Меншини, Раса і біологія, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

Меншини

Поняття меншин (або етнічних меншин) широко застосовується в соціології і не є суто кількісним визначенням. У статистичному розумінні існує безліч меншин (наприклад, люди, що мають понад шість футів зросту або важать більш як 250 фунтів), але далеко ш всі вони є справжніми меншинами з погляду соціології. Такими меншинами соціологи вважають лише ті, члени яких перебувають і невигідному становищі супроти більшості населення і мають певні відчуття групової солідарності, спільності своєї долі. Те, що вони об'єктом упередження та дискримінації, зазвичай посилює почуття, єдності та спільних інтересів.

Члени меншин часто мають себе за людей, що відрізняються від більшості. Звичайно меншини фізично та соціально ізольовані від ширшої спільноти. Вони мають тенденцію жити у містах або в сільські місцевості компактними групами. Шлюбів між членами меншин та членами більшості або між представниками різних меншин укладається мало. Люди, які належать до меншини, часто активно проповідують ендогамію (одруження в межах групи), щоб зберегти свою культурну окремішність.

Багато меншин відрізняються від решти населення як етнічно, так і фізично. Це можна сказати, наприклад, про вихідців із Вест-Індії, азіатів у Британії та про афроамериканців, китайців та інші групи в Сполучених Штатах. Фізичні відмінності, такі як неоднаковий колір шкіри, звичайно називають расовими. Етнічні відмінності рідко бувають нейтральними, вони здебільшого пов'язані з нерівністю у статках і доступі до влади, а також із антагонізмами, що існують між різними групами меншин. Напруженість, що виникає у стосунках між етнічними групами, здебільшого має расовий характер.

Раса і біологія

Багато людей сьогодні помилково вважають, що їх легко можна поділити на біологічно відмінні раси. Це не дивно, зважаючи на численні спроби вчених здійснити расову категоризацію народів світу. Деякі автори розрізняють чотири чи п'ять основних рас, тоді як інші налічують їх до трьох дюжин. Але всі ці класифікації мають надто багато винятків, аби брати їх до уваги.

Візьмімо, наприклад, один з найусталеніших типів — негроїдний. Вважається, що люди цієї раси мають темну шкіру, дуже закучерявлене чорне волосся та деякі інші фізичні ознаки. Проте автохтонні жителі Австралії, абориґени, мають темну шкіру, але хвилясте, іноді навіть русяве волосся. Можна навести безліч інших випадків, які випадають зі спрощеної класифікації. Не існує чітко означених "рас", є лиш низка фізичних варіацій у людських створіннях. Відмінності в фізичному типі між різними групами людей породжуються процесом відтворення населення, що варіюється залежно від рівня частоти контактів між різними соціальними та культурними групами. Різні групи населення утворюють континуум. Генетична розмаїтість усередині таких груп, що мають однакові видимі фізичні ознаки, не менша, аніж розмаїтість між ними. З огляду на ці факти, багато біологів, антропологів та соціологів вважають, що поняття раси взагалі слід відкинути.

Існують очевидні фізичні відмінності між людьми, і деякі з них успадковуються. Але питання про те, чому певні диференційні ознаки, а не якісь інші, дають привід для соціальної дискримінації та упередження, не має жодного стосунку до біології. Отже, расові відмінності слід розуміти як фізичні варіації, що виділяються членами суспільства або спільноти як соціально значущі. Наприклад, відмінності в кольорі шкіри визнаються значущими, а в кольорі волосся — ні. РАСИЗМ — це упередження, засноване на соціально значущих фізичних відмінностях. Таким чином, расист — це той, хто вірить, що деякі індивіди, унаслідок цих відмінностей, належать до вищої або нижчої раси.