Обладнання торгових залів магазинів, Добір торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазинів, Види немеханічного обладнання, Визначення потреби в торгових меблях, Організація торгівлі - Апопій В.В. Бібліотека українських підручників

15.1.3. Обладнання торгових залів магазинів

Види немеханічного обладнання

Основними видами немеханічного обладнання торгових залів магазинів для розміщення виставкового, робочого і резервного запасів товарів є гірки, корпусні вироби торгового обладнання, автономне обладнання (рис. 15. і).

Гірки — найбільш розповсюджений тип обладнання; за розташуванням поділяються на пристінні, острівні й привітринні, а за товарним профілем — на універсальні і спеціалізовані.

Універсальні застосовуються для демонстрації і продажу більшості продовольчих і непродовольчих товарів, вони мають довжину 900 мм, ширину — 600, 800 мм, висоту — 2000 і 2200 мм. На них монтується кілька полиць завширшки 200-600 мм, до яких прикріплюються ціннико-тримачі. Полиці встановлюються горизонтально або під певним кутом. Для зберігання резервного запасу товарів у деяких конструкціях гірок замість нижньої полиці вбудовують підшафники. Для дрібних товарів на підшафниках і полицях установлюють касети. Касети — це місткості з комірками, які використовуються для викладки галантерейних, канцелярських, кондитерських виробів та інших малогабаритних товарів.

Універсальні острівні гірки відрізняються від пристінних двобічною конструкцією, меншими висотою (1400, 1600, 1800 мм) і глибиною (1200,1600 мм), а також двобічною рекламною панеллю.

Стандарт (англ. standard — норма, взірець). Як нормативно-технічний документ стандарт установлює комплекс нормативних правил, вимог до об'єкта стандартизації і затверджується компетентним органом. Стандартизація — процес установлення і застосування стандартів.

Немеханічне обладнання торгових залів магазинів

Рис. 15.1. Немеханічне обладнання торгових залів магазинів: а— гірка привітринна універсальна для продовольчих товарів, іграшок тощо (висота 1200 мм);

б — гірка острівна універсальна (висота 1600 мм); в — гірка-вітрина пристінна універсальна (висота 2200 мм); г — прилавок з касовим ящиком (900 х 780 х 850 мм); д — вішала для одягу (950 х 700 х 1600 мм); е — кабіна примірочна (1200 х 1200 х 1930 мм); є — кабіна касова (1400 х 1000x1250мм)

Універсальні привітринні гірки за конструкцією подібні до острівних, але на боці, повернутому до віконної вітрини, є нахилені полиці, що дає можливість оглядати товар з вулиці, їх висота становить 1200 мм.

Спеціалізовані гірки призначені для обмеженого асортименту товарів (хлібобулочних виробів, кондитерських і бакалійних товарів, тканин, взуття тощо).

Складаються гірки з опорних стояків, з'єднувальних стяжок, щитів, декоративних стінок і товароносіїв. Опорні стояки виготовляють з труб прямокутного, круглого перетину або гнутого профілю з перфорацією, яка дає змогу регулювати висоту встановлення полиць і інших пристроїв з боків гірок, розміщених у кінці секції. Стояки з'єднуються стяжками, для міцного встановлення гірок на підлозі стояки мають ніжки, що регулюються за висотою. Деякі моделі гірок мають щити з перфорацією, в якій закріплюють товароносії: полиці, касети, кошики, навісні вітрини тощо.

До корпусних меблів належать прилавки, столи, подіуми, стенди для демонстрації товарів, примірочні кабіни, банкетки для примірки взуття.

Прилавки використовують для викладки і продажу продовольчих і непродовольчих товарів, пакування і розміщення реєстраторів розрахункових операцій. Вони являють собою збірно-розбірний корпус і складаються з кришки й дна, стінок двох пар опорних стояків, рам і штанг. Конструктивні особливості їх залежать від конкретного призначення. З лицьового боку прилавки мають полицю для сумок покупців, а з боку продавця — розсувні дверцята й полиці або висувні ящики. Прилавок має довжину 900—1500 мм, ширину — 600—1200 мм, висоту — 700—900 мм. Прилавки завдовжки 1500 і завширшки 1200 мм застосовують для продажу тканин.

До спеціалізованих належать прилавки з касетами — для викладки невеликих за розмірами товарів; засклені згори з висувними пультами (прилавки-вітрини) — для ювелірних виробів, сувенірів, галантереї, годинників, бакалії та кондитерських виробів тощо.

Столи призначені для викладки і пакування товарів, перекладання товарів покупцями з закупівельних кошиків у власні сумки. Столи мають довжину 600—900 мм, ширину — 400—450 мм, висоту 750—900 мм. Столи для відмірювання і розкрою тканин мають більші розміри: довжину — 1200 мм, ширину — 900 мм, висоту 1100 мм. Вони обладнані висувним ящиком для ножиців та інших допоміжних інструментів і висувною полицею, яка збільшує довжину кришки столу.

Подіуми — являють собою невисокі столи або тумби, які використовуються в торговому залі для показу великогабаритних товарів (мотоциклів, холодильників, пральних машин, піаніно) завдовжки 900, 1200 мм; завширшки 600, 800 мм; заввишки 250, 280 мм.

Стенди використовують для демонстрації товарів (одягу, взуття, тканин, тюля, головних уборів, килимових виробів тощо). За будовою вони поділяються на щитові (складаються з допомогою з'єднувальних накладок із демонстраційних уніфікованих щитів) й каркасні. Розміри каркасного стенда відповідають розмірам опорних стояків, які зв'язані між собою стяжками. На каркасі закріплюють пристрої для показу зразків товарів (кронштейни, штанги, полиці, каретки). Розміри каркасних стендів становлять 900—3400 мм завдовжки, 600—2000 мм завширшки, 1800—3200 мм заввишки.

Примірочні кабіни застосовують у магазинах, які торгують готовим одягом. Вони складаються з розбірних уніфікованих щитів на стояках, що можуть регулюватися за висотою. Дверний отвір в них має металеві штанги для закріплення занавісок. Кабіни облаштовуються дзеркалами й вішалками для одягу, Розміри кабін становлять 1200—1500 мм завдовжки, 1200 мм завширшки, 1800—2400 мм заввишки.

Банкетки призначаються для примірювання взуття, їх випускають у вигляді одно-, дво- й тримісних сидінь. Одномісна банкетка має розміри 420 мм завдовжки, 400 мм завширшки, 380 мм заввишки.

Автономне обладнання складається з окремих пристроїв та вішал, призначених для вдосконалення прийомів і методів демонстрування товарів з метою організації торгово-активних зон продажу. До складу автономного обладнання входять окремо розташовані вішала, пристрої для демонстрації товарів, пересувні столи для телерадіоапаратури.

Пристрої для демонстрації служать для викладки і продажу швейних товарів, трикотажних виробів, шкіряної та текстильної галантереї, взуття. Мають вигляд стояка (опори) з закріпленими на ній кільцевими, спіралеподібними, дугоподібними, кошикоподібними насадками. Пристрої мають діаметр 500—800 мм, висоту 1000—2070 мм.

Вішала призначені для викладки і продажу верхнього одягу, бувають однорядні і дворядні, одноярусні (для верхнього одягу) і двоярусні (для костюмів), стаціонарні і пересувні, з дзеркалами і без них, з прямими, гнутими, нерухомими і такими, що обертаються, штангами. Розміри вішал з прямими штангами становлять 900-1800 мм завдовжки, 500—700 мм завширшки, 1200—2000 мм заввишки. У вішал з круглими штангами діаметр і висота — до 1000 мм.

При доборі оптимального набору торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазину необхідно враховувати товарний профіль підприємства і розмір його торгового залу, особливості продажу товарів, обсяг товарообігу і частоту поповнення товарних запасів, кількість товарів, яку можна розмістити на обладнанні.

Важливим показником, що визначає набір торгових меблів, є розмір демонстраційної площі, тобто площі меблів, призначеної безпосередньо для розміщення і демонстрації товарів. Ця площа визначається як сума площ і місткості меблів, на яких можуть бути розміщені товари, а також площа, зайнята основами великогабаритних товарів (побутова техніка, мотоцикли, піаніно). Відношення сумарної площі викладки до площі торгового залу визначає ступінь використання торгового залу під викладку товарів, яка характеризується коефіцієнтом демонстраційної площі. Він розраховується за формулою:

де Кд — коефіцієнт використання торгового залу під викладку товарів;

Пв — площа викладки, м2;

Птз — площа торгового залу, м2.

Оптимальний розмір цього коефіцієнта дорівнює 0,70—0,90. Показником використання місткості торгових меблів є коефіцієнт місткості меблів (Км), який розраховується за формулою:

де Зт — запас товарів, який розміщений на торгових меблях, грн;

Пу — установочна площа, м2.

Ступінь раціональності добору комплекту меблів визначає також коефіцієнт установочної площі (Ку). Він визначається відношенням сумарної площі, зайнятої торговими меблями, до площі торгового залу:

де Пу — установочна площа, м2.

Оптимальними параметрами цього показника для кооперативних магазинів самообслуговування є 0,27—0,32.

15.1.4. Добір торговельного немеханічного обладнання для оснащення магазинів

Визначення потреби в торгових меблях

Потребу в немеханічному обладнанні для конкретного магазину визначають нормативним і розрахунковим методами.

Нормативним методом визначається набір обладнання і його кількість при будівництві торгових підприємств, після реконструкції або капітального ремонту, якщо вони відповідають затвердженому типорозміру. При цьому керуються чинними нормами технічного оснащення магазинів споживчої кооперації.

Розрахунковий метод визначення потреби в немеханічному обладнанні застосовується, в разі коли торгове підприємство після капітального ремонту чи реконструкції не відповідає затвердженому типорозміру.

Так, для визначення потреби в торгових меблях для конкретного магазину розрахунковим методом необхідно спочатку розробити схему технологічного планування магазину з позначенням стін і перегородок, вікон, дверей тощо відповідно до правил, зазначених у стандартах, а потім розставити на ній меблі.

Кількість основного обладнання визначається виходячи з обсягу одночасного зберігання в торговому залі запасів кожної групи, необхідних для нормальної, організації торгівлі в натуральних показниках. Поділивши необхідний обсяг товарних запасів на нормативну кількість товарів, що припадає на 1 м2 установочної площі, визначають приблизну потрібну загальну установочну площу. Потім діленням загальної установочної площі на установочну площу одиниці обладнання визначають його кількість. Після цього виявляють відповідність отриманих техніко-економічних показників (Ку, Кв) оптимальним параметрам (0,27—0,32; 0,70—0,90). У позитивному випадку складають специфікації на корпусні, укомплектовані вироби і деталі (згідно з методичними рекомендаціями, наведеними в каталогах торгових меблів ТО-5 та інших) для збирання необхідних композицій торгових меблів.

Загальна потреба торговельного обладнання для торгової організації обчислюється за формулою:

де Пнов — потреба для оснащення нових торгових підприємств, од.;

Пдоосн — потреба дооснащення діючої мережі, од.;

Пзам — потреба для заміни фізично спрацьованого обладнання, од.