Глибинні психічні явища і регуляція дій людини, Загальна психологія - Максименко С.Д. Бібліотека українських підручників

Глибинні психічні явища і регуляція дій людини

У людини існує сфера психіки, яка не підлягає прямому контролю свідомості за перебігом психічних процесів, тобто у взаємодії Я - не-Я утворюються внутрішні сили, здатні поза свідомістю спрямовувати і регулювати активність людини.

Мета дослідження — визначити особливості будови, функцій підсвідомо діючих регуляторів і норми їх активності у людини.

Дихотомічний поділ об'єму поняття "психічне відображення"" Принцип дихотомії надає можливість поділу поняття на два суперечливі одне одному видових поняття: одне характеризується наявністю відомої ознаки, а друге - її відсутністю. Так поділ поняття "психічне відображення" дає дві групи його видів: "дискурсивно-логічне" і "чуттсво-інтуїтивне".

Підставою дихотомічного поділу поняття "психічне відображення" є не змінність ознаки свідомості, а її наявність або відсутність. Ознаки "свідоме - несвідоме" повною мірою вичерпують об'єм поняття, що поділяється на дві частини. Якщо поняття "дискурсивно-логічне" розкрите за допомогою принципу єдності свідомості і діяльності, то залишається невизначеною та частина поняття, що містить у собі частку не.

Поділімо поняття "чуттєво-інтуїтивне" на два суперечливих поняття, що виражають дві нові групи. До першої групи входить поняття "інстинкти", а до другої - "не-інстинкти", які залишаються невизначеною частиною цього поняття. Вочевидь, це група психічних явищ, в яких відображається і безпосередньо виявляється чуттєве відображення Я і не-Я, але поза аналізом їх змісту засобами свідомості.

Отже, предметом нашого дослідження є своєрідні внутрішні сили людини, що надають динамічності її поведінки і спонтанно спонукають до певних дій.

Послідовний образ - феномен сенсорики - дає змогу "бачити, чути, смакувати" тощо — зміст відображеного й неусвідомлюваного, "бачити" природні перетворення форми і змісту, спостерігати те, що відбувається за законами психіки незалежно від свідомості і волі. Ці образи характерні для сенсорних систем і з енергетичної точки зору вони -метаболічні хвости від енергії зовнішніх впливів, які виконують функції підсвідомих регуляторів активності людини.

Інтуїція. Виявлена здатність чуттєво-інтуїтивної сфери створювати з нецілісних оригіналів цілісні образи, формулою Я не-Я. Тестовою фігурою у досліджені було коло із змінним розміром розриву. Піддослідні у послідовному образі спостерігають незвичайне явище - крайці розірваного кола "линуть" назустріч одне одному і зливаються у цілісну фігуру. Виникає питання: чому ми бачимо в образі завершену форму, тоді як оригінал - інша, розірвана фігура?

За показниками самозамикання розриву кола виділено три групи станів залежно від потенціалу енергії людини: чим він більший, тим більші добудови образу. Люди з оптимальною енергією більш здатні, перетворюючи невідоме на відоме, користуватися почуттям гармонії: І) видобувати нову інформацію із сенсорного тла, 2) заповнювати порожнечі в мозаїчній картині предмета або світу, 3) створювати предмети і явища з гармонійними структурами.

Отже, око, яке миттєво сприймає фігуру із зруйнованою формою -чинить творчу дію: добудовує зруйноване, те, чого в ній бракує, "робить" цілісним і гармонійним; людина, стикаючись з дисгармонією поза собою, прагне перетворити її на гармонійніший предмет або явище.

Інтенції - внутрішня підсвідома активність, що підсвідомо регулює дії і поведінку за формулою Я —? не-Я.

Нами було розроблене оригінальне випробування ступеня розвитку почуття гармонії, який визначає дієздатність механізму творчості. У випробуванні піддослідний: а) сам створює елемент навколишнього середовища; б) взаємодіючи із середовищем, випробовує себе.

До розв'язання задачі слід підготуватися: візьміть аркуш паперу; олівець, лінійку. І більше нічого не треба, крім вашого почуття гармонії. Предмет, який створюється, - звичайна лінія АВ, проведена від руки на папері. Рисками помічається початок і кінець лінії, довжиною від 12-15 до 20 см. Рисками помітьте початок (А) і кінець лінії (В). Таким чином розмічається лінія відповідно власному стану образу-коду гармонії. Точність поділу виявляє ступінь розвитку почуття гармонії і механізму творчості.

Треба, вдивляючись у площину аркуша утримувати у центрі уваги лінію цілком, немов обмацуючи її очима. Коли помітите, що начебто щось гальмує рух очей і намагається його зупинити: олівцем відмітьте на лінії те місце, де з'явилася ця дивовижна світла крапка. Поставте там жирну позначку (точка С).

У цьому випробуванні почуття гармонії немає і натяку на довільність трактування результатів, бо ніщо не залежить від дослідника, який керує процесом, а сам у нього не втручається. Випробування -аналог конкретної діяльності, на відміну од тестів, а ініціатива дій, оцінювання і самооцінювання йдуть від піддослідної людини - від вас самих. Лінію-предмет дій можна принципово поділити на частини у всіх пропорціях "золотого перерізу": точкою чистого золота- 0,618; зо-лоточленними похідними - 0,118; 0,236; 0,382; 0,764; 0,882.

Випробуваннями рівня розвитку почуття гармонії було охоплено 1,4 тис. осіб різного віку, статі, освіченості і професій. Близько 7% піддослідних майже точно відтворили пропорцію частин лінії і поставили точку С в зоні 0,608 - 0,630. Цей показник розвитку почуття гармонії чудовий і свідчить про те, що людина, не знаючи законів гармонії теоретично, користується ними інтуїтивно, як інструментами власних дій. Пропорцію частин цілісності визначає інтенція, яка працює дихотомічно, ділить її надвоє: перша — 0,618 тобто 0,5 + 0,118, а інша -0,5-0,118.

Близько 25% осіб виявилися лівшами, хоча про це знав лише кожен десятий. Вони впевнено поставили "золоту точку" ліворуч, тобто в зоні 0,618. Цей показник свідчить, що сила правої півкулі мозку-механізму розуму людини, яка користується образом-кодом "золотого перерізу", переважає над лівою. Люди у такому стані здатні охоплювати величезні масиви інформації, мислять переважно образами, почуттями, на відміну од праворукої більшості (вона користується лівою півкулею мозку - механізмом розсудку), здатної лише переважно оперувати готовими думками і логічними категоріями.

Були одержані такі результати: око, розглядаючи найпростішу частку світу - лінію, підсвідомо прагне її поділити в пропорції "золотого перерізу". Зокрема:

1. Досконале почуття гармонії - стан образу-коду "золотого перерізу" - модуль чи міра вашого стану - 1,618 для тих, хто правші, і 0,618 для тих, хто шульга, - чудовий показник.

2. Модуль образу-коду в зоні 1,608-1,630 (для ліворуких) і 0,630-0,608 (для праворуких). Хороший показник, але у вас великий резерв для подальшого розвитку механізму почуттів гармонії - сумлінно працюйте над собою.

3. Модуль почуття гармонії більш-менш виходить за межі зазначених зон - потенціал творчості ще не викликаний, образ-код ще не прокинувся.

Щоб повернутися на свій природний стан, необхідно впритул зайнятися розвитком утраченого естетичного смаку, розуму і розсудку.

Наслідування. Про види і функції наслідування йшлося у попередніх розділах. Тут ми лише визначимо його механізм.

Наслідування — це способи дій чуттєво-інтуїтивного відображення, завдяки змісту якого людина вростає в культуру людства, підсвідомо поєднуючи в одну цілісність і чужий і власний почуттєвий досвід за формулою Я <— не-Я.

Отже, у сфері психіки разом зі свідомими існують підсвідомі регулятори активності людини: послідовні образи - так звані метаболічні та інформаційно-енергетичні хвости від впливів на органи чуттів; наслідування — образів, дій, поведінки; інтепції — спрямованості людини на предмети, які задовольняють потреби в енергії або інформації; інтуїції — механізму розв'язання задач і проблем поза дискурсивним аналізом, спираючись на почуття гармонії, код "золотого перетину", самовисловлення почуттів та уяви, які усвідомили гармонію в предметі і знайшли спільну міру.

Підсвідомі регулятори дієві лише за оптимального енергопотенціалу: в стані втоми образ-код гармонії руйнується, почуття - помиляються, уява, не контрольована моральними почуттями, призводить людину до аморальних дій. До позасвідомих регуляторів належить ремінісценція, інтерференції, які підлягають нормуванню і контролюванню.