Подолання конфліктної ситуації в процесі прийняття рішення., Основи психології - Киричук О.В. Бібліотека українських підручників

Подолання конфліктної ситуації в процесі прийняття рішення.

Суттєвим та перспективним у психологічному дослідженні вчинку є здійснення циклу пізнавально-перетворюючих дій щодо такого елемента вчинкової структури, як конфліктна ситуація.

На спричинення і здійснення особистістю будь-якої дії впливає ситуація —- своєрідний комплекс зовнішніх і внутрішніх умов розгортання активності індивіда, що складається під впливом певних явищ зовнішнього світу, внутрішнього світу "Я" людини і у певний проміжок часу зумовлює той чи інший характер діяння індивіда. Проте не кожна ситуація може спонукати вчинкову діяльність особистості. Тільки з набуванням вчинкового характеру конкретна ситуація "розпочинає" вчинок.

Сутнісно вчинкова дія — це моральна дія. Отже, ситуація, що спонукає вчинок, має актуалізувати моральний зміст взаємовідносин людини і світу (світу речей, світу інших людей, світу власного "Я"). На перетині цих трьох площин і відбувається зародження вчинку. Причому утворений в результаті "вчинковий інтеграл відносин" завжди індивідуально неповторний: так, вчинки однієї особистості ініціюються переважно у системі відносин "Я — світ інших людей", вчинки іншої дістають спонуки в системі "Я — світ мого "Я" або "Я — світ мого "Я" — світ інших людей" тощо. Утворений інтеграл відображає певне домінування в життєдіяльності особистості тих чи інших змістовних просторів існування і самостійного діяння. Ця характеристика має враховуватися дослідником, оскільки дає можливість прогностичного аналізу розгортання вчинкової активності конкретної особистості протягом життя.

Ситуації вчинкової дії властива своєрідна внутрішня динаміка. Так, учинково-нейтральна ситуація може розвинутися за певних умов у ситуацію активації вчинку — конфліктну, кризову, ситуацію протистояння тощо. Відбувається своєрідне визрівання вчинкоію-нейтральної ситуації, проте іноді можливе раптове виявлення активаційного характеру ситуації.

Конфліктна ситуація характеризується актуалізацією протилежностей: смислів, значень, явищ, стосунків тощо. Оскільки розвиток будь-якого явища завжди має дихотомічний характер, тобто може отримувати протилежні "за знаком" напрями розгортання, то наявність протилежностей змісту, характеристик, процесуальних ознак тощо є цілком природною для існування кожного явища. Співіснування протилежностей може бути певною мірою гармонізованим, за деяких умов може актуалізуватися їхній антагонізм чи виникати протиріччя. Конфліктна ситуація постає такою, в якій відбувається актуалізація антагоністичних ознак явищ, що вступають або перебувають у взаємодії. Коли йдеться про вчинкову конфліктну ситуацію, то насамперед мається на увазі особистісний, індивідуально відображений зміст антагоністичних ознак ситуації, що спричиняють конфлікт. Те, що для однієї особистості постає буденною, повсякденною ознакою суспільного життя, для іншої — глибинний сут-нісний конфлікт, подолання якого є необхідним у зв'язку з потребою ствердити власний спосіб існування або захистити свою індивідуальність тощо. Отже моральний зміст конфлікту, відображений у вчинковій дії, теж завжди суто індивідуальний, хоча, звичайно, реальною є присутність впливів соціокультурного, етнічного, культурно-історичного та іншого характеру.

Розуміння та усвідомлення конфліктного змісту ситуації відбувається у мотивуванні особистістю наступної вчинкової дії чи циклу дій. Процес прийняття рішення особистістю щодо даної ситуації завершує процес мотивування і вибудови мотивації вчинку і зумовлює можливість розгортання наступного компонента структури вчинку — дійового.

У психологічному дослідженні вчинку теоретично та методично мають бути відображеними два сутнісних моменти: 1) спосіб актуалізації особистістю конфліктного змісту ситуації вчинкового діяння та 2) спосіб подолання особистістю конфліктної ситуації в процесі прийняття рішення. Індивідуально-психологічні відмінності цих характеристик учинкового діяння особистості постають інформативними з точки зору діагностики та прогнозування індивідуальної продуктивності особистості в розгортанні її вчинкової активності на різних етапах онтогенезу.