ПРАЦЯ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ, ОПЛАЧУВАНА І НЕОПЛАЧУВАНА ПРАЦЯ, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

Розділ 12. ПРАЦЯ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ

Основні поняття

• робота • економіка • поділ праці • безробіття

У більшості з нас праця забирає більшу частину життя, ніж будь-яка інша діяльність. Часто ми асоціюємо поняття праці з нудними обов'язками — переліком завдань, котрі ми хотіли б звести до мінімуму або взагалі знехтувати. Можливо, приступивши до читання цього розділу, ви думаєте так само! Якщо до своєї праці так ставиться більшість людей, то чому? Спробуймо знайти відповідь на це питання.

Робота означає щось більше, ніж просто марудні обов'язки, інакше люди, втративши її, не почувалися б такими покинутими та розгубленими. Як би ви почувалися, знаючи, що ніколи не знайдете роботу? У сучасному суспільстві мати роботу означає зберегти самоповагу. Навіть там, де умови праці доволі неприємні, а поставлені завдання нудні, робота виявляється конструктивним елементом психологічного стану та щоденної діяльності людей. Доречно навести кілька характеристик праці.

• Гроші. Зарплатня є головним ресурсом, від якого залежать люди, задовольняючи свої потреби. Без такого доходу стурбованість про завтрашній день, як правило, зростає.

• Рівень активності. Робота часто уможливлює набуття і вдосконалення навичок та вмінь. Навіть рутинна праця створює структуроване середовище, в якому поглинається енергія особи. Без цього можливості вдосконалювати такі вміння та навички може й не бути.

• Різноманітність. Праця уможливлює доступ до середовища, що контрастує з домашнім оточенням. У робочій атмосфері індивіди, виконуючи навіть доволі марудні обов'язки, можуть бути раді діяльності, відмінній від домашньої поденної роботи.

• Часова структура. Для людей, зайнятих на регулярній роботі, день переважно організований згідно з ритмом праці. Хоча іноді це може пригнічувати, але все-таки дає відчуття спрямованості в повсякденній діяльності. Непрацюючі особи часто називають своєю головною проблемою нудьгу і поступово втрачають відчуття часу. Як зауважив один безробітний: "Час втратив своє колишнє значення... Його так багато" (Fryer and McKenna, 1987).

• Соціальні контакти. Трудове середовище часто породжує дружбу й можливості участі у спільній діяльності з іншими особами. Коло друзів та знайомих, при відриві від робочого оточення, найімовірніше, зменшуватиметься.

• Персональна ідентичність. Праця переважно цінується за надання відчуття стабільної соціальної ідентичності. Зокрема, особливо

для чоловіків самоповага часто пов'язана з економічним внеском до сімейного бюджету.

На фоні цього довжелезного списку неважко зрозуміти, чому втрата роботи може зашкодити впевненості людей у своїй соціальній значущості.

ОПЛАЧУВАНА І НЕОПЛАЧУВАНА ПРАЦЯ

Ми часто думаємо про працю, керуючись поняттями "безробіття" та "оплачувана робота", однак у дійсності це надто спрощений погляд. Неоплачувана праця (наприклад, ремонт власного автомобіля або виконання домашніх обов'язків) посідає значне місце у житті багатьох людей. Багато видів роботи не відповідають традиційним категоріям оплачуваної трудової зайнятості. Скажімо, великий обсяг роботи, що виконується в неформальній економіці, безпосередньо не реєструється в офіційній статистиці зайнятості. Термін "неформальна економіка" означає операції поза сферою постійного найму, що іноді зводяться до обміну грошей на надані послуги, але часто і до простого обміну товарами чи послугами.

Майстер, який приходить полагодити телевізор, може одержати плату готівкою, без видачі квитанції або фіксованого переліку деталей виконаної роботи. Люди обмінюються "дешевизною", тобто краденими речами, з друзями або колеґами, віддячуючи за інші послуги. Неформальна економіка включає не тільки "приховані" операції з готівкою, але й багато форм самозабезпечення, які люди здійснюють удома та поза ним. Самостійна діяльність, домашнє устаткування та побутові інструменти створюють товари і послуги, за які інакше довелося б платити (Gershuny and Miles, 1983).

Домашня робота, що її традиційно виконують жінки, переважно не оплачується. І все-таки це робота, часто-густо важка й виснажлива. Важливу суспільну роль має добровільна праця на добродійні потреби або на інші організації. Мати оплачувану роботу важливо з усіх перелічених вище причин, однак категорія "праця" означав щось більше.

Ми можемо визначити РОБОТУ, оплачувану чи неоплачувану, як виконання завдань, що вимагає розумових та фізичних зусиль і має на меті виробництво товарів і послуг, що задовольняє людські потреби. Професія, або посада, є праця, що виконується в обмін на стабільну заробітну платню. У будь-якому суспільстві праця є основою ЕКОНОМІКИ. Економічна система складається з організацій, що відповідають за виробництво та розподіл товарів і послуг.

У цьому розділі ми проаналізуємо природу праці в сучасному суспільстві і розглянемо ті головні зміни, що впливають сьогодні на економічне життя. Праця завжди вписується у ширшу економічну систему. У сучасному суспільстві така система залежить від промислового виробництва. Як зазначалося в інших розділах цієї книги, сучасне суспільство докорінно відрізняється від давніших систем виробництва, заснованих здебільшого на сільському господарстві. Більшість людей працювала в полі або доглядала худобу. Натомість у сучасному суспільстві лише незначний прошарок населення працює у сфері сільського господарства, а сама праця фермера індустріалізувалася і значною мірою виконується не вручну, а машинами.

Сучасна промисловість постійно змінюється. Здебільшого це стосується технології. Технологія означає науково обґрунтоване використання обладнання з метою досягнення більшої ефективності виробництва. Природа промислового виробництва змінюється також під впливом широкомасштабних соціальних та економічних чинників. У цьому розділі ми зосередимо увагу і на технологічних, і на економічних змінах, продемонструвавши їхню роль у трансформації і промисловості сьогодні.

Для початку ми розглянемо оплачувану працю — працю в промисловому середовищі. Ми дослідимо зміни у виробничих процесах промисловості, а також їхній вплив на зайнятість. Промислове виробництво в жодному разі не слід розглядати як гармонійну сферу. У наступних підрозділах ми розглянемо походження виробничих конфліктів, зосередивши увагу на ролі страйків. Далі ми проаналізуємо роль жінок у промисловості. Зараз оплачувану роботу виконує більше, ніж будь-коли раніше, жінок, тож ми простежимо причини та наслідки такого явища. У заключній частині розділу ми дослідимо проблему безробіття і поставимо питання про майбутнє праці.

Почнемо з аналізу мінливих різновидів сучасного промислового виробництва.