Механізми регуляції психомоторної дії , Загальна психологія - Максименко С.Д. Бібліотека українських підручників

Механізми регуляції психомоторної дії

Регуляція рухів почуваннями

Щоб навчитися плавати, треба лізти у воду. Чому?

Навчитися плавати, лише спостерігаючи рухи плавця, не можна. Учитися за підручником - нічого не досягнеш. Учитися плавати на суші, опановуючи форми рухів, подібних плавальним, - результат той самий. Людина, яка опинилася на глибокій воді, неминуче тоне.

Отже, пильне спостереження рухів іншої людини, навчсність на суші рухам і ніг, і рук — і навіть найдосконаліше - як виявляється, мало що значить. Тому, окрім навіть найточнішого уявлення дії, треба мати ще "дещо". А про нього можна дізнатися, лише діючи.

Нікому це "дещо" не дається з першого разу. Людина пробує — відшукує ключ, зв'язок, місце з'єднання, спосіб гармонізації тіла і середовища, щоб попливти, поїхати, пройти по канату. І ось зненацька це "дещо" з'явилось. І людина вже володіє ситуацією. Виникає сталий діловий зв'язок, взаємодія, узгодженість дій: людина відчуває себе, як риба у воді. Це "дещо" і є почуванням.

Виникає почування у взаємодії тіла і предмета, а потім вони втілюються одне в одне, перетворюючись на цілісність. Це "дещо" розташовується в місці контакту двох взаємодіючих сторін. Яскравість і точність почування ("дещо") залежить від щільності прилягання одного до другого, що у свою чергу залежить від стану тіла і душі - пристроїв, які забезпечують це узгодження.

Почування - зачаток регулятора рухів дії, умова її розвитку. Почування - зародок: а) почуттів, б) образу рухів, в) мотиву дії. Людині діючій почуття підказують: приємне треба підтримувати і продовжувати, а неприємного в рухах треба уникати. У виникненні почуттів треба бачити перехід від імпульсивних рухів - реакції на подразнення до дії, акції - свідомого розв'язання рухової задачі.

Підкреслимо: у дії ініціатива її виконання йде від людини і нею вона оцінюється, а реакція - провокація руху ззовні.

Почуття мають тенденцію перетворюватися на образ рухів. Згодом виникає нове утворення - почування-образ. У чому його сила? Наявність почування-образу - передумова виникнення елементів думки: людина стає спроможною виконувати мислительні операції з образом, перетворюючи його відповідно до мети, поза практичною дією, у розумовому плані. Завдяки цьому образ рухів набуває певної самостійності: він стає образом пам'яті і зберігається як живий досвід.

Отже, образ відокремлюється від почування і стає суверенним, відображає стан тіла людини, а інша частина почувань - систему рухів. А-налогічні перетворення відбуваються і з третім компонентом: почуван-ням-мотивом дії. Відокремлюючись від почувань, мотив вилучається із неусвідомлених потягів, підтриманих позитивними почуттями. Причому зміст почувайня-мотиву спочатку безпредметний: людину спонукає до продовження дій бажання вдовольнити себе руховою активністю, подолати внутрішній дискомфорт. З часом мотив сповниться розумовим, моральним та естетичним змістом - усвідомленою потребою...

Ще раз повернемося до почування. Ми вже знаємо, що воно — відображення системи рухів: морфологічного об 'єкта. З чого воно складається? Склад системи рухів людина відчуває, але не знає його змісту і будови. Ми з вами маємо перевагу - і тому назвемо основні джерела інформації почування.

Представлення цих джерел дасть змоіу людині їх засвоїти, їх впізнавати в почуванні, а отже, і регулювати відповідно до свого наміру. Вона навіть може кожну з фізичних властивостей рухів перетворити на відносно самостійну цілісність - предмет сприйняття і розуміння — відповідну здатність.

Почування можна порівняти з географічною картою. У новачка, певно, тут поки що багато білих плям (їх буде усувати вдосконалення) і не зовсім точно розташовані материки. Ми можемо назвати ці джерела: їх сім.

Це чотири види сил - гравітації, інерції, реактивні (сили віддачі), активні м'язові сили під час рухів. Два види простору - схема тіла рухів і простір дії - від початку до завершення. І час живого руху.

Кожний із семи материків людина може знайти у своїх рухах і назвати, дати йому ім'я, аби оволодіти ним, стати господарем цієї території.

Зазирнути в цей атлас нікому не дано. Для цього є лише один спосіб: розв'язати задачу, яка вимагає точності регуляції тієї чи іншої з названих властивостей, або материка у почуванні.