СУЧАСНИЙ СВІТ: ІНДУСТРІАЛЬНІ СУСПІЛЬСТВА, Велика Британія як приклад індустріалізованого суспільства, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

СУЧАСНИЙ СВІТ: ІНДУСТРІАЛЬНІ СУСПІЛЬСТВА

Традиційні держави сьогодні повністю зникли з лиця Землі. Хоча суспільства мисливців та збирачів диких плодів, скотарські та аграрні суспільства ще існують у деяких регіонах, то лиш на окремих ізольованих територіях, і в більшості випадків навіть ці останні зразки давніх культур перебувають у стані розпаду. Що ж стало причиною зруйнування суспільних форм, які панували в людській історії протягом періоду, що закінчився лише два століття тому? Відповіддю на це запитання буде одне слово — ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ, виникнення машинізованого виробництва продукції, опертого на застосуванні знеосіблених джерел енергії (наприклад, пари або електрики). ІНДУСТРІАЛЬНІ СУСПІЛЬСТВА (іноді їх називають просто "сучасними суспільствами") радикально відрізняються від будь-яких попередніх типів організації суспільного ладу, і їхній розвиток мав наслідки, які сягнули далеко за межі Європейського континенту, де саме вони й виникли.

Індустріалізація розпочалася в Англії у вісімнадцятому сторіччі внаслідок Індустріальної революції — цією скороченою назвою позначають складну низку технологічних змін, що вплинули на засоби, завдяки яким люди мають змогу існувати. Ці зміни включали в себе винайдення нових машин (наприклад, прядильного верстата), опанування енергетичних ресурсів (передусім води та пари) з метою поставити їх на службу виробництву й використати здобутки науки для покращення методів виробництва. А що відкриття та винаходи в одній галузі сприяють новим відкриттям у інших, то поступ технологічних нововведень у індустріальних суспільствах відбувається надзвичайно швидко порівняно з традиційними суспільними системами.

Навіть у найрозвиненіших традиційних цивілізаціях більшість людей працювали на землі. Відносно низький рівень технологічного розвитку дозволяв лише невеличкій меншості бути звільненою від щоденної праці у галузі сільськогосподарського виробництва. Натомість найголовнішою характеристикою сьогоднішніх індустріальних суспільств є те, що переважна більшість зайнятого у виробництві населення працює на фабриках, в установах або закладах торгівлі, а не у галузі землеробства. Причому понад 90 відсотків людей живуть у містах, де більше можливостей знайти роботу і де постійно створюються нові робочі місця. Великі сучасні міста набагато більші своїми розмірами, аніж урбаністичні поселення, які ми знаходимо в традиційних цивілізаціях. У великих містах стиль життя стає більш імперсональним та анонімним, ніж раніше, адже у своєму повсякденному побуті ми значно частіше зустрічаємося з людьми незнайомими, аніж тими, яких добре знаємо. Великомасштабні організації, такі як ділові корпорації або урядові агенції, впливають на життя практично кожного індивіда.

Ще одна важлива характеристика сучасних суспільств пов'язана з організацією політичних систем, які набагато розвиненіші й діяльніші, аніж форми врядування в традиційних державах. У традиційних цивілізаціях політична влада (в особі монархів та імператорів) майже не мала прямого впливу на звичаї й побут більшості своїх підданих, які жили у відносно самостійних поселеннях. З розвитком індустріалізації транспортні перевезення та засоби комунікації стали набагато швидшими й ефективнішими, сприяючи утворенню інтегрованої "національної" спільноти.

Індустріальні суспільства стали першими національними державами, які виникли у світі. Національні держави — це політичні спільноти, відокремлені одна від одної чітко визначеними кордонами, а не розмитими "нічийними" зонами, що звичайно розділяли між собою традиційні держави. Уряди національних держав мають потужні засоби впливу на чимало аспектів життя своїх громадян, формуючи закони, які застосовуються до всіх, хто живе в межах цієї держави. Британія — це національна держава, як і практично всі суспільства, що існують у сучасному світі.

Застосування індустріальної технології аж ніяк на обмежується мирними процесами економічного розвитку. Вже на самій першій фазі індустріалізації сучасні виробничі процеси знайшли мілітаризоване застосування, і це в радикальний спосіб змінило характер війни, створивши набагато досконаліші, аніж у неіндустріальних культурах, арсенали зброї та способи воєнної організації. Вища економічна потуга, політична згуртованість та мілітарна перевага, разом узяті, пояснюють, чому за останні два сторіччя вплив західної цивілізації розповсюдився на весь світ.

Велика Британія як приклад індустріалізованого суспільства

Велика Британія — це одна країна з близько двохсот національних держав, які існують у сьогоднішньому світі. Порівняно з деякими іншими сучасними державами вона невелика як за площею своєї території, так і за своїм населенням. У Великій Британії живуть 58 мільйонів людей. А скажімо, Німеччина, ще одна індустріалізована країна, має 81 мільйон населення, Японія — 125 мільйонів, Сполучені Штати — 258 мільйонів. Проте, будучи далеко не найбільшою країною у світі за своїм населенням, Велика Британія все ж має більше людей, аніж Римська імперія в добу свого злету, що вказує на те, наскільки густіше, аніж дві тисячі років тому, сьогодні заселений світ.

Індустріальний характер Великої Британії стає очевидним, коли ми звернемо увагу на те, як мало людей працює у ЇЇ сільському господарстві — менш як два відсотки від усієї робочої сили. Як і інші індустріальні держави, Велика Британія імпортує велике розмаїття харчових продуктів із усього світу: чай — з Південної Азії, яблука — з Нової Зеландії, вино — з Франції і чимало іншої продукції з інших країн. А проте 2% зайнятих людей у сільському господарстві виробляють харчів більше, аніж достатньо, щоб прогодувати все населення Британських островів.

Якщо міряти за середнім річним прибутком на душу населення, то Велика Британія не дуже багате суспільство у порівнянні з деякими іншими індустріальними націями. За цим показником Велика Британія стоїть на двадцять першому місці у списку індустріальних країн. На першому місці — Швейцарія, на другому — Люксембург, на третьому — Японія. Але британці дуже багаті, якщо ми порівняємо їх з населенням сучасних суспільств, або теперішніх країн "третього світу". Велика Британія належить до країн, які іноді називають країнами "першого світу", на відміну від країн "другого" і "третього світу". До розгляду цих країн ми зараз і переходимо.