Найважливіші значення поняття "суспільно-економічна формація" за Марксом, Перетворення вчення про формації з гіпотези на теорію, Зміна акцентів у єдності інтуїтивного та дискурсивного при побудові вчення, Філософія історії Бібліотека українських підручн

3.5.2.6. Найважливіші значення поняття "суспільно-економічна формація" за Марксом

Основні терміни: "суспільно-економічна формація" та "суспільна формація". Суспільно-економічна формація найчастіше трактувалась як сукупність виробничих відносин; суспільна формація — як сукупність усіх суспільних відносин. Окрім цих, використовуються терміни: "історична формація", "економічна формація", "формації суспільного виробництва".

У працях Маркса окреслюється ще кілька значень поняття суспільно-економічної формації. Так, у Вступі праці "До критики політичної економії" 1859 р. термін "суспільно-економічна формація" використовується у найширшому значенні — не історично визначеної економічної структури суспільства, а економічної структури суспільства, не детермінованої історично. Він пише: "У загальних рисах азіатський, античний, феодальний і сучасний буржуазний способи виробництва можна означити як прогресивні епохи економічної суспільної формації"84.

У найширшому значенні — економічна структура суспільства взагалі — термін "суспільно-економічна формація" двічі вживався ще дещо пізніше — у рукопису "До критики політичної економії" 1861 - 1863 рр.".

Ширше звичайного, але уже не так, як згадувалося вище, поняття формації трактується К. Марксом і у 1881 р., у начерках листа до В. Засулич, де накреслено поділ на три великі формації — первинна (докласове суспільство), вторинна (класове суспільство) і третинна (безкласове суспільство). Щоправда, Маркс говорить тут не про суспільно-економічну, а про суспільну формацію.

Отже, основні значення формації у Маркса такі:

1) історично визначена сукупність виробничих відносин;

2) історично визначена сукупність суспільних відносин; 8) економічна структура суспільства взагалі;

4) ступінь історичного розвитку суспільства: первинний (докласове суспільство), вторинний (класово-антагоністичне суспільство), третинний (комуністичне суспільство);

5) історичний тип суспільства;

6) різновид історичного типу суспільства (формації первіснообщинного суспільства).

3.5.2.7. Перетворення вчення про формації з гіпотези на теорію

З появою "Капіталу", після того як було обгрунтовано й розроблено категорію суспільно-економічної формації, проаналізовано її зміст і структуру (на основі дослідження найрозвинутішого тоді індустріального типу суспільства), завершується досить тривалий період перетворення марксового розуміння історії з гіпотези в теорію. Воно, принаймні тоді, цілком відповідало основним науковим вимогам, не редукуючись, однак, при цьому до науки, як помилково вважав і сам Маркс, і його послідовники.

Розроблена значно пізніше багатьох інших категорій подібного розуміння історичного процесу і в цьому сенсі (історично) постаючи як зумовлена ними, логічно категорія "суспільно-економічна формація", навпаки, сама виступає як глибинна основа всієї марксової системи філософсько-історичних категорій. У даному ракурсі ця система може бути розглянута як послідовна конкретизація поняття "суспільно-економічна формація", здійснювана через поступальний рух особливих і одиничних форм цього поняття. У ході цього руху знаходить своє ідеальне вираження і узагальнення реальний історичний процес, тлумачений ще цілком у традиціях класичної філософії історії — як глобальний історичний рух людського суспільства загалом, тобто як об'єктивний динамічний соціально-історичний Універсум.

3.5.2.8. Зміна акцентів у єдності інтуїтивного та дискурсивного при побудові вчення

З самого початку розробки свого розуміння історії Маркс керувався певним уявленням про історію суспільства як своєрідну цілісність, котра спочатку сприймалася з переважанням інтуїтивного моменту і лише потім дістала обгрунтування і дискурсивний виклад у системі філософсько-історичних понять. Однак інтуїтивний момент сприйняття історії суспільства як реальної конкретної цілісності не є тільки початковим пунктом, він відіграє у Маркса важливу роль на всіх етапах усвідомлення цієї цілісності та створення його філософсько-історичної системи. "Реальний суб'єкт, — зазначав Маркс (вживаючи поняття "суб'єкт" як логічний термін, тобто те, що має певні предикати. — І.Б.), — весь час лишається поза головою, існуючи в усій своїй самостійності, поки голова ставиться до нього тільки умоглядно, тільки теоретично. Тому і при теоретичному методі суб'єкт — суспільство — повинен постійно витати у нашому уявленні як пе-редпосилка"85.

Маркс конкретизує цю думку на прикладі категоріального аналізу економічного життя суспільства, спеціально наголошуючи при цьому, що вона має загальнометодологічну значущість. "Як взагалі в усякій історичній, соціальній науці, — писав він, — при розгляді поступального руху економічних категорій треба завжди мати на увазі, що як у дійсності, так і в голові суб'єкт — тут у нас сучасне буржуазне суспільство — є щось дане і що тому категорії виражають форми існуючого буття, визначення існування, часто тільки окремі сторони цього певного суспільства, цього суб'єкта, і що воно через це також і для науки починається зовсім не тільки там, де йдеться про нього як таке"86.

Постаючи як цілісність, певна динамічна система, спочатку сприйнята лише інтуїтивно, пізніше — через те ж інтуїтивне сприйняття, але вже конкретизоване у тих чи інших категоріальних визначеннях, історична реальність у Маркса набуває свого системного відображення достатньо повною мірою лише після вироблення і методологічного застосування категорії "суспільно-економічна формація". Ті самі форми, котрі до вироблення цієї категорії використовувалися Марксом для характеристики цілісності історичного процесу, певних історичних типів суспільства (сукупність виробничих відносин, спосіб виробництва тощо), тут є вже не уособленням цієї цілісності, вії ланками, її особливими, підпорядкованими і залежними формами, категоріями, що відображають уже лише різні сторони органічної цілісності соціально-історичної системи. Такою цілісністю, структурованою і динамічною соціально-історичною системою і постає суспільно-економічна формація.