Моделювання психічних процесів, Моделювання психічних функцій, Метод опитування, Бесіда, Анкетування, Загальна психологія - Максименко С.Д. Бібліотека українських підручників

Моделювання психічних процесів

Це створення та використання технічних пристроїв, які відтворюють у своєму функціонуванні не тільки кінцеві результати, а й деякі механізми роботи людського мозку, наприклад, принципи взаємодії нейронів. Моделювання психічних процесів є одним із головних розділів біоніки - науки про технічні системи, що копіюють або повторюють структури та процеси, які відбуваються в живих організмах.

Останнім часом розпочато інтенсивні дослідження можливості технічного моделювання механізмів людських відчуттів, сприймання, пам'яті, уваги, мислення, емоцій. Моделюючи психічні процеси, важливо не порушити специфіку психічного, не вдаватися до примітивного механізування.

Аби досягти об'єктивності й істинності в процесі такого моделювання, потрібно ґрунтуватися при цьому на розвиненій теорії та методології наукового дослідження.

Моделювання психічних функцій

Створення та застосування технічних пристроїв допомагає дослідникові відтворити у функціонуванні не лише кінцеві результати, а й деякі механізми роботи людського мозку під час сприймання, збереження, відтворення та переробки інформації.

Зараз загальноприйнятий засіб моделювання психічних функцій людини — ЕОМ, які у свою чергу виконують функцію збереження та здійснюють логіко-дедуктивну обробку інформації. Протягом останніх десятиліть досягнуто значних успіхів у галузі створення найрізноманітніших засобів "штучного розуму", які моделюють психічні функції або окремі види діяльності (наприклад, читання, мовлення, навчання, гру в шахи тощо).

Метод опитування

У психології, зокрема в педагогічній практиці, широко застосовується метод опитування, метою якого є з'ясувати розуміння піддослідним тих чи інших завдань, життєвих ситуацій, вживаних у навчанні та практичній діяльності понять (природознавчих,технічних, соціальних) або отримати інформацію про інтереси, погляди, почуття, мету діяльності та мотиви поведінки особистості. Найбільш поширеними різновидами опитування як методу психологічного дослідження є бесіда, інтерв'ю, анкетне та соціометричне опитування.

Бесіда

Бесіда - цілеспрямована розмова з досліджуваним, потрібна для того, щоб з'ясувати його уявлення або розуміння явищ природи, міру його обізнаності з суспільних, наукових питань, усвідомлення ним взаємозалежностей, причин та наслідків певних явищ, визначити його переконання, ідеали, ідейну спрямованість. Сформульовані запитання повинні бути чіткими й зрозумілими, спрямованими безпосередньо на психологічні явища. Під час бесіди потрібно домагатися не лише констатуючої відповіді, а й пояснення, мотивування, тобто відповідей не лише на запитання "Що це таке?", а й на запитання "Чому?", "Як?".

Одним із варіантів бесіди є метод інтерв'ю, до якого вдаються в психологічних та соціологічних дослідженнях. Через інтерв'ю виявляють думки, погляди, факти з життя респондента, тобто досліджуваного, його ставлення до політичних подій, ситуацій, соціальних явищ тощо.

Інтерв'ю може бути нестандартизованим і стандартизованим. У не-стандартизованому інтерв'ю запитання до респондента сформульовані не до кінця і можуть змінюватися під час дослідження, а в стандартизованому - запитання ставляться за певною системою, чітко формулюються.

Анкетування

Анкетування - один із способів психологічного опитування. За допомогою анкети досліджуються літературні, мистецькі, спортивні, професійні інтереси та вподобання, мотиви, ставлення до вибору дій, вчинків, різновидів праці, до тих чи інших переживань, їх оцінка. На запитання, сформульовані в анкеті, відповіді даються письмово.

До того ж запитання ставляться так, що відповіді на них можуть бути описовими або альтернативними: "так", "ні", "не знаю", "важко відповісти". Анкета може містити варіанти відповідей, з яких учасникові пропонують вибрати одну, на його погляд, правильну відповідь. Вибір залежить від особистих переконань і зацікавлень респондента.

Запитання анкети мають констатуючий і мотиваційний характер, як і запитання під час бесіди та інтерв'ю. Анкета може бути іменна - де піддослідний указує своє прізвище та ім'я, дещо повідомляє про себе, та анонімна.

Анонімне анкетування здійснюють з метою отримання більш відвертих відповідей.

Анкетне дослідження дає змогу зібрати великий за своїм обсягом матеріал, що дає можливість вважати отримані відповіді досить імовірними. Його недоліком є суб'єктивність і випадковість відповідей, неможливість перевірки їх правильності та щирості.