Каста, Стани, Класи, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

Каста

Каста асоціюється передусім з культурами Індійського субконтиненту. Сам термін "каста" — не індійського походження, він запозичений з португальської мови і означає "раса" або "чиста порода". Самі індійці не мають єдиного терміна, який би описував кастову систему назагал, а цілу низку слів, що стосуються різних її аспектів, два головні з яких — це "варна" і "джаті". Варка складається з чотирьох категорій, кожна з котрих має різний ступінь соціального пошанування. Нижче цих чотирьох груп розміщуються "недоторканні", що перебувають у найневигіднішому становищі. Джаті — це групи, які визначаються локально, і кожна з них має власний поділ на касти.

Кастова система надзвичайно складна і в різних місцевостях має різну структуру, причому ці відмінності настільки істотні, що йдеться, власне, не про одну "систему", а про розмаїття різних, досить слабко пов'язаних вірувань та звичаїв. Проте деякі принципи широко поділяються. Браміни, що належать до найвищої варни, є найдосконалішими з погляду чистоти, недоторканні — найменш чисті. Браміни повинні уникати певних контактів з недоторканними, і лише останнім дозволяється контактувати із тваринами або речовинами, які вважаються нечистими. Кастова система тісно пов'язала з вірою індусів у відродження; вони вірять, що індивіди, які нехтують обов'язками та ритуалами своєї касти, у наступному втіленні відродяться в нижчому становищі. Індійська кастова система ніколи не була абсолютно статичною. Хоча індивідам забороняється переходити з касти в касту, групи в цілому можуть змінювати, й часто змінюють, свою позицію в кастовій ієрархії.

Поняття касти часто вживається поза індійським контекстом, там де дві або більше етнічні групи великою мірою сеґреґовані одна від одної і де домінують поняття расової чистоти. За таких обставин існують суворі табу (іноді й закріплені в законі), що забороняють змішані шлюби між названими групами. Коли в південних штатах США було скасовано рабство, межа розділу між чорними й білими залишилася такою нездоланною, що, характеризуючи цю систему соціальної стратифікації, дехто вживав термін "каста". Поняття "каста" також застосовували до південноафриканських реалій, де донедавна між білими й чорними існувала найсуворіша сеґреґація, і змішані шлюби або сексуальні контакти між ними заборонялися законом (див. розділ дев'ятий, "Етнічність і раса").

Стани

Стани були складовою європейського феодалізму, проте існували й у багатьох інших традиційних цивілізаціях. Феодальні стани складалися з різних страт (верств) і мали різні обов'язки та права стосовно один одного, деякі з них обумовлювалися законом. У Європі найвищий стан складався з аристократії та дворянства. Духівництво утворювало другий стан, нижчий за своїм статусом, але наділений багатьма певними привілеями. До так званого "третього стану" належав простолюд — кріпаки, вільні селяни, купці та ремісники. На відміну від каст, між станами до певної міри дозволялися змішані шлюби та індивідуальна мобільність. Наприклад, простолюдинам могли дарувати дворянство у винагороду за великі заслуги перед монархом; купці іноді могли купити собі титул. Залишки цієї системи збереглись у Британії, де досі визнаються спадкові титули, а відомих бізнесменів, високих урядовців та інших можуть прийняти в дворянство або зробити перами на подяку за їхні послуги.

Станова система в минулому мала тенденцію розвиватися там, де існувала традиційна аристократія, побудована на шляхетному походженні. У феодальних системах, як у середньовічній Європі, стани були тісно пов'язані з місцевою маєтною спільнотою: вони утворювали скоріш локальну, ніж національну систему стратифікації. В більш централізованих традиційних імперіях, таких як Китай або Японія, вони були організовані здебільшого на національній основі. Іноді відмінності між станами опиралися на релігійні вірування, хоча лише зрідка такою мірою, як у кастовій системі індусів.

Класи

КЛАСОВІ системи відрізняються в багатьох аспектах від рабовласницької, кастової або станової. Особливо слід відзначити чотири відмінності:

1. На відміну від інших типів суспільної стратифікації, класи не встановлюються законом і не спираються на релігійну традицію; належність до певного класу не пов'язана з успадкованими привілеями, підкріпленими законом або звичаєм. Класові системи за своєю суттю набагато плинніші, аніж інші типи стратифікації, й лінії поділу між класами ніколи не бувають чітко визначеними. Не існує формальних заборон на змішані шлюби між представниками різних класів.

2. Індивід, принаймні почасти, досягає свого класу, а не просто "одержує" його при народженні, як то буває в інших системах соціальної стратифікації. Соціальна мобільність — рух угору або вниз у класовій структурі — явище набагато поширеніше, ніж у інших системах. (У кастовій системі індивідуальний перехід із однієї касти в іншу неможливий.)

3. Класи утворюються залежно від різниці в економічному становищі між угрупованнями індивідів, нерівностей у володінні та контролі над економічними ресурсами. В інших типах стратифікаційних систем найбільше значення, як правило, мають неекономічні фактори (скажімо, вплив релігії на індійську систему кастового поділу).

4. В інших типах стратифікаційних систем нерівності виражаються передусім через персональні взаємини обов'язку або зобов'язань — між кріпаком і поміщиком, рабом і його господарем або індивідами з вищої і нижчої касти. Класові системи, навпаки, функціонують через широкомасштабні зв'язки імперсонального характеру. Наприклад, одна з головних засад класових відмінностей полягає в нерівних умовах праці та її оплати; ці нерівності стосуються усіх людей у специфічних професійних категоріях, виникаючи внаслідок економічних обставин, що характеризують економіку в цілому.

Ми можемо визначити клас як широке угруповання людей, які спільно розпоряджаються економічними ресурсами, що вирішальним чином формує стиль їхнього життя. Майнова власність, а також рід занять — ось головні підвалини класових відмінностей. Основні класи, що існують у західних суспільствах, це вищий клас (багатії, підприємці та промисловці, вищі урядовці — ті, хто має у своїй власності або безпосередньо контролює ресурси); середній клас (до якого належить більшість "білих комірців" та професіоналів); і робітничий клас ("сині комірці" та люди, зайняті ручною працею). В деяких індустріалізованих країнах, таких як Франція або Японія, донедавна важливу роль відігравав і четвертий клас — селяни (люди, зайняті в традиційних галузях сільськогосподарського виробництва). У країнах "третього світу" селяни досі є найбільшим класом.

А зараз ми обговоримо основні теорії стратифікації, що виникли і були розроблені на теренах соціології, зосередивши головну увагу на тому, наскільки адекватно вони описують сучасні суспільства.