Конфлікт, Запитання для самостійної роботи, Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю, Загальна психологія - Максименко С.Д. Бібліотека українських підручників

Конфлікт

Цей психічний стан обумовлений суперечностями розв'язання проблем, що виникають між людьми у зв'язку з вирішенням тих чи інших питань соціального чи особистого життя. Стан конфлікту характеризується гострими негативними емоційними переживаннями його учасників. Конфлікт, що виявляється у свідомості окремо взятої людини — це внутрішньоособистісний конфлікт. Конфлікти існують у міжособистісних взаємодіях і на рівні групових відносин.

Конфлікт всередині особистості виникає тоді, коли стикаються рівні за силою і значенням, але протилежно спрямовані мотиви, потреби, інтереси, потяги в однієї і тієї ж людини (наприклад, потрібність дотримати дане слово і неможливість зробити це через перешкоди, подолати які людина не в змозі).

Конфлікт між особистостями зумовлюється ситуацією, в якій члени групи прагнуть до несумісних цілей або керуються несумісними цінностями або нормами, намагаючись їх реалізувати у спільній діяльності.

Конфлікт виникає за умови розподілу функціональних обов'язків між членами групи або під час обговорення шляхів досягнення спільної мети діяльності.

Міжгруповий конфлікт має місце там, де гострі суперечності виявляються у відносинах між окремими соціальними групами, кожна з яких керується власною метою, до того своїми практичними діями перешкоджають успіху діяльності одна одній. До такого конфлікту може призвести шпигунство, суперництво в боротьбі за зони впливу тощо.

Суперечності в людських взаєминах не завжди призводять до конфлікту: чимала частина з них розв'язується шляхом домовленості, знаходження консенсусу.

У групах і колективах, які вже сформувалися і члени яких мають достатній досвід спільного співжиття, суперечності виникають не так часто, як у новостворених.

Це пов'язано з тим, що завдяки взаємному пізнанню і обопільній адаптації досягається такий рівень сумісності членів, коли небезпека розвитку конфлікту зводиться до мінімуму. У групах і колективах, що перебувають на стадії становлення і розвитку, суперечності нерідко завершуються конфліктами, їх причиною можуть бути психофізіологічна і соціально-психологічна несумісність їх членів, важкий характер, завищена самооцінка тощо.

В особистих відносинах, що виникають із приязні і ґрунтуються на спільності життєвих інтересів, несумісність рідко буває причиною конфліктів.

Коли ж з якихось причин тенденції несумісності починають виявлятися у відносинах, то взаємини між людьми припиняються.

Особливої ваги набувають дослідження сумісності при комплектуванні груп для виконання складної, пов'язаної з ризиком, діяльності, що важливо для забезпечення її надійносте і ефективності. Така робота здійснюється, коли добираються екіпажі для космічних польотів, групи альпіністів для сходжень, виробничі групи для роботи, що вимагає від її виконавця високого рівня узгодженості дій і належних морально-вольових особистісних якостей.

Формалізована структура змісту теми

Група - спільність людей, об'єднаних за будь-якими ознаками.

Характеристики групи

Запитання для самостійної роботи

1. За якими ознаками виділяються групи?

2. Яка група може виступати для особистості як референтна?

3. Якими ознаками характеризуються групи різної організації?

4. Якими є істотні ознаки колективу?

5. У чому полягає істотна відмінність між офіційним та неофіційним лідером групи?

6. Чим визначається статус особистості в колективі?

7. У чому полягає суть методу соціометрії і в чому обмеженість його у варіанті, запропонованому Дж. Морено?

8. За якою соціометричною шкалою визначається статус члена групи?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

1. Чи правильно наведена класифікація груп: велика, мала, реальна умовна, референтна, офіційна, неофіційна, формальна, неформальна, колектив?

2. Чи завжди референтна група є для особистості взірцем, позитивним еталоном поведінки, виявлених якостей особистості?

3. Чи впливає на реальну популярність особистості статус формального лідера? Обґрунтуйте свою думку.

4. Чи існують якості особистості, потрібні для лідерства за будь-яких умов?

5. Чи є критерії згуртованості однаковими при характеристиці будь-якого колективу?

6. Чи достатньою є така характеристика колективу: "Колектив -це спільність людей, об'єднаних спільною діяльністю та єдиною метою діяльності"?

7. Чи завжди конформізм характеризується неузгодженістю реальної поведінки особистості та її внутрішнього переконання?

8. Чи можна на підставі результатів соціометрії доходити висновків про згуртованість групи?

Завдання та проблемні ситуації

1. Чи може офіційна зміна статусу члена групи вплинути на його неофіційний статус?

2. Чи може особистість здобути в колективі статус, що не відповідає критеріям її реальної цінності як члена групи?

3. Чим зумовлена внутрішньогрупова диференціація? Які чинники на неї впливають?

4. Які психологічні чинники формують референтну групу особистості?

Література

1. Аникеев Н. П. Психологический климат в коллективе. - М., 1989.

2. Донцов А. И. Психология коллектива. - М., 1984.

3. I 3. Загальна психологія / За ред. С.Д.Максименка. - К.: Форум, 2000.

4. Коломинский Я. Л. Психология взаимоотношений в малых группах. - Минск: Изд-во Белорус, ун-та, 1975.

5. Лутошкин А. Н. Эмоциональные потенциалы коллектива. - М., 1988.

6. Максименко С. Д., Щербань Т. Д. Професійне становления молодого вчителя. - Ужгород: Закарпаття, 1998.

7. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т. 1. Тео-ретико-методологічні проблеми генетичної психології. - К.: Форум, 2002,

8. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т. 2. Моделювання психологічних новоутворень. - К.: Форум, 2002

9. Немов Р. С. Психология. - М.: Просвещение, 1995.

10. Общая психология / Под ред. С. Д. Максименко. - М.: Рефл-б>т<Гк.: Ваклер, 1999.

11. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. - М.: Просвещение, 1996.

12. Основи загальної психології / За ред С.Д. Максименка. - К.: НПЦ "Перспектива", 1998.

13. Петровский А. В., Шпалинский В. В. Социальная психология коллектива.-М.: Просвещение, 1979.

14. Пірен М. 1. Конфлікт і управлінські ролі: соціо-психологічний аналіз.-К.: 2000.

15. Плюснин Ю. М., Богатырева О. А., Биченков О. Е. Пространственное поведение и социальный статус ребенка в группе // Вопр. психологии. - 1993. - № 2.

16. Психологическая теория коллектива / Под ред. А. В. Петровского. - М.: Педагогика, 1979.

17. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1968.

18. Черкасов В. В., Платонов С. В., Третьяк В. И. Управленческая деятельность менеджера. - К.: Ваклер, ХОУП., 1998.

19. Яценко Т. С. Психологічні основи групової психокорекції. - К • Либідь, 1996.