Людина у світі пригодництва: ситуативіїість, вольове випробування, досягнення., Основи психології - Киричук О.В. Бібліотека українських підручників

Людина у світі пригодництва: ситуативіїість, вольове випробування, досягнення.

У житті людини є такий вік, коли вона сама відшукує ситуації, що потребують здійснення вчинку. Вчинок стає головною метою, а не чимось випадковим, допоміжним. Спрямованість особистості, якщо її розуміти як ієрархію життєвих завдань, стає спрямованістю на щось нове, вчинкове, пригодницьке, героїчне. Цей вік, який називають парадоксальним, критичним, перехідним, найскладнішим, періодом бурі й натиску, вагань і потрясінь, — вік підлітковий, отроцтво.

Типові характеристики підліткового віку пов'язані з його негативними проявами. Знижується працездатність, зникають колишні інтереси, розвінчуються авторитети. Зростає негативізм щодо будь-яких вимог дорослих, яскраво виявляються реакції емансипації, спроби будь-що демонструвати свою незалежність. У дівчаток усі ці зміни починаються звичайно трохи раніше, ніж у хлопчиків, і відбуваються не так інтенсивно. Перехідний період у дівчат ніби розтягнутий у часі, але й вони демонструють певні підліткові порушення поведінки.

Для підлітка зміст власного психічного життя — об'єкт осмислення та узагальнення. Внутрішній світ є феноменом, який затьмарює реальну дійсність. Розбіжність між зовнішнім та внутрішнім стає глобальною: власне "Я", як його відчуває тринадцятирічна людина, і весь інший світ розділені безоднею, прірвою, котру, як підлітку часом здається, ніколи не можна буде подолати. Не випадково JI.M. Толстой називав цей вік "пустелею отроцтва".

Якщо не заглиблюватися в пізнання цього вікового етапу, може виникнути переконання, що підліткам властиві анархізм, егоїзм, індивідуалізм, що всі вони схильні до жорстокості, злочинів, самогубств і т.ін. Наукові спостереження свідчать, що чотирнадцятирічні діти час від часу почувають себе настільки погано, що плачуть без будь-яких причин. Тривога та депресія — теж типові для підліткового віку явища.

Особливості світосприймання підлітка стають зрозумілішими, якщо подивитися на лабіринти його оточення. Підліток цілком перебуває в досить уявній, але абсолютно реальній для нього ситуації, так що його свідомість набуває специфічного ситуативного характеру. Зацікавлення фантастикою, пристрасть до пригодництва, жа-доба нових вражень, мандрів, незвичайних обставин штовхають підлітка далеко за межі буденного.

Тінейджер живе внутрішньо дуже складно й напружено. Він ледве встигає справлятися зі шквалом внутрішніх суперечностей. Цілком поглинутий теперішнім, він бачить майбутнє у рожевому світлі, в ореолі жаданої дорослості. Минуле відкидається зовсім як несамостійність, що дуже набридла, як дитинність, смішна залежність від дорослих. Долаючи обмеження батьківської опіки, підліток здійснює чимало акцій незалежності, навіть удається інколи до втечі, бродяжництва, мандрувань за допомогою автостопу.

Підлітковий вік — один із найважливіших періодів усвідомлення статевої належності. Обраі фізичного "Я" опиняється в центрі уваги, й тимчасова тілесна дисгармонійність, непропорційність спонукає до стійких і дуже болісних внутрішніх переживань. Кожна друга дитина в 13-14 років має великі претензії до власної зовнішності, що безпосередньо впливає на рівень самооцінки. Самооцінка, особливо у дівчат-підлітків, стає значною мірою оцінкою своєї привабливості. Психічні травми, пов'язані з прискіпливим ставленням до зовнішності, можуть закріплюватися і впливати на особистісний розвиток навіть у зрілі роки.

Дівчат, які мають претензії до власної зовнішності, не задовольняють їхні вага, одяг, статура, ніс, волосся, зріст. Хлопцям, як правило, здається, що вони недостатньо високі, середній зріст вони сприймають суб'єктивно нижче, ніж це є насправді, і вважають себе слабшими, менш привабливими, ніж їхні високі ровесники. В цілому для дівчат зовнішній вигляд є більш значущим, ніж для юнаків, тому пов'язані зі статевим дозріванням зміни в бік його погіршання вони сприймають хворобливіше.

Дитяча гра існує й серед підлітків, але вона вже має яскраво виражену зав'язку, кульмінацію і розв'язку. Це діяльність, що потребує змагання, створює умови для порівняння себе з ровесниками. Так, і гри -драматизації перетворюються на театралізовані вистави, наприклад за сюжетами популярного англійського письменника Толкієна, де створюється можливість для певних історичних ретроспектив, імпровізацій на героїчні теми. Товариства так званих толкієністів, що існують роками в різних містах і країнах, влаштовують турніри, моделюють специфічний одяг, зброю, створюють свій кодекс честі. На відміну від дитини, яка не входить надовго в роль, підліток перевтілюється на значний час, і це перевтілення стає цілеспрямованою спробою самовиховання.

Потреба займатися собою, загартовувати волю, формувати характер — теж ознака отроцтва. Самостійні оцінки власної особи, здається, ніколи не бувають такими нестійкими, екстремістськими, полярними, ситуативними, як у підлітковому віці. Саме вони швидко змінюють настрій та наміри, породжують нескінченні конфлікти з дорослими. Говорячи про свої недоліки, майже всі підлітки звертаються до вольових якостей; вони хочуть бути більш стриманими, цілеспрямованими, рішучими, наполегливими, самостійними, незалежними. Але для виникнення вольового зусилля, як відомо, мало тільки розуміння його необхідності.

Щоб довести собі та одноліткам наявність у власному характері належних вольових якостей, підлітки можуть удаватися до ризикованих, небезпечних дій. Вони шукають надзвичайні ситуації, створюють екстремальні умови для самопроявів. Прогулянки серед ночі по кладовищах сьогодні перетворюються у нічні мандри по тунелях метро чи каналізації. Розмовляти з друзями найкраще де-небудь на даху багатоповерхового будинку чи посеред напівзруйнованого старого моста. Пригоди, до яких вдаються дівчатка, здебільшого пов'язані з експериментами у сфері взаємин, що теж сприймається як випробування на дорослість.

У книжках і фільмах підлітків цікавлять здебільшого гострий сюжет, динамічне розгортання подій. Хлопчики тягнуться до вестернів, до пригодницьких стрічок, фантастичних, жахливих, несподіваних колізій. Дівчата надають перевагу мелодрамі, романам із чіткою любовною інтригою, з боротьбою суперників, усілякими перешкодами, які потребують відваги, волі, винахідливості. Підлітки переймають і манери, і жаргон, і переконання своїх улюблених героїв. Прагнучи бути схожими на них, підлітки завзято займаються спортом, іноземною мовою, роблять зачіски "а ля кумир", беруть на себе тяжкі навантаження, намагаючись дуже швидко засвоїти навички гри на гітарі чи саксофоні. Особливо впливовими є музичні "зірки", кожне слово яких сприймається як істина, що не потребує доказів.

Підліткова свідомість — це свідомість пригодницька. "Здійснюючи будь-який вчинок, підліток насамперед бажає якоїсь пригоди, як чогось динамічно та емоційно завершеного, в чому він може виявити себе як активну особу. Потрапляючи в таку ситуацію, підліток дістає необмежену свободу дій, його навіть не стримують пове-дінкові норми. Він сам господар свого становища", — зазначає В.А.Роменець.

Підліток завжди хоче бути оригінальним, несподіваним, не таким, як ровесники. Його вік — вік нестримної індивідуалізації, побудови, розкриття своєї неповторної, ні на кого не схожої індивідуальності.

Самовипробування, пошук об'єктів для наслідування, зміна кумирів — усе це шляхи від ситуативності до індивідуалізованої свідомості. Гострі, навіть жорстокі експерименти над собою та іншими, надзвичайно високі вимоги до себе й оточення стають зрозумілими, якщо розглядати підлітковий вік як пошук себе в невідомому, в чужих, несподіваних обставинах, незнайомих ситуаціях.

Бурхливий розвиток уяви, фантазії, відрив від реальної дійсності поєднуються з першими життєво важливими рішеннями, появою орієнтовних життєвих планів, професійних перспектив, серед яких сьогодні на першому місці — "ділова людина", "бізнесмен", "мільйонер", "банкір". Підлітка захоплює незалежність людини, що має гроші, він хоче бути власником гарного автомобіля, відпочивати за кордоном. Дівчата теж прагнуть працювати в інофірмі, вийти заміж за бізнесмена і т.ін. Так соціальне середовище швидко змінює усталену спрямованість особистості, особливо на перших стадіях її формування.

Замкнутість, відлюдність, які досить нерідкі для сповненого внутрішніх суперечностей підлітка, тільки підкреслюють життєву значущість для цього віку інтимно-особистісного спілкування з товаришами, з "людиною, яка тебе розуміє". Хтось шукає співрозмовника, для когось найголовніше — однодумець, надійна людина, а комусь треба насамперед знайти дзеркало, щоб побачити своє відбиття. У підлітковому віці людина закохується, концентруючи себе, своє життя, всі свої бажання й думки навколо когось єдиного, неповторного, унікального, найголовнішого. Таке динамічне існування, таке миготіння пригод, подій, знайомств, термінових справ водночас гальмується. Як пише В.А.Роменець, "людина відчуває вже цю нескінченність і вперше після нестримної ситуативності зупиняється немовби зачарована. Разом з таким подивом кінчається підлітковий вік і починається юність".