Техніко-економічні показники використання складів, Техніко-економічні показники роботи складів, Розмір вантажообігу складу, Пропускна спроможність складу, Раціональне використання загальної площі складу, Коефіцієнт використання об'єму складу, Собівартість

5.6.7. Техніко-економічні показники використання складів

Техніко-економічні показники роботи складів

Для оцінки ефективності роботи складів і пошуків способів її підвищення розраховуються різноманітні техніко-економічні показники: розмір вантажообігу; пропускна спроможність складу; раціональне використання площі й місткості складу; собівартість переробки 1 т вантажів; рівень продуктивності праці і рівень механізації робіт.

Розмір вантажообігу складу

Розмір вантажообігу складу (Вс) визначається кількістю перероблених (тонн, кубометрів, метрів тощо) товарів по надходженню і відпуску за формулою

де То-с — оптово-складський товарообіг складу, тис. грн; Вт — середня вартість 1 т вантажів, тис. грн.

Оптово-складський товарообіг — це важливий показник, що характеризує роботу складу за певний період часу (місяць, квартал, рік). Він показує суму реалізованих товарів зі складу в грошовому виразі як в загальному обсязі, так і за окремими товарними групами. Середня вартість 1 т товару за товарними групами визначена ЦІНОПУРом Центроспілки.

Пропускна спроможність складу

Пропускна спроможність складу (Пс) показує, яка кількість товарів перероблена на складі за одиницю часу, і розраховується за формулою

де Мс — місткість складу, тис. грн. або т; Оз — оборотність запасу товарів, разів.

Місткість складу показує, яку максимальну кількість товарів можна одночасно зберігати на складі (в тис. грн або т). Пропускна спроможність складу перебуває у прямій залежності від величини коефіцієнта швидкості обороту товарів. Під коефіцієнтом швидкості обороту розуміють відношення річного (квартального, місячного) обороту товарів до середнього залишку його на складі за цей самий період. Чим більший коефіцієнт швидкості обороту, тим краще працює склад, т. є. з меншими товарними запасами склад забезпечує безперебійне постачання своїх покупців.

Загальна площа складу (Пзаг) визначається параметрами внутрішніх складських приміщень у квадратних метрах.

Раціональне використання загальної площі складу

Раціональне використання загальної площі складу характеризується коефіцієнтом використання загальної площі (Кп.з.), тобто відношенням корисної площі до загальної площі складу:

де Пк.п — корисна площа складу, м2; Пмг — загальна площа складу, м2.

Коефіцієнт використання корисної площі складу (Кк.п.) розраховується за формулою

де Пз — площа, зайнята під зберігання товарів, м2; Пк — корисна площа складу, м2.

Коефіцієнт використання площі залежить від типу складу і механізації вантажно-розвантажувальних робіт, він коливається від 0,25 до 0,6. Для підвищення ефективності використання складських площ зменшують ширину проходів між стелажами, застосовують сучасніше і менш габаритне підйомно-транспортне обладнання. Отже, чим вищий коефіцієнт використання площі, тим нижча вартість зберігання товарів.

Коефіцієнт використання об'єму складу

Коефіцієнт використання об'єму складу (Ko.с.) визначається за формулою

де Оз.т. — об'єм складу, зайнятий під зберігання товарів, м, Ок — корисний об'єм складу, м3.

Собівартість переробки 1 т вантажу в грн.

Собівартість переробки 1 т вантажу в грн (Cп) визначається за формулою:

де Сзаг — загальна сума експлуатаційних витрат за рік, грн. Розмір експлуатаційних витрат за рік (Сзаг) визначається за формулою

де 3 — річна зарплата робітників, які обслуговують обладнання, й адміністративно-технічного персоналу; Е — річні витрати на електроенергію; М — річні витрати на мастильні та інші допоміжні матеріали; Ам — річні відрахування на амортизацію і ремонт обладнання; Ас — річні відрахування на амортизацію і ремонт складських будівель і споруд.

Собівартість переробки однієї тонни вантажів визначається при ручній і механізованій переробці вантажів і використовується для розрахунку економічного ефекту від упровадження засобів механізації. Основними напрямами зниження собівартості переробки складських вантажів є механізація складських операцій, підвищення продуктивності механізмів і ефективніше їх використання.

Продуктивність праці працівників складу

Продуктивність праці працівників складу (Пп) визначається кількістю переробленого за зміну вантажу чи обсягом оптово-складського товарообігу, який припахає на одного працівника і розраховується за формулою

де Пп — продуктивність праці, т/людино-зміна; Взаг — загальна кількість переробленого вантажу за певний період (рік, квартал, місяць); К3— кількість людино-змін, витрачених на переробку вантажів.

Рівень механізації складських робіт

Рівень механізації складських робіт (Pм) визначається за формулою:

де Рм — рівень механізації, %; Ом.р — обсяг механізованих робіт, т; Oзаг — загальний обсяг робіт, виконуваних на складі, т.

Загальний обсяг робіт включає як механізовані роботи, так і ті, що виконуються вручну.

Підвищення рівня механізації вантажно-розвантажувальних і складських робіт досягається за рахунок удосконалення технологічних процесів і впровадження сучасного підйомно-транспортного обладнання, що сприяє зростанню продуктивності праці, економії робочої сили і зниженню собівартості переробки вантажів.