міст, ми дослідимо деякі з найістотніших змін, що відмежовують наш світ від традиційного. Адже в усіх індустріалізованих країнах більшість населення проживає в містах. Більше того, сучасне міське життя впливає на всіх, а не тільки на городян. Перш за все ми дослідимо причини швидкого зростання населення міст, що розпочалося минулого століття, і проаналізуємо деякі найголовніші теорії урбанізму. Далі ми розглянемо різні моделі урбанізації, порівнюючи міста у Британії, Сполучених Штатах і країнах "третього світу".