ТЕОРЕТИЧНІ ДИЛЕМИ, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

ТЕОРЕТИЧНІ ДИЛЕМИ

Як нам оцінити відносну цінність цих чотирьох теоретичних підходів? Хоча у кожного з них є палкі прихильники, ці підходи багато в чому доповнюють один одного. Функціоналізм та більшість варіантів марксизму зосереджуються на більш широкомасштабних властивостях суспільних верств чи суспільств. їх хвилюють переважно "великі питання", наприклад: "Як суспільство тримається разом?" або "Якими є головні умови, що породжують суспільні зміни?". Натомість символічний інтеракціонізм концентрує більшу увагу на особистісних контекстах суспільного життя. Структуралізм відрізняється від інших підходів тим, що зосереджується здебільшого на культурних характеристиках соціальної діяльності.

Теоретичні підходи в соціології

Тож ми, обговорюючи конкретні соціологічні проблеми, певною мірою можемо вибірково покладатися на всі ці теорії; однак у деяких відношеннях вони справді суперечать одна одній. Існує кілька головних теоретичних дилем — пунктів тривалих протиріч чи суперечностей, які потрапляють у поле нашої уваги завдяки цим конфліктам поглядів, і деякі з цих дилем стосуються дуже загальних питань, скажімо, як нам слід тлумачити людську діяльність та соціальні інституції. Тут ми розглянемо ці чотири дилеми.

1. Перша дилема стосується діяльності людини та соціальної структури. Питання стоїть так: наскільки ми є творчими людьми, які активно контролюють обставини свого власного життя? Можливо, більшість нашої діяльності є результатом загальних соціальних чинників поза нашим контролем? Це питання завжди розмежовувало і досі розмежовує соціологів. Символічний інтеракціонізм наголошує на активних, творчих складових людської поведінки. Інші три підходи (за винятком деяких варіантів марксизму) наголошують на обмежувальній природі суспільного впливу на нашу діяльність.

2. Друге теоретичне питання стосується консенсусу та конфлікту в суспільстві Деякі погляди в соціології, включаючи багато тих, що пов'язані з функціоналізмом, наголошують на порядку та гармонії, притаманних людському суспільству. Ті, хто поділяє ці погляди — такі як Толкот Парсонс, розглядають безперервність і КОНСЕНСУС як найочевидніші характеристики суспільства, проте з умовою, що вони з часом можуть змінюватися. З іншого боку, інші соціологи — особливо ті, хто перебуває під сильним впливом Маркса чи Вебера, — наголошують на все проникності соціального КОНФЛІКТУ. Вони вважають, що суспільства вражені хворобами розмежування, протистоянь і конфліктів. Твердження про схильність людей жити в мирі один з одним у більшості випадків видається їм ілюзорним; як вони стверджують, навіть за відсутності відкритого протистояння залишається глибоке розмежування інтересів, яке в певний момент може вилитися в активний конфлікт.

3. Існує й третя головна теоретична дилема, яка не має глибокого коріння в давніх традиціях соціології, і все ж нехтувати нею більше не можна. Це проблема способу впровадження у сферу соціологічного аналізу універсального розуміння тендеру. У минулому всі головні ініціатори розвитку соціологічної теорії були чоловіками, а в своїх працях вони практично не приділяли уваги факту тендерного розмежування людей (Sydie, 1987). У їх працях людські індивіди постають як "нейтральні" — вони, радше, є абстрактними діячами, ніж розмежованими чоловіками й жінками. Оскільки у нас немає наміру детально розглядати зв'язок категорії тендеру з більш усталеними формами теоретичного мислення в соціології, ця проблема сьогодні, можливо, є найважчою для цих чотирьох підходів.

Однією з головних теоретичних дилем, пов'язаних із категорією тендеру, е наступне: Чи слід нам ввести "тендер" як загальну категорію в наше соціологічне мислення? Або, навпаки, чи маємо ми аналізувати тендерні проблеми, розкладаючи їх на більш конкретні чинники, що впливають на поведінку чоловіків і жінок у різних ситуаціях? Поставимо питання Інакше: чи існують характеристики, які б розмежовували чоловіків та жінок з огляду на їхні особистості та соціальну поведінку в усіх культурах? Чи, може, тендерні відмінності завжди мають пояснюватися через інші відмінності, які розмежовують суспільство (наприклад, класові)?

4. Четверта проблема стосується не так загальних характеристик людської поведінки або суспільства у цілому, як рис сучасного суспільного розвитку. Вона стосується визначення чинників впливу на походження та природу сучасних суспільств і походить з відмінностей між марксистським та немарксистським підходами. В центрі цієї дилеми стоїть таке питання: якою мірою сучасний світ сформовано економічними чинниками, виокремленими Марксом, зокрема механізмами капіталістичного економічного підприємництва? І навпаки, якою мірою інші чинники (такі як соціальні, політичні або культурні) зумовили суспільний розвиток в сучасну епоху?

Розгляньмо кожну з цих дилем почергово.