Піаже: коґнітивний розвиток, Етапи коґнітивного розвитку, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

Піаже: коґнітивний розвиток

Праці Жана Піаже здобули славу, що мало чим поступалася славі наукової спадщини Фройда. Піаже народився у Швейцарії 1896 р. і протягом майже всього свого життя був директором інституту розвитку дитини в Женеві. Він опублікував безліч книжок та наукових праць, і не тільки з проблем розвитку дитини, а й з історії думки, філософії та логіки. Його надзвичайно продуктивна діяльність тривала до самої його смерті в 1980 р.

Фройд надавав такої великої ваги ранньому дитинству, проте ніколи не вивчав дітей безпосередньо. Його теорія була сформована на основі спостережень над поведінкою своїх дорослих психотерапевтичних пацієнтів. Так само не вивчав дитячої поведінки й Мід, опрацьовуючи свої ідеї в контексті філософської дискусії. Піаже, навпаки, майже все своє життя спостерігав за поведінкою немовлят, малих дітей та підлітків. Він здебільшого будував свою наукову роботу на ретельних спостереженнях за обмеженим числом індивідів, аніж вивченням великих вибіркових масивів. Однак він був переконаний, що його головні відкриття адекватно описують розвиток дитини в усіх культурах.

Етапи коґнітивного розвитку

Піаже надавав великої ваги спроможності дитини активно осмислювати світ. Діти не пасивно всмоктують у себе інформацію, а відбирають і тлумачать те, що вони бачать, чують і відчувають у навколишньому світі. Зі своїх спостережень над дітьми та численних експериментів, які він здійснював, вивчаючи їхнє мислення, Піаже дійшов висновку, що люди проходять через певні етапи коґнітивного розвитку, тобто поступово навчаються думати про себе та про своє середовище. Кожен етап передбачає набуття нового вміння й залежить від успішного завершення попереднього.

Перший етап — сенсоромоторний, що триває від народження до віку приблизно двох років. Немовля, якому ще не виповнилося чотири місяці, неспроможне відрізнити себе від середовища. Наприклад, дитина не розуміє, що її колиска скрипить від її власних рухів. Вона не відрізняє предмети від людей і не знає, що щось може існувати поза межами досяжності її зору. Як показують дослідження, про які ми вже згадували, немовлята поступово навчаються відрізняти людей від предметів і починають розуміти, що й ті, й ті існують незалежно від їхнього безпосереднього сприйняття. Піаже називає цей ранній етап розвитку сенсоромоторним, тому що немовлята навчаються через свої безпосередні відчуття, переважно торкаючись до предметів, маніпулюючи ними і фізично відкриваючи своє середовище. Головним результатом цього етапу є те, що по його завершенні дитина розуміє: її середовище має певні й стабільні властивості.

Наступна фаза, яку Піаже назвав перед оперативним етапом, — це той період розвитку дитини, якому він присвятив більшу частину своїх досліджень. Цей етап триває від двох років до семи, коли діти опановують мову і стають спроможні вживати слова та інші знаки для зображення предметів та образів у символічній манері. Чотирирічний малюк може, наприклад, плавно повести рукою, зображуючи поняття "літак". Піаже називає цей етап передоперативним, тому що діти ще неспроможні застосовувати свої розумові здібності, які швидко розвиваються, систематично. На цьому етапі світогляд дітей характеризується егоцентризмом. Піаже застосовує це поняття не в тому розумінні, в якому воно має стосунок до егоїзму, а в тому, в якому воно характеризує схильність дитини тлумачити світ виключно з погляду своєї власної позиції. Вона, наприклад, не розуміє, що інші люди бачать об'єкти з іншого місця й під іншим кутом зору, аніж вона. Піднявши книжку, малий може запитати, що означає зображена в ній картинка, не розуміючи, що людина, яка сидить навпроти, бачить лише обкладинку.

Діти на передоперативному етапі неспроможні підтримувати зв'язну розмову з кимось іншим. В егоцентричній розмові кожна дитина говорить щось своє, безвідносно до сказаного попередніми мовцями. Діти розмовляють разом, але не одне з одним, як то буває в дорослих. Протягом цього етапу свого розвитку діти не мають загального розуміння категорій думки, самоочевидних для дорослих: йдеться про такі поняття, як причинність, швидкість, вага або кількість. Коли дитина, наприклад, бачить, як переливають воду з високої тонкої посудини в нижчу й ширшу, вона не зрозуміє, що об'єм води залишиться тим самим — вона подумає, що в новій посудині води менше, оскільки її рівень там нижчий.

Третя фаза, конкретний оперативний етап, триває від семи до одинадцяти років. Протягом цієї фази діти засвоюють абстрактні, логічні поняття. Вони навчаються без особливих труднощів давати раду таким ідеям, як причинність. Дитина на цій стадії розвитку зрозуміє хибність логічного висновку про неоднакову кількість води у вузькій та широкій посудині, хоча вона й перебуває там на різних рівнях. Вона стає спроможна здійснювати математичні операції множення, ділення і віднімання. Діти на цій стадії набагато менш егоцентричні. Якщо запитати в дівчинки на передоперативному етапі: "Скільки в тебе сестричок?", вона може відповісти правильно: "Одна". Та якщо ми запитаємо: "А скільки сестер у твоєї сестрички?", — вона вельми ймовірно відповість: "Ніскільки", — бо неспроможна подивитися на себе очима своєї сестри. На конкретному оперативному етапі дитина не має проблем із правильною відповіддю на таке запитання.

Від одинадцяти до п'ятнадцяти років триває фаза, яку Піаже називає формальним оперативним періодом. У підлітковому віці дитина, яка активно розвивається, стає спроможна розуміти глибоко абстрактні та гіпотетичні ідеї. Зіткнувшись із якоюсь проблемою, діти на цьому етапі спроможні переглянути всі можливі способи її розв'язання й проаналізувати їх теоретично, щоб знайти правильний результат. Підліток, що перебуває на формальному оперативному етапі, спроможний зрозуміти, чому деякі види запитань є трюковими головоломками. Дитина може зуміти чи не зуміти дати правильну відповідь на запитання: "Яке створіння є водночас пуделем і собакою?" (правильна відповідь: "Пудель"), але вона зрозуміє, чому ця відповідь правильна й оцінить закладений у ній гумор.

Згідно з Піаже, перші три етапи розвитку дитини мають універ сальний характер; але не всі люди проходять через формально опе ративний етап. Розвиток формально оперативної думки почасті залежить від рівня й характеру шкільної освіти. Дорослі з низьким рівнем освіти продовжують тяжіти до конкретного мислення і зберігають значні рештки егоцентризму.