Недоліки фордизму та тейлоризму, Системи низької довіри та системи високої довіри, Автоматизація, Соціологія - Гіденс Ентоні Бібліотека українських підручників

Недоліки фордизму та тейлоризму

Був час, коли здавалося, що фордизм являє собою ймовірне майбутнє промислового виробництва в цілому. Однак на практиці це не підтвердилося. Цією системою можна скористатися лише в таких галузях, де виробляються стандартизовані товари для великих ринків, як, приміром, виробництво автомобілів. Запровадження механізованих виробничих ліній вимагає величезних коштів, а система Форда зовсім негнучка; скажімо, щоб внести зміни у виріб, необхідне значне реінвестування коштів. Фордівську систему виробництва легко скопіювати, якщо для створення заводу наявні достатні фонди. Проте в тих країнах, де робоча сила коштує дорого, фірми, конкуруючи з компаніями країн, де вона ціниться дешевше, стикаються з труднощами. Це був один із чинників, котрий призвів до піднесення японської автомобільної промисловості (хоча нині рівень зарплатні в Японії вже не низький), а згодом і розквіту Південної Кореї.

Системи низької довіри та системи високої довіри

Фордизм і тейлоризм деякі представники промислової соціології називають системами низької довіри. Перелік робіт визначається керівництвом компанії і пов'язаний з технічним устаткуванням. Особи, котрі виконують робочі завдання, піддаються суворому нагляду і мають незначну свободу дій. Там, де існує багато позицій з низьким рівнем довіри, ступінь невдоволення працівників та їхнього відчуження є високим, а виробничі конфлікти трапляються часто. Система високої довіри — це коли робітникам дозволено контролювати темп і навіть зміст їхньої праці в межах генеральних напрямків компанії. Такі системи переважно концентруються на вищих рівнях промислових організацій.

З початку 1970-х років і дотепер фірми в Західній Європі, Сполучених Штатах та Японії експериментували з альтернативами системам низької довіри. До них належали автоматизовані конвеєри та групове виробництво, за якого робоча група відіграє визначену роль при виконанні робочого завдання. Розглянемо ці стратегії по черзі.

Автоматизація

Поняття автоматизації, або програмованого устаткування, було запроваджено у середині XIX ст., коли американець Крістофер Спенсер винайшов автомат — програмний верстат, на якому виготовлялися Гвинти, гайки та шестерні. На той час вплив автоматизації відчувався у порівняно небагатьох галузях, однак з прогресом у створенні промислових робіт її вплив безумовно посилився. Робот — це автоматичний пристрій, що може виконувати функції, які зазвичай здійснюються людьми-робітниками. Термін "робот" придумав близько п'ятдесяти років тому драматург Карел Чапек від чеського слова robota, тобто "примусова праця".

Уперше роботи у невеликій кількості з'явилися в промисловості в 1946 році, коли в машинобудівній галузі було винайдено пристрій для автоматичного регулювання обладнання. Проте роботи підвищеної складності виникають тільки з моменту появи мікропроцесорів, фактично з 1970-х років. Перший робот, керований міні-комп'ютером, створив 1974 року Цинцинаті Міласон. Сьогодні роботи можуть виконувати численні операції, скажімо, зварювання, фарбування пульверизатором, піднімання й переміщення частин обладнання. Деякі роботи можуть розрізняти деталі відчуттям або на дотик, а інші — візуально ідентифікувати певний перелік об'єктів. Як зазначали Роберт Бйрес та Стівен Мілер:

"Немає відданішого і невтомнішого фабричного робітника, ніж робот. Роботи можуть бездоганно знову й знову виконувати такі операції, як електрозварювання та пульверизаторне фарбування різноманітних об'єктів, їх можна швидко перепрограмувати для виконання цілком відмінного завдання... Через кілька років ми зможемо побачити багато промислових роботів, задіяних на виробничих підприємствах середніх розмірів. Роботи постачатимуть деталями цілі групи автоматичних машин у робочих камерах, які можна випускати серіями з метою створення замкненої виробничої системи, керованої мікропроцесорами" (Ayres and Miller, 1985).

Більшість роботів, що їх використовують у промисловості всього світу, зосереджена у виробництві автомобілів. Користь, яку приносять роботи у виробництві, поки що порівняно обмежена, оскільки їхня здатність розпізнавати різні об'єкти та маніпулювати своїми незграбними частинами досі не досягла належного рівня розвитку. Однак немає сумніву, що автоматизоване виробництво ближчими роками пошириться швидкими темпами. Будова роботів ускладнюється, а витрати на них зменшуються.