Системогенез реальний і категоріальний: паралелі, Початок категоріального системогенезу: не "першоклітинка", а докорінна трансформація попередньої системи знання, Філософія історії Бібліотека українських підручників

6.2.1.18. Системогенез реальний і категоріальний: паралелі

Таким же чином і система категорій філософії історії, для того щоб відображати цю реальну історичну цілісність, сама теж має формуватися і вибудовуватися у вигляді своєрідної органічної системи у напрямку ії цілісності. Тому перехід від однієї філософсько-історичної категорії до іншої в процесі їх системогенезу не досить розглядати лише з детерміністських позицій, зокрема крізь призму причинного зв'язку лише таких двох категорій. Цього не досить, навіть якщо усвідомлюється діалектичність цього зв'язку, той факт, що він реалізується як взаємозв'язок, взаємодія.

Так само як каузальність (та й детермінація загалом) не вичерпує універсального і розмаїтого взаємозв'язку подій, процесів, явищ і сфер у системі того чи того реального цілісного соціально-історичного організму (суспільства, культури, цивілізації тощо), так і відображення каузальності (та й детермінізм загалом як відображення цієї детермінації) не вичерпує відповідно зв'язку між філософсько-історичними категоріями, система яких є вираженням цього організму у теоретичній формі. Зв'язок між цими категоріями у процесі їх системогенезу, перехід від однієї філософсько-історичної категорії до іншої здійснюється щоразу не тільки через відображення діалектики причини та наслідку, а й через з'ясування взаємовпливів і взаємопроникнення ідеального та реального, умови та зумовленого, основи та заснованого, безпосереднього та опосередкованого тощо.

Спостерігається ще одна паралель між системогенезом певного реального культурно-історичного утворення та системогенезом філософсько-історичних категорій, покликаних відобразити його в понятійній формі. Подібно до того, як в об'єктивній реальності становлення органічної соціальної системи як цілісності утворює момент поступального розвитку цієї системи, так у ході категоріального системогенезу у рамках філософсько-історичної системи знання перехід від однієї категорії до іншої здійснюється як зв'язок не тільки певних двох категорій, а й як етап, момент поступу всієї категоріальної системи в цілому.

6.2.1.19. Початок категоріального системогенезу: не "першоклітинка", а докорінна трансформація попередньої системи знання

Важливо пам'ятати, що вже вихідний, початковий пункт формування системи філософсько-історичних категорій аж ніяк не здійснюється за принципом "нуль-гіпотези". Інакше кажучи, означене формування не започатковується як виведення системи категорій філософії з якоїсь вихідної "першоклітинки" (категорії чи категоріальної зв'язки), хоч багато дослідників були переконані в цьому, ведучи тривалі дискусії про характер "першоклітинки" й про те, яка з категорій могла б виконувати її роль. Насправді ж таким вихідним пунктом виступає переосмислення вже існуючих категоріальних системних побудов попередників, виявлення і використання наявного в цих категоріальних конструкціях мислительного понятійного матеріалу крізь призму сучасного рівня розвитку суспільства, культури тощо і залучення елементів цього матеріалу до структури вже принципово іншої системи філософсько-історичних категорій, покликаної відповідати запитам цього рівня.

На початковому, вихідному етапі формування філософсько-історична категоріальна система може поставати навіть у вигляді зв'язку лише кількох категорій, але вже через них цілісність соціуму отримує своє, хай навіть ще дуже абстрактне, вираження. Цей зв'язок якраз і може поставати вираженням означеної цілісності остільки, оскільки є вираженням багатогранної діалектики ідеального та реального, умови та зумовленого, причини та наслідку, основи і заснованого тощо. У процесі ж подальшого формування і розвитку система категорій філософії історії росте, збільшується число її категорій, але діалектика означених вище чинників постійно залишається найважливішою характеристикою зв'язку філософсько-історичних категорій. Зрозуміло, що на перших етапах категоріального системогенезу ця діалектика має переважно імпліцитний вигляд, та в міру розгортання філософсько-історичних категорій вона набуває дедалі експліко-ванішої форми.

Розглядаючи системне співвідношення філософсько-історичних категорій, через яке та чи інша історична соціальна система (культура, формація, цивілізація, конкретне історичне суспільство) характеризується як цілісний і водночас структуровоний історичний організм, необхідно враховувати загрозу таких можливих крайностей. З одного боку, потрібно уникати безпосереднього проеціювання тієї історичної послідовності, в якій певні філософсько-історичні категорії відігравали ключову, визначальну роль, на вищий, сучасний рівень розвитку як тієї чи іншої локалізованої у соціально-історичному хронотопі системи (культури, формації тощо), так і людства загалом. З іншого ж боку, помилковим було б і приписування тим чи іншим категоріям, при характеристиці певної з минулих, менш розвинутих соціально-історичних систем, тієї самої ролі, яку вони відіграють у ході осмислення самобутності найпізнішого сучасного етапу історичного процесу. Адже зовні, здавалося б, однакові історичні процеси і явища в контексті різних культур, цивілізацій, формацій, суспільств тощо набувають вельми істотної своєрідності. І навпаки, на перший погляд цілком відмінні вияви життєдіяльності означених культур, формацій, цивілізацій тощо при конкретнішому вивченні характеризуються глибинною спорідненістю.

Кожен новий соціально-історичний організм, крім найстаріших, історично перших, виростає на уламках попередніх соціальних організмів і залучає до свого складу низку соціальних елементів, які мали місце і в структурі попередніх історичних органічних систем. Однак структура цих нових ("дочірніх", "внучатих" тощо) соціально-історичних цілісних утворень уже істотно відрізняється від структури їх попередників. Тому елементи останньої входять у структуру пізніших історичних організмів уже в іншій послідовності, в іншій розташованості та в іншій якості. Відповідним чином змінюються і конкретно-темпоральні характеристики філософсько-історичних категорій, що відображають ці специфічні елементи, сторони, явища, процеси і ракурси історичного світу людей певної епохи.