КУЛЬТУРА, СУСПІЛЬСТВО ТА ІНДИВІД, ЛЮДСЬКИЙ РІД, Еволюція, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

Розділ 2. КУЛЬТУРА, СУСПІЛЬСТВО ТА ІНДИВІД

Основне поняття

• культура • суспільство • цінності • соціалізація • підсвідоме • самоусвідомлення • ідентичність

З Поняття КУЛЬТУРИ і СУСПІЛЬСТВА, що їх ми збираємося розглянути в цьому розділі, належать до найбільш широко вживаних у соціології. Коли ми вживаємо слово "культура" у звичайній повсякденній розмові, ми часто маємо на увазі еквівалент "високих духовних речей" — мистецтва, літератури, музики і живопису. В ужитку соціологів цей термін включає в себе ці види діяльності, але не тільки їх. Культура має стосунок до стилю життя окремих членів або соціальних груп суспільства: одяг, шлюбні звичаї та родинне життя, моделі трудової активності, релігійні церемонії, структуру дозвілля.

"Культура" концептуально відрізняється від "суспільства", але між цими двома поняттями існують тісні зв'язки. Суспільство — це система взаємозв'язків, що поєднують індивідів між собою. Велика Британія, Франція та Сполучені Штати в цьому розумінні є суспільствами. Вони налічують мільйони людей. Як ми побачимо в наступному розділі, деякі суспільства набагато менші.

Жодна культура не може існувати без суспільства. Але так само і суспільства не можуть існувати без культури. Без культури ми взагалі не були б людьми в тому значенні, якого ми звичайно надаємо цьому терміну. Ми не мали б мови, щоб висловлювати думки, не мали б відчуття самоусвідомлення, і наша спроможність мислити чи робити висновки була б дуже обмеженою. Наскільки подібні характеристики відрізняють людей від тварин? Яка природа людської натури? Ці питання мають кардинальне значення для соціології, оскільки закладають підвалини для всього обширу досліджень. Відповівши на них, ми зможемо проаналізувати, що ми маємо спільного як людські істоти і чим відрізняємося.

ЛЮДСЬКИЙ РІД

Чарлз Дарвін, санований священик англіканської церкви, опублікував свою книжку "Про походження видів" у 1859 р. після двох подорожей навколо світу на військовому кораблі "Біґл". На основі численних спостережень над різними видами тварин Дарвін висунув теорію розвитку людей та інших живих істот, яка кардинально відрізнялася від усіх попередніх. Якщо в минулі часи люди нерідко вірили в існування створінь, що були напівлюдьми-напівзвірами, то після зробленого Дарвіном відкриття такі припущення були відкинуті. Дарвін заявив, що йому вдалося відкрити безперервність лінії розвитку від тварин до людських істот. Наші людські характеристики, згідно з цим, виникли внаслідок процесу біологічних змін, який можна простежити назад до зародження життя на Землі більш як три мільярди років тому. Погляд Дарвіна на людей і тварин для багатьох було ще важче прийняти, аніж існування напівзвірів-напівлюдей. Він заснував одну з найбільш суперечних, але й водночас надзвичайно переконливих сучасних наукових теорій — теорію еволюції.

Еволюція

Згідно з Дарвіном, розвиток людини як біологічного виду став можливим у результаті процесу, який мав випадковий характер. У багатьох релігіях, зокрема в християнстві, вважається, що тварин і людей створено внаслідок втручання Божого промислу. Теорія еволюції, навпаки, розглядає розвиток видів тварин і людини як процес, позбавлений мети. Еволюція є результатом того, що Дарвін назвав природним добором. Ідея природного добору дуже проста. Всі органічні створіння потребують їжі та інших засобів, таких як захист від екстремальних кліматичних умов, аби вижити; проте ресурсів для підтримання всіх живих створінь, що існують у певний час, вистачити не може, бо живі створіння дають набагато більше потомство, аніж природне середовище може прогодувати. Створіння, краще пристосовані до середовища, виживають, тимчасом як інші, менш спроможні відповідати його вимогам, гинуть. Деякі тварини тямовитіші, швидше пересуваються або мають гостріший зір, ніж інші. В боротьбі за виживання вони мають перевагу над слабкішими й менш пристосованими. Вони живуть довше й спроможні давати приплід, передаючи свої поліпшені якості наступним поколінням. Саме вони "добираються" для виживання і розмноження.

Процес природного добору триває безперервно завдяки біологічному механізму мутації. Мутація — це випадкова генетична зміна, яка впливає на характеристики деяких особин виду. Більшість мутацій ніяк не відбиваються на спроможності до виживання, але деякі дають окремій тварині конкурентну перевагу над іншими: в такому випадку особина, наділена мутантним геном, буде виживати коштом тих, хто такого гена не має. Цей процес пояснює як незначні зміни в межах виду, так і значні, що призводять до зникнення цілих видів. Наприклад, багато мільйонів років тому гігантські рептилії кишіли в різних регіонах світу. їхній велетенський розмір ставав дедалі більшою перешкодою для виживання, тимчасом як мутації у менших видів давали їм переваги в процесі пристосування до середовища.

Теорія еволюції була значно вдосконалена від часів Дарвіна, проте посутні тези його міркувань досі поділяються більшістю вчених. Теорія еволюції дозволяє нам скласти цілісне уявлення про виникнення різних видів і про те, як вони співвідносяться між собою.